Наукові видання каф-ри філософії, політології та психології

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/37

Переглянути

collection.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Purpose and Features of Teaching Philosophical Disciplines at Tertiary Educational Institutions while Training Specialists of Various Knowledge Areas
    (2020) Лавриненко, Світлана Олександрівна; Lavrynenko, Svitlana; Krymets, Liudmyla; Leshchenko, Alona; Chaika, Yana; Holovina, Olha
    (en) Today there is a downward trend in the credibility of the humanities in university education including philosophy, it isevidenced by the reduction of popularity and the number of teaching hours. Nevertheless, according to students and professors, philosophy is an interesting and necessary discipline for specialists of various knowledge areas. The article is devoted to the study of the basic purpose and features of teaching philosophical disciplines at tertiary educational institutions. Training specialists in various fields in times of urgent need for total revision of the educational paradigm and principles of teaching not only in tertiary education but also throughout the entire system of Ukrainian education as a whole. In the course of the investigation, the methods of interdisciplinary approach, system analysis, social-cultural method, social-activity and concrete-historical approach have been applied. In the framework of the study conducted, the basic functions of philosophical disciplines have been identified that make them an integral part of the educational process at the tertiary educational institution, namely: a) philosophy as a system of world perception formation; b) philosophy as a methodology of scientific research; c) philosophy as the grounding of moral and ethical education; d) philosophy as the basis for critical thinking formation. In the course of investigation it was possible to identify some of the most important general formation principles of the required competences while studying philosophical disciplines, which are further necessary for the comprehensive learning of educational material at a sufficient level. Innovative principles and technologies of modern education help create the relevant matrix of pedagogical design, which makes it possible to better understand the processes and phenomena studied in different disciplines, to comprehend them, to conduct reflection. In the article it was possible to analyze the value of philosophical education for students of tertiary educational institutions of all training areas, to prove the need for such knowledge for the formation of professional, scientific, research, political and social competences of a future adult human, a responsible worker and a concerned citizen.
  • Ескіз
    Документ
    Формування soft skills майбутнього хореографа у процесі навчання у ЗВО
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Лавриненко, Світлана Олександрівна; Lavrynenko Svitlana Oleksandrivna
    (ua) У статті досліджується процес формування формування soft skills майбутнього хореографа у процесі навчання у ЗВО, який являється важливим елементом для забезпечення майбутнього успішного працевлаштування на ринку праці. Проаналізовано трактування сутності категорії «soft skills» та досліджено основні характеристики soft skills. Встановлено, що є три категорії soft skills: соціально-комунікативні (комунікативні навички, міжособистісні навички, навички групової роботи, етика спілкування, трудова етика тощо), когнітивні (критичне мислення, навички вирішення проблем, новаторське мислення, таймменеджмент тощо), атрибути особистості і складові емоційного інтелекту (емоційний інтелект, чесність, оптимізм, гнучкість, креативність, мотивація, емпатія тощо). Проаналізовано, що Стандарт вищої освіти зі спеціальності «Хореографія» визначає весь спектр спеціальних компетентностей та результатів навчання майбутніх хореографів. Проаналізовано процес формування soft skills у майбутніх хореографів через аналіз освітнього стандарту їх спеціальності. Здійснено загальний огляд навчальних компонентів у освітній програмі «Хореографія» з позиції забезпечення формування soft skills. Проаналізовано навчальні дисципліни зі спеціальності «Хореографія», які скеровані на формування різних soft skills у майбутніх хореографів. Проаналізовано дисципліну «Загальна теорія моралі та професійна етика» в ракурсі її можливостей безпосередньо формувати soft skills майбутнього хореографа, яка сприяє формуванню комунікативних компетенцій. Встановлено, що найбільш значущими в формуванні комунікативних компетенцій виступають особистісні показники в декількох планах: індивідуально-особистісному, комунікативному, соціально-психологічному, морально-політичному. Встановлено, що комунікативна культура студентів в ході вивчення навчальної дисципліни «Загальна теорія моралі та професійна етика» як інтегративне особистісне утворення, де в його структурі виокремлюють показники: за когнітивним критерієм, за емоційно-ціннісним критерієм, за поведінковим критерієм. Визначено, що після завершення навчальної програми майбутні хореографи на засадах компетентнісного підходу повинні розвинути soft skills за трьома профільними вимірами Creating (CREA), Performing (PERF) та Appreciating and Analysing (APAN).
  • Ескіз
    Документ
    Роль і місце навчального курсу «естетика» у підготовці майбутніх учителів до національного виховання школярів
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Лавриненко, Світлана Олександрівна
    (uk) У статті висвітлюються можливості естетики, як філософського світоглядного знання в організації процесу підготовки майбутніх учителів до національного виховання школярів, акцентується увага на меті, завданнях,формах реалізації зазначеної проблеми.
  • Ескіз
    Документ
    Роль етики як науки у формуванні культури міжособистісних стосунків майбутніх учителів
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Лавриненко, Світлана Олександрівна
    У статті висвітлюються можливості етики, як філософсько світоглядного знання в організації процесу формування культури міжособистісних стосунків майбутніх вчителів, акцентується увага на гуманізації міжособистісних стосунків вчителів і учнів.