Наукові видання каф-ри філософії, політології та психології
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/37
Переглянути
3 результатів
collection.search.results.head
Документ Особенности влияния морального императива на правовые институты: социально-философский аспект(2017) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(ua) У статті проводиться соціально-філософський аналіз особливостей впливу морального імперативу на інститути права.Документ Category of fairness in socio-philosophical interpretations of the contemporary system of international relations(НАУ, 2018) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(ua) Феномен справедливости, являясь фундаментальной категорией в современной философии, этике, аксиологии, философии политики, политической этике, философии права, концептуализируется на основе подходов – социокультурного, политикокультурного, лингвистического, компаративного, Осуществляется его социально-философская деконструкция в парадигме классической модели международных отношений. Показано, что именно такая модель предусматривает выработку справедливых подходов, позволяющих всем представителям международного сообщества равноценно выстраивать собственную жизнь, учитывая культурные традиции, особенности менталитета, нюансы национальной экономики и образования.Документ Concept of "absolute right" of G. Hegel in modern changing world(НАУ, 2019) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(ua) Показано, що міжнародні правові інститути застосовують силу закону не симетрично по відношенню до тих чи інших представників світового співтовариства, а їхні стратегічні інтереси ігноруються. Мета. У даному дослідженні здійснено концептуалізацію феномену «абсолютного права» як основного принципу в архітектоніці універсальних моральних і етичних парадигм, а також сучасних інституційно-правових систем. У дискурсі панлогічної філософсько-правової парадигми Г. Гегеля вимірюється актуальність «абсолюту» і «права», що є ключовим завданням. Методологія дослідження. Філософсько-правові та філософсько-історичні підходи використовуються для порівняння фундаментальних позицій Г. Гегеля, що представляють «Закон» як соціальну норму і «Закон» як моральну волю, а також здійснено перевірку їхньої сумісності в дискурсах історичного і логічного. Метод герменевтики дозволив інтерпретувати тексти Г. Гегеля з погляду психічного розуміння. Цей метод сприяв ефективній психологічній обробці текстової інформації, що призвело до правильного використання ключових категорій, які представлені в тексті – «закон», «право», «моральність», «мораль». Показано, що гегелівські роботи сформували спеціальні рівні, фази та чинники розуміння. Результати. Обґрунтовано, що право, с одного боку, являється похідною всіх суспільних зв’язків та відносин, що склалися історично, а також воно легітимується в деякому колективному Дусі як загальне поняття та як сукупність усіх правових знань. Обговорення. Підтверджено, що в різних державах правові інститути й законодавчі органи формувалися з урахуванням власних культурних та історичних традицій, однак у процесі глобалізації відбувається «накладання» на них західних принципів застосування правових норм. Висновки. Концепція Г. Гегеля про «абсолютне право» ґрунтується на ідеї самостійного розвитку абсолютної мети волі. У той же час, кінцева ланка в розвитку абсолютної мети волі, яка перетворюється на кожному етапі сходження на добро, є реалізація правди добра. Тільки тоді вона зможе наблизитися до абсолютного знання. Кульмінацією її розвитку є розуміння абсолютної ідеї. Абсолютне право стає свідомим в центрі своєї самості і свободним, здатним до нескінченного саморозвитку. Абсолютне право є втіленням «чистої ідеєю свободи». Абсолютне право ідентичне абсолютному духу.