Наукові видання каф-ри історії України та всесвітньої історії

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/31

Переглянути

Фільтри

2014 - 20192

Налаштування

Ключові словаsearch.filters.applied.operator.equals: search.filters.subject.Ukraine

collection.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Місто Єлисаветград другої половини ХІХ - початку ХХ століття: штрихи з історії та культури
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr Vasylovych
    (ua) Єлисаветград у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття пройшов шлях від заштатного міста в складі Новоросійського (Херсонського) військового поселення до значного адміністративного, економічного та культурного осередку на півдні України. У цей час місто перейшло до кам’яного будівництва, у його межах було започатковано вимощення бруківкою вулиць та їхнє освітлення, збудовано приміщення зимового театру, облаштовано водогін, телефонну станцію, телеграф, запущено в експлуатацію трамвай, відкрито ряд нових навчальних закладів. У другій половині 1860-х років Єлисаветград був сполучений залізницею з потужними портами і містами Південної України. Ріст міського населення обумовив освітній і культурний підйом Єлисаветграда в останній третині ХІХ - на початку ХХ століття. У пропонованій публікації автор на основі мемуарних джерел і дослідницької літератури, шляхом аналізу конкретних фактів з історії суспільно-політичного та культурного життя Єлисаветграда 1860-х - 1910-хрр., доводить, що місто хоча й було поліетнічним та полікультурним, але воно не було позбавлене ні українського характеру, ні українського духу.
  • Ескіз
    Документ
    Город Синяя вода на реке Синяя вода: в поисках доказательств
    (2014) Козырь, Ирина Анатольевна; Козир, Ірина Анатоліївна; Kozyr, I. A.
    (ru) В статье представлена позиция автора по отношению к сведениям карт XVI–XVIII вв. о существова-нии населенного пункта Синяя Вода, который оказался вполне реальным городом золотоордынского типа. Результаты археологических раскопок однозначно свидетельствуют о какой-то чрезвычайной ситуации, которая привела к пожару и заставила людей покинуть свой город. Скорее всего, она носила характер военного удара. Летописная Синяя Вода– это современная река Синюха, на берегу которой в первой половине –серединеXIV в. возник и разросся город с яркими чертами золотоордынской культуры и этнически пестрым составом населения. Жители города были не только очевидцами бурных событий, но и перенесли все сопутствующие войне беды и лишения. В начале60-х годовXIV века жизнь в золотоордынском городе на Синей Воде прекратилась, его жители вынуждены были покинуть насиженные места. Великий литовский князь Ольгерд, которого современники признавали как незаурядного стратега, рассчитал план антиордынской кампании таким образом, чтобы нанести удар по опорному пункту Золотой Орды на ее западном пограничье. Упадок одного из административных центров ханской власти в Северном Причерноморье стал прямым результатом победы литовско-русского войска в битве на Синей Воде1362 года, которая определила будущую судьбу украинских земель.