Наукові видання каф-ри історії України та всесвітньої історії
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/31
Переглянути
3 результатів
Search Results
Документ Єлисавет: походження назви та історія її вживання (1755 - 1924 рр.)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr Vasylovych(ua) Єлисавет - широко вживана назва стосовно фортеці Святої Єлисавети з форштадтом та міста Єлисаветграда у другій половині XVIII - першій чверті X X століття. На це вказують численні документи з архіву Нової Січі, з канцелярії Г. О. Потьомкіна та Катерини II, епістолярні джерела та мемуарна література XIX -початку X X століття, документи Центральної Ради УНР, газети, що виходили у Єлисаветграді у 1918-1924 рр. Назва Єлисавет була популярною в середовищі української громади Єлисаветграда, а також вживалася українською інтелігенцією ще з часів Т. Г. Шевченка. Єлисаветом місто іменували знакові для вітчизняної історії та культури постаті - Т. Г. Шевченко, С. Ф. Русова, М. К. Садовський, I. К. Карпенко-Карий, М. Л. Кропивницький, В. К. Винниченко, М. С. Грушевський, С. В. Шамрай, О. П. Семененко, Ю. I. Липа та інші. У пропонованій публікації автор порушує питання не лише про історію вживання назви Єлисавет у 1755-1924рр., а й про її походження. Щодо останнього, дослідник вважає, що назва Єлисавет походить від назви фортеці Святої Єлисавети та сформувалася під впливом церковної літератури першої половини -середини XVIII століття. Наведені у роботі факти, судження та висновки базуються на широкій та достовірній джерельній основі.Документ Центральна Україна у спогадах учасників Першого Зимового походу Армії УНР(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Грінченко, Віктор Григорович; Гринченко, Виктор Григорьевич; Grinchenko, Viktor Hryhorovych; Грінченко, Віталій Вікторович; Гринченко, Виталий Викторович; Grinchenko, VitaliyViktorovych(uk) У статті розкриваються окремі обставини з історії рейду з’єднань Армії Української Народної Республіки у ворожому тилу (грудень 1919 – травень 1920 рр.), відомого як Перший Зимовий похід Армії УНР, що відображені у спогадах його учасників. Йдеться про характеристику ними настроїв місцевого населення, пропагандистську діяльність серед нього, різнопланову допомогу, яка надавалася населенням українському війську під час походу. Аналізуючи мемуари, автори статті звертаються переважно до подій, які відбувалися на території сучасних Кіровоградської та Черкаської областей. За матеріалами спогадів можна відзначити загалом прихильне ставлення з боку українського населення до учасників походу, розуміння сутності їхньої місії, зумовлених обставинами партизанських методів боротьби у ворожому тилу. Вміщені свідчення, які відображають зміст агітаційно-інформаційної роботи представників уряду УНР і загалом українського війська серед населення, зростання національно-державницької свідомості селянства, співпрацю з місцевими повстанськими загонами. Поряд з цим констатуються байдужість і брак очікуваної активності з боку частини українського населення й загалом безпідставні настрої недовір’я і страху з боку єврейської громади. Наголошується, що у досягненні успішних результатів цього рейду українського війська по тилах білогвардійської і Червоної армій своє досить вагоме значення мала та підтримка, яку учасникам Першого Зимового походу надавало місцеве населення, в тому числі й на території Центральної України.Документ Польське питання на сторінках журналу "Русская старина"(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Ляліна, Тетяна Сергіївна(uk) Розглядається комплекс джерел та матеріалів з історії польського національно-визвольного руху на сторінках російського історичного журналу «Русская старина».