Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
3 результатів
community.search.results.head
Документ Мовні засоби «розмивання» образу ворога в дискурсі інформаційної війни(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha(en) The paper analyses the linguistic means of “blurring” the image of the enemy in the discourse of information warfare that accompanies the Russian-Ukrainian armed conflict. The following research methods are used: discourse analysis, which made it possible to consider linguistic phenomena taking into account the influence of historical and social contexts; conceptual and semi-componential analysis. According to the results of the analysis, constructions that are repeated many times in different texts are singled out. To denote such constructions, the term “harmful linguomeme”is chosen. A total of 52 linguomems are recorded, grouped into two thematic groups: 1) constructions, the semantics of which levels the self-identification of society and introduce it into the psychoculture of the enemy; 2) constructions, the semantics of which shifts the responsibility for the war from the aggressor to the victim of aggression. It is established that the studied linguomemes are constructed in the form of rhetorical questions, slogans, noun-adjective and verb-noun compounds; two-member incomplete sentences, negative constructions, etc. The influence of such structures on the public consciousness is achieved by changing the set of lexemes to verbalize the concept of the ENEMY. Thus, the use of harmful linguomems in the information space distorts the real picture of the world, disorganizes and disorients society. Therefore, a detailed study of the linguistic content of the information field will facilitate the early detection of structures with harmful semantics and will form an effective system of countermeasures.Документ Мовне віддзеркалення збройного конфлікту в постфольклорних текстах(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) Мова є одним із важливих способів віддзеркалення ворожої агресії. За допомогою лінгвальних засобів можна не тільки інформувати суспільство про події в рамках збройного конфлікту, але й створювати тексти, що стануть дієвим засобом опору, а саме допоможуть руйнувати ворожі смисли та формувати власні ціннісні орієнтири. Особливо такі риси притаманні текстам постфольклорних жанрів (анекдотам, жартам, віршам тощо). Лінгвальні засоби відбиття воєнної тематики в таких текстах поки що маловивчені. Це визначає актуальність вибраної теми. Метою статті є дослідження особливостей мовних засобів віддзеркалення російської збройної агресії в текстах українських постфольклорних жанрів. Для цього важливо встановити типові наративи, за допомогою яких висвітлено збройне протистояння, визначити семантичні та структурні аспекти мовних одиниць, асоціативно пов’язаних із темою війни, а також з’ясувати особливості впливу таких мовних засобів на формування громадської думки. У процесі аналізу текстів виділено такі три типи наративів, що віддзеркалюють збройний конфлікт на Донбасі, як наратив боротьби; наратив знецінення ворожих смислів; наратив знущання над діями ворога. Встановлено, що важливим засобом формування наративу боротьби є лексеми та сполуки слів зі спонукальною семантикою. Знецінення ворожого інформаційного впливу вдається досягнути шляхом використання засобів, що створюють комічний ефект, а саме вживання слів зі знеособлювальною семантикою на позначення ворога; змалювання поширених фейків російської пропаганди як складової частини реальної дійсності. Також поширеним є прийом маркування окупованих територій словами з негативною семантикою, що дає можливість переконати суспільство захищати свою землю, аби уникнути таких явищ. Знущального ефекту вдається досягти шляхом вживання трансформованих гасел та антитези, які змальовують абсурдність дій ворога.Документ Мовна агресія розважальних телешоу як спосіб ведення інформаційної війни(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha(ua) У пропонованій статті здійснено лінгвістичний аналіз текстів телевізійних шоу, присвячених двом держав-ним святам – Дню Перемоги та Дню Незалежності України. Досліджувані телепрограми були показані в ефірі українського телеканалу «Інтер», який неодноразово отримував публічні звинувачення в підтримці проросійсько-го політичного курсу. Результати дослідження дають підстави стверджувати про свідоме нав’язування глядачеві хибних нара-тивів, що формують негативне ставлення до української незалежності, й утвердження російськоцентричної мовної картини світу, яка допомагає утримувати громадян у спільній з агресором психокультурі. Автори шоу здійснюють свідоме знецінення української незалежності шляхом використання лексем із негатив-ною семантикою, що вербалізують негативні факти суспільної дійсності («катастрофа», «зрада», «заробітчан-ство», «страждання»). На противагу цьому вжито велику кількість лексем, які створюють позитивний імідж України в добу СРСР («успіх», «велич», «належність до народу-переможця», «впевненість», «спокій»). Також сце-нарієм передбачене використання мовних засобів, що перекладають провину за війну на Донбасі з Росії на Україну. Автори нав’язують глядачеві російський симулякр про спільну історію та «один народ». Це досягається за рахунок таких прийомів: а) використання форм присвійного займенника «наш» стосовно символів СРСР («наша пам’ять», «наша країна», «наша Вітчизна»); б) вживання прикметника «спільний» («спільна пам’ять», «спільна пісня»); в) вживання українських і російських топонімів і антропонімів у контексті представлення поняття «країна». Потрапляння таких хибних наративів до українського інформаційного простору становить загрозу націо-нальній безпеці країни. Тому проведення подібних досліджень має стати невід’ємною складовою частиною дер-жавної політики з метою виявлення фактів інформаційної мовної агресії та вироблення системи контрзаходів.