Наукові видання каф-ри історії України та всесвітньої історії

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/31

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 363

1944 рік : Європейський та український виміри подій
(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024)
(ua) У збірнику представлено стислий виклад доповідей і повідомлень, поданих на Всеукраїнську наукову конференцію «1944 рік: Європейський та український виміри подій (до 80-річчя висадки союзників у Нормандії та деокупації України), яка відбулася на базі кафедри історії України та всесвітньої історії Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка 24 жовтня 2024 року.
Archaeological field school: implementation analysis in institutions of higher education
(Видав. дім "Гельветика", 2024) Панченко, Кирило Ігорович; Panchenko, Kyrylo; Mohylov, Oleksandr; Tarasov, Andriy; Lyashko, Yuriy; Могилов, Олександр; Тарасов, Андрій; Ляшко, Юрій
(en) The article is devoted to the analysis of the experience of organising and holding archaeological summer schools, their role in the formation of special competencies of future historians, archaeologists, teachers, employees of scientific institutions, museums and cultural heritage protection authorities. The training of future specialists in the field of history, and especially of future archaeologists, requires the mastery of specific professional skills, including practical skills in working with archaeological sources and independently organising and carrying out excavations. Some of these skills are acquired through internships during university studies. Recently, another form of organising the educational and scientific process has gained popularity – the summer archaeological field school. Scientific archaeological expeditions are often the basis for the organisation of summer schools. The school makes it possible to combine practical work at archaeological sites, lectures on archaeology and history, as well as excursions and educational activities. In 2015–2021 summer schools were organized on the basis of archaeological expeditions of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, involving students from the universities of Kyiv, Kharkiv, Dnipro, Kropyvnytskyi, Kryvyi Rih, Sumy and Kamianets-Podilskyi. Oleksandr Mohylov, a Senior Researcher at the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, became the head of the project. The research was carried out on the territory of well-known archaeological sites: Bilsk and Motronyn hillforts of the Scythian period, individual settlements and mounds, and the site from the second half of the 17th century on the castle hill in Chyhyryn. Thus, the students worked on different types of archaeological sites. (ua) Статтю присвячено аналізу досвіду організації та проведення археологічних літніх шкіл, їх ролі у формуванні професійних навичок майбутніх істориків, археологів, музейників та співробітників органів охорони культурної спадщини. Підготовка фахівців з історичної галузі вимагає вміння працювати з археологічними джерелами та самостійно організовувати і проводити дослідження. Частину таких навичок здобувачі вищої освіти отримують під час проходження практик. Останнім часом популярності набуває ще одна форма організації освітнього та наукового процесу – літня польова археологічна школа. Базою для літніх шкіл найчастіше слугують наукові археологічні експедиції. Така форма роботи дозволяє поєднувати практичні роботи на археологічних об’єктах, лекційні курси з археології та історії, а також екскурсійнопросвітницьку діяльність. Протягом 2015–2021 рр. на базі експедицій Інституту археології Національної академії наук України були організовані літні школи, до участі в яких залучено здобувачів освіти з університетів Києва, Харкова, Дніпра, Кропивницького, Кривого Рогу, Сум та Кам’янця-Подільського. Проект був реалізований під керівництвом старшого наукового співробітника відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України Олександра Могилова. Дослідження проводилися на території відомих археологічних пам’яток: Більського та Мотронинського городища скіфського часу, окремих поселеннях та курганах, а також пам’ятці другої половини XVII ст. на замковій горі в Чигирині. Таким чином, учасники школи працю.
Funeral rite in the mound of Scythian Time near Vasyne
(2023) Козир, Ірина Анатоліївна; Панченко, Кирило Ігорович; Чорний, Олександр Васильович; Kozyr, І.; Panchenko, K.; Chornyi, O.
(en) The article is devoted to an analysis of the funeral rite from the mound near the village of Vasyne in Kirovohrad region. The site is located on the border of the Dnipro right-bank forest-steppe and steppe. The main Scythian burial was deposited in a wooden chamber on the ancient ground surface. A complex wooden burial structure of oak timbers constructed over it was partially burnt, but was well preserved. The remains of artefacts found in the burial site, including fragments of ancient amphoras, among them plump-throated Chios, thin-walled antique black-figured kylix, fragments of ceramic vessels, and animal bones. Undoubtedly, the most interesting find was a stone anthropomorphic stele of grey granite. The complex dates to the first quarter of the 5 th century BC.
Авантюризм в степах середньовічної України
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2005) Кіян, Олександр Іванович
Аграрні перетворення на Єлисаветградщині в 1917–1923 рр.
(1999) Грінченко, Віктор Григорович
Адміністративно-територіальні реформи 1920-1930-х рр. у центральноукраїнському регіоні
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Вівсяна, Інна Анатоліївна; Vivsyana, Inna Anatoliivna
(ua) Стаття присвячена проблемі реформування адміністративно-територіального устрою, що проводилось радянським урядом України в 1920-1930-х рр. Увагу зосереджено на центральноукраїнському регіоні, на теренах якого унаслідок реформ постала Кіровоградська область. Автор проаналізувала етапи реформи, специфіку формування і розвитку сільрад та районів як базових ланок адміністративно-територіального устрою, динаміку чисельності населення по районах та окремих районних центрах, особливості формування національних адміністративних одиниць. Унаслідок голодомору 1932-1933 рр. Та масових репресій відбулось значне скорочення населення, яке приховувалось за даними статистичних звітів та розукрупненням районів. Вказано на низьку ефективність реформ, адже адміністративно-територіальне районування залежало від ідеологічних установок, а не враховувало історичні, економічні, культурні зв ’язки населення центральноукраїнського регіону.
Активізація діяльності губернського та повітових земств Херсонщини з організації доступної населенню медичної допомоги в 1900−1914 рр.
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Майстренко, Ольга Анатоліївна
(uk) У статті висвітлено основні досягнення й здобутки губернського та повітових земств Херсонщини в організації медичної допомоги населенню в 1900−1914 рр.
Амбівалентність української історичної пам’яті про комуністичну минувшину (до 80-річчя утворення Кіровоградської області)
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Проскурова, Світлана Володимирівна; Proskurova, Svitlana Volodymyrivna
(ua) Статтю присвячено аналізу амбівалентності історичної пам ’яті українців щодо тоталітарного минулого України. Одним із прикладів рецидивів конформізму в оцінках комуністичної спадщини є традиційні практики відзначення “круглих дат ” утворення області (1939 р.) На думку автора, одним із найбільш дієвих, перспективних методів деконструкції радянського спадку і декомунізації свідомості українців є метод усної історії, який дає можливість відтворити реалії повсякдення тоталітарної епохи. Зокрема, йдеться про ефективність методу біографічного інтерв’ю для розуміння механізмів трансформації радянської еліти наприкінці 80-х - в 90-х роках минулого сторіччя в еліту українську, про роль місцевих еліт в культурних процесах області, їхню еволюцію від сервілізму щодо чинної системи, до усвідомлення місії обстоювати інтереси української нації. Проблему амбівалентності історичної пам ’яті розглянуто з перспективи переосмислення окремих фактів, явищ, персоналій культурної спадковості та крайової ідентичності.
Археологічна практика на факультеті історії та права КДПУ ім. В. Винниченка 2007 року
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2008) Бокій, Нінель Михайлівна; Позивай, Тетяна Дмитрівна
(uk) Стаття містить інформацію про організацію навчальної археологічної практики студентів І курсу факультету історії та права 2007 року.
Археологічна тематика на сторінках україномовної преси часів нацистської окупації
(2021) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V. H.
(ua) Стаття має на меті дати загальне уявлення про публікації, вміщені в україномовній газетній періодиці часів нацистської окупації, в яких була представлена археологічна тематика. Об’єктом дослідження стали матеріали періоду 1941–1943 років на сторінках видань, що виходили в різних регіонах окупованої України і за її межами. З’ясовано, що ідеологічна спрямованість частини цих матеріалів була зумовлена прагненнями окупантів використовувати археологію для під-твердження своїх територіальних претензій і обґрунтування історичної ролі давніх германців, які шляхом міграцій та завоювань нібито збага-чували своєю культурою інші народи. Деякі публікації із залученням арреологічної проблематики більше відображали внутрішній український контекст або ж мали ідеологічно нейтральне забарвлення.
Архів коша Нової Запорізької Січі і Центральна Україна
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Шевченко, Сергій Іванович
Запорізький архів у фортеці св. Єлисавети. Помилкова передача "січових" документів з Єлисаветграда до Києва. Дослідження фонду Коша Нової Сербії та єлисаветинського укріплення. Потенціал матеріалів доби козацтва для вивчення історії Центральної України.
Арістид Бріан і паризька міжсоюзницька конференція 1921 р.
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2005) Ачкіназі, Борис Олександрович
«Афганське питання» в роботі Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї ООН в січні 1980 р.
(2018) Ковальков Олександр Леонідович
(ua) На підставі вивчення офіційних документів ООН розглянуто обговорення «афганського питання», спричиненого радянським вторгненням до Демократичної Республіки Афганістан у грудні 1979 р., в Раді Безпеки та Генеральній Асамблеї ООН в січні 1980 р. Наведено аргументацію делегацій СРСР та ДРА, котра мала переконати світову громадськість у правомірності таких дій, а також контраргументи більшості делегацій, котрі засудили радянську агресію в Афганістані. Доведено, що позиція СРСР і ДРА з позицій міжнародного права та установчих документів ООН виявилася слабкою і непереконливою. Сам характер обговорення «афганського питання» в РБ та ГА ООН засвідчив згортання «розрядки» в міжнародних відносинах і сповзання світу до нового етапу «холодної війни». Радянський Союз у січні 1980 р. зазнав гучної поразки на найвищому міжнародному рівні, про що свідчать як обговорення «афганського питання» в Раді Безпеки, так і голосування в Генеральній Асамблеї ООН. Разом із цим доведено, що розгляд «афганського питання» в ООН у січні 1980 р. засвідчив відсутність дієвих механізмів впливу на країну-агресора, яка є постійним членом Ради Безпеки. Остання обставина робить вивчення досвіду розгляду «афганського питання» в ООН в 1980 р. актуальною з погляду сучасної кризи ООН. (en) In December, 1979 sub-units of the Soviet Army invaded the Democratic Republic of Afghanistan, eliminated Hafizullah Amin from power, established the government of Babrak Karmal and occupied the country. These events caused the condemnation of the international community, that were reflected by the statement on the «Afghan question» in the agenda of the Security Council and the UN General Assembly in January, 1980. The minute-books of SC of the UNO, as well as the UN General Assembly resolutions are the main sources of research of this problem. The discussion of the «Afghan question» in the UN Security Council lasted from 5 to 7 January, 1980, involving 42 countries. The USSR Representative to the United Nations O. Troyanovskyi and Foreign Minister of DRA Sh. M. Dost tried to persuade all those present that Soviet troops had been brought to Afghanistan at the invitation of a legitimate Afghan government to repulse allegedly externally-aggressive aggression. Herewith they referred to Article 51 of the UN Charter and Article 4 of the Treaty of Friendship, Neighborhood and Cooperation between the USSR and the DPA. Most of the delegations (primarily the US delegation, Pakistan, the Chinese People’s Republic, Great Britain) rejected the arguments of the Soviet and Afghan sides and condemned Soviet aggression and called for the withdrawal of troops from the territory of Afghanistan immediately. The Soviet Union and the DRA were supported only by a few delegations of Soviet satellites (Poland, the GDR, Hungary, the Mongolian People’s Republic, Laos and Vietnam). But during the vote on the anti-Soviet resolution on January 7, 1980, the USSR expected vetoed it. After that, the consideration of the «Afghan question» was postponed to the General Assembly, where 108 countries condemned the Soviet aggression on January, 14 (18 countries abstained, the same number supported the USSR). The discussion of the «Afghan question» at the United Nations Organization in January, 1980 assured that the Soviet Union had suffered a loud defeat in the international arena, its authority was severely undermined. This was also confirmed by the end of the policy of «discharging» and the subsequent eruption of «the Cold War» in international relations. In addition, the consideration of the «Afghan question» at the UNO has shown the lack of a mechanism for influencing an aggressor country that has a veto power in the UN Security Council. The USSR was expected to veto the Security Council resolution, and the decisions of the General Assembly were recommendatory. This is particularly relevant in terms of the current UN crisis in deterring the aggressive actions of the Russian Federation, the DPRK, Syria and others like that.
Битва за Дніпро : дискусійні аспекти протистояння Червоної армії і Вермахту влітку 1943 – навесні 1944 року
(Видав. дім "Гельветика", 2024) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr
(ua) Битва за Дніпро у роки Другої світової війни стала однією з найтриваліших кампаній у протистоянні Червоної армії і Вермахту на Східному фронті та найменш вивченою в радянській і сучасній українській історичній науці, що й досі визначає її актуальною та дискусійною проблемою. У пропонованій публікації на тлі радянських та пострадянських уявлень про битву за Дніпро автор показав її найбільш дискусійні моменти та стереотипні судження стосовно подолання Червоною армією дніпровського рубежу, які зафіксовані в науковій, навчальній та публіцистичній літературі. Дослідник наголосив, що хронологія та географія битви в радянській історіографії війни з ідеологічних та пропагандистських міркувань були значно скорочені, аби загнати її результати і наслідки у тінь перемог під Сталінградом і на Курському виступі. Це позначилося на характері дослідницьких реконструкцій подій на Дніпрі і в епоху СРСР і значною мірою вплинуло на історіографічний процес у межах окресленої проблеми в українській історичній науці після 1991 р. Торкаючись найбільш стереотипних суджень про битву за Дніпро, насамперед оцінок драматичних і трагічних подій на Букринському плацдармі у вересні-жовтні 1943 р., суджень стосовно «святкових» боїв за Київ у листопаді 1943 р., уявлень про радянські втрати на Дніпрі, автор пояснив природу їх появи в історіографії проблеми, з’ясував, наскільки вони відповідають об’єктивному вивченню битви за Дніпро та визначенню її місця і значення у межах Другої світової війни. (en) The battle of the Dnieper during World War II became one of the longest campaigns in the confrontation between the Red Army and the Wehrmacht on the Eastern Front and the least studied in Soviet and modern Ukrainian historical science, which still defines it as an actual and debatable problem. Taking into account Soviet and post-Soviet ideas about the battle of the Dnieper, the offered publication shows its most controversial moments and stereotypical judgments regarding the overcoming of the Dnieper front by the Red Army, which are recorded in scientific, educational and journalistic literature. The author of this publication emphasized that the chronology and geography of the battle in the Soviet historiography of the war were significantly shortened for ideological and propaganda reasons to hide its results and consequences into the shadow of the victories at Stalingrad and the Kursk Bulge. This affected the character of research reconstructions of events on the Dnieper also in the era of the USSR, and to a large extent influenced the historiographical process within the framework of the outlined problem in Ukrainian historical science after 1991. Considering the most stereotypical judgments about the battle of the Dnieper, first of all – assessments of the dramatic and tragic events at the Bukryn bridgehead in September–October 1943, judgments regarding the “celebratory” battles for Kyiv in November 1943, ideas about Soviet losses on the Dnieper, the researcher explained the nature of their appearance in the historiography of the problem, found out how they correspond to the objective study of the battle of the Dnieper and the determination of its place and significance within the framework of World War II.
Битва на Синіх Водах і її місце в середньовічній історії Європи
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Моця, Олександр Петрович; Рафальський, Олег Олексійович
У статті розглядаються питання впливу битви на Синіх Водах на подальшу кардинальну зміну загальноісторичної ситуації у Східній Європі та своєрідне "повернення" більшої частини сучасної України у простір тогочасної європейської цивілізації.
Благодійна діяльність купецтва Російської імперії другої половини ХІХ – на початку ХХ ст. (на прикладі Єлисаветграда)
(2019) Марченко, Олег Миколайович
(ua) Стаття присвячена вивченню досвіду купецького стану міста Єлисаветграда другої половини ХІХ – на початку ХХ ст. в індивідуальних та колективних формах благодійницькій діяльності: допомога нужденним, організація заходів щодо збору коштів на певні потреби бідним, сиротам, внесення значних приватних пожертв на утримання гімназій, училищ, шкіл, лікарень. Висвітлюється меценатська допомога купецької громади міста на потреби різних доброчинних організацій та культурно-мистецьких закладів, створення будинків для інвалідів, людей похилого віку, бездомних, участь у фінансуванні й будівництві громадських споруд та міської інфраструктури, як-то брукування, освітлення, озеленення, прибирання вулиць, бульварів, парків, будівництво водогону, кінного та електричного трамвая, оздоблення будинків, спорудження торгових рядів, майданів, надання фінансів на зведення церков, соборів, монастирів, сприяння у подоланні епідемій та багато іншого, що потрібно було для життя мешканців міста.
Бобринецький район в роки нацистської окупації
(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2019) Токар, Наталя Миколаївна; Tokar, Natalya Mykolayivna; Телих, Тетяна Анатоліївна; Telykh, Tetyana Anatoliyivna
(ua) У статті на основі аналізу архівних матеріалів та періодичних видань воєнної доби висвітлено особливості нацистського окупаційного режиму на території Бобринецького району. Охарактеризовано новий адміністративний поділ на округи (гебіти) та райони, а також систему управління та контролю населення, яка складалася з обласних, районних, міських та сільських управ. Розглянуто особливості функціонування карально-репресивного гітлерівського апарату: створення на території Бобринецького району трудових таборів та гетто, масові розстріли місцевого населення. Значну увагу приділено дослідженню господарсько-економічних процесів, проаналізовано систему оподаткування. Висвітлено соціально-культурні явища та процеси; окреслено основні тенденції сприйняття нової влади місцевим населенням. (en) In the article, based on the analysis o f archival materials and periodicals o f the war day, features o f the Nazi occupation regime on the territory of Bobrynets district are highlighted. A new administrative division has been described for the districts (hebits), as well as for the population management and control system, which consists o f regional, district, city and village administrations. The peculiarities o f the functioning of the punitive and repressive Nazi apparatus are considered: creation o f labor camps and ghettos in the Bobrynets district, mass shootings o f the local population. Considerable attention is paid to the study o f economic processes, the system o f taxation is analyzed. Socio-cultural phenomena and processes are highlighted; outlined the main tendencies o f the perception o f the new government by the local population.
Бойові дії під Харковом у травні 1942 року на сторінках пропагандистської преси окупованих українських територій
(Видав. дім "Гельветика", 2024) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, Viktor
(ua) У статті висвітлюються та аналізуються різнопланові матеріали, які були опубліковані у 1942 р. в газетній періодиці окупованих українських територій і стосувалися бойових дій під Харковом у травні 1942 р. Вони можуть слугувати певним доповненням до вже існуючих наукових досліджень у висвітленні цих подій Другої світової війни та їхній інтерпретації однією з протиборчих сторін у німецько-радянській війні. Установлено, що на сторінках газет були представлені досить численні публікації з указаної тематики: короткі фронтові зведення про поточні події, окремі аналітичні статті з оцінкою стратегії й тактики воюючих сторін, більш чи менш змістовні відгуки кореспондентів засобів масової інформації різних країн (переважно сателітів Німеччини) як «закордонних свідків» про бої під Харковом, деякі картографічні матеріали, фотознімки та ін. Джерелами для цих публікацій, як правило, слугували офіційні інформаційні повідомлення з Берліна, пропагандистські матеріали, узяті із центральних німецьких видань, із радіоповідомлень тощо. Окремі згадані у тогочасній газетній періодиці факти, оцінки, аналітичні судження знаходять підтвердження у працях сучасних дослідників, які характеризують цю битву як приклад бою, де успіху досягає більш рішуча, швидка і досвідчена сторона, які відзначають, що командування Південно-Західного фронту було близьким до перемоги, однак німецьке командування змогло обернути ситуацію на свою користь, і війська РСЧА зазнали нищівної катастрофи. Тоді як у радянських засобах масової інформації невдачі Червоної армії під Харковом всіляко замовчувалися, населення України, яке проживало в окупації, мало можливість дізнатися про цю поразку і втрати радянських військ безпосередньо по гарячих слідах. Хоча ця інформація досить тенденційно висвітлювалася у пропагандистській інтерпретації окупантів, але в низці аспектів вона була недалека від істини. (en) The article highlights and analyzes various materials published in 1942 in the newspaper periodicals of the occupied Ukrainian territories, which covered the hostilities near Kharkiv in May 1942. They can serve as a certain addition to the current scientific studies covering these events of World War II and their interpretation by one of the opposing sides in the German-Soviet war. It has been established that quite a large number of publications on the above topic were presented in newspapers: short front status reports on the current events, separate analytical articles evaluating the strategy and tactics of the opposing sides, more or less meaningful reviews of mass media reporters from various countries (mainly German satellites) as “foreign witnesses” of hostilities near Kharkiv, certain cartographic materials, photographs, etc. The sources for these publications were, as a rule, official information messages from Berlin, propaganda materials taken from central German publications, from radio messages, etc. Individual facts, reviews, and analytical judgments mentioned in the newspaper periodicals of that time are confirmed in the works of modern researchers, who characterize this battle as an example of a battle where the more decisive, quick and experienced side succeeds, and who note that the South-Western Front Command was close to victory, however the German Command was able to turn the situation in its favor, and the WPRA troops suffered a devastating disaster. While in the Soviet mass media the Red Army’s failures near Kharkiv were hushed up in every possible way, the population of Ukraine living under occupation had the opportunity to learn about this defeat and the losses of the Soviet troops without delay. Although this information was covered in a rather biased manner in the propagandistic interpretation of the occupying power, it was not far from the truth in a number of aspects.
Болгарське національне відродження в джерелах XVII - XVIII ст.
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Марченко, Олег Миколайович
Стаття присвячена питанням духовного розвитку болгарського суспільства в епоху переходу від середньовіччя до нового часу, з’ясування закономірностей і тенденції розвитку історичної думки Болгарії у XVII - XVIII ст.
Боротьба політичних партій за вплив у професійних спілках
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Синенко, Олег Леонідович
У статті подається спроба аналізу боротьби більшовиків та інших політичних партій за вплив у профспілках для збільшення кількості своїх прихильників та перетворення пролетаріату в головну силу для досягнення власних політичних завдань.