Наукові видання каф-ри філософії, політології та психології

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/37

Переглянути

Фільтри

20191

Налаштування

Ключові словаsearch.filters.applied.operator.equals: search.filters.subject.accidental

collection.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Link of accidental and non-accidental in multiverse of imaginary realities
    (НАУ, 2019) Харченко, Юлія Володимирівна; Kharchenko, Julia Volodymyrivna
    (ua) У статті обговорюється явище «невипадкового», яке, більш за все, стає домінуючим у певному конспірологічному сенсі цього слова. Звідси, його необхідно було розглянути у науковій площині і поставити наступну мету, а саме – визначити принцип взаємозв'язку випадкового і невипадкового в мультиверсумі уявних реальностей. Мета обумовлює головне завдання: концептуалізувати «випадкове» і «невипадкове» у шкалах типології фундаментальної та соціальної взаємодій. Результати дослідження. Автор показує, що поняття «випадкове» і «невипадкове» мають довгу історію з точки зору семантичного та герменевтичного підходів. Вони є похідними від філософських категорій «необхідність» і «випадковість». Категорії «необхідність» і «випадковість» є універсальними, вони репрезентують різні характеристики причинно-наслідкових зв’язків. Тобто, їх потрібно було розглянути і в онтологічному, і в епістемологічному, і в феноменологічному контекстах. «Необхідність» і «випадковість» показані як філософські категорії, що відображають різні типи зв’язків об’єктів і явищ. Тому розуміння категорії «необхідності» передбачає наявність фундаментальних знань про природу буття. Онтологічний, епістемологічний, та феноменологічний підходи дозволили виявити глибинні рівні взаємодії між природними і соціальними процесами. Обговорення. Ж. Бодріяр попереджає, що наука і техніка зіштовхують людину з нереальним світом поза істиною. М. Кастельс називає його новим комунікативним простором – Інтернет-галактикою. Н. Кетрін Хейлз вказує на процеси кодування та конструювання постлюдського. Висновки. При описі випадковості автор застосував ймовірнісний, стохастичний принцип. Імовірність визначається як структур-медіатор (посередник, що вказує на практичну сферу перетину випадкових та невипадкових подій), який забезпечує умовний баланс між їхніми проявами. Отже, невипадкове визначається як те, що є відмінним від випадкового, як неминуча подія. Воно залежить від волі людини (або людей) а також може залежати від волі деяких сил вищого порядку. Останні виробляють механізми, що забезпечують розвиток суспільного життя і цілого Всесвіту. Випадкове – протилежне невипадковому, воно не залежить від чиєїсь волі.