(uk) У статті зроблено спробу визначити маніпуляційний потенціал алюзії як вияву інтертекстуальності з урахуванням гендерної маркованості політичного дискурсу на матеріалі передвиборчих промов Г. Клінтон. З’ясовано, що в мовному аспекті політичний дискурс є гендерно маркованим, що дає підстави говорити про «фемінний» і «маскулінний» політичні дискурси. Доведено, що в передвиборчих агітаційних промовах інтертекст є ефективним засобом впливу на слухача. З-поміж основних виявів інтертекстуальності виокремлено цитату, алюзію та ремінісценцію. На відміну від цитати, яка містить пряму вказівку на джерело запозичення, алюзія має імпліцитний зв’язок з текстом-донором шляхом асоціацій. У результаті аналізу передвиборчих промов Г. Клінтон виокремлено три групи алюзій в американському фемінному політичному дискурсі: власні назви, історичні реалії, відгомін цитат і ремінісценції.
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Кібальнікова, Тетяна Володимирівна
У статті розглянуто проблему інтертекстуальності як ключовий принцип породження тексту. Зроблено спробу довести, що заголовки газетних статей марковані певним ступенем прецедентності.
