Наукові видання каф-ри історії України та всесвітньої історії
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/31
Переглянути
9 результатів
collection.search.results.head
Документ Єлисавет: походження назви та історія її вживання (1755 - 1924 рр.)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr Vasylovych(ua) Єлисавет - широко вживана назва стосовно фортеці Святої Єлисавети з форштадтом та міста Єлисаветграда у другій половині XVIII - першій чверті X X століття. На це вказують численні документи з архіву Нової Січі, з канцелярії Г. О. Потьомкіна та Катерини II, епістолярні джерела та мемуарна література XIX -початку X X століття, документи Центральної Ради УНР, газети, що виходили у Єлисаветграді у 1918-1924 рр. Назва Єлисавет була популярною в середовищі української громади Єлисаветграда, а також вживалася українською інтелігенцією ще з часів Т. Г. Шевченка. Єлисаветом місто іменували знакові для вітчизняної історії та культури постаті - Т. Г. Шевченко, С. Ф. Русова, М. К. Садовський, I. К. Карпенко-Карий, М. Л. Кропивницький, В. К. Винниченко, М. С. Грушевський, С. В. Шамрай, О. П. Семененко, Ю. I. Липа та інші. У пропонованій публікації автор порушує питання не лише про історію вживання назви Єлисавет у 1755-1924рр., а й про її походження. Щодо останнього, дослідник вважає, що назва Єлисавет походить від назви фортеці Святої Єлисавети та сформувалася під впливом церковної літератури першої половини -середини XVIII століття. Наведені у роботі факти, судження та висновки базуються на широкій та достовірній джерельній основі.Документ Місто Єлисаветград другої половини ХІХ - початку ХХ століття: штрихи з історії та культури(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr Vasylovych(ua) Єлисаветград у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття пройшов шлях від заштатного міста в складі Новоросійського (Херсонського) військового поселення до значного адміністративного, економічного та культурного осередку на півдні України. У цей час місто перейшло до кам’яного будівництва, у його межах було започатковано вимощення бруківкою вулиць та їхнє освітлення, збудовано приміщення зимового театру, облаштовано водогін, телефонну станцію, телеграф, запущено в експлуатацію трамвай, відкрито ряд нових навчальних закладів. У другій половині 1860-х років Єлисаветград був сполучений залізницею з потужними портами і містами Південної України. Ріст міського населення обумовив освітній і культурний підйом Єлисаветграда в останній третині ХІХ - на початку ХХ століття. У пропонованій публікації автор на основі мемуарних джерел і дослідницької літератури, шляхом аналізу конкретних фактів з історії суспільно-політичного та культурного життя Єлисаветграда 1860-х - 1910-хрр., доводить, що місто хоча й було поліетнічним та полікультурним, але воно не було позбавлене ні українського характеру, ні українського духу.Документ Взаємовідносини міської думи та міського громадського банку Єлисаветграда в ХІХ ст.(2023) Марченко, Олег МиколайовичУ статті проводиться аналіз розвитку Єлисаветградського міського громадського банку в ХІХ ст. на основі правових документів, що регулювали його діяльність (Положення про міські громадські банки від 1862 р. та 1883 р.), який управлявся Єлисаветградською міською думою, під незначним контролем з боку державної влади. У дослідженні робиться спроба показати особливості взаємовідносин правління Єлисаветградського міського громадського банку з місцевою думою, охарактеризувати тенденції ведення банком кредитно -фінансових операцій, з’ясувати вплив подій всеросійського значення, як-то російсько-турецька війна 1877–1878 рр., проведення реформ 60–70-х років ХІХ ст., згортання ліберального реформування, економічна криза 80–90 років, так і локального, наприклад, єврейські погроми 15-17 квітня 1881 р. в Єлисаветграді, на повноваження, компетенцію, результати роботи міського громадського банку.Документ Фінансове становище Єлисаветградського міського громадського банку в 1884–1900 роках(«Видавництво «Гілея», 2020) Марченко, Олег Миколайович; Marchenko, O.(ua) У статті розглянута фінансова діяльність Єлисаветградського міського громадського банку за 1884–1900 роки. На основі досліджуваних матеріалів аналізуються фінансові операції банку за окремими напрямками: приймання вкладів, ведення обліку векселів, видача позик під заставу цінних паперів, товарів, дорогоцінних речей, нерухомості, земельних ділянок. З’ясований вплив політичних, економічних процесів 80–90-х років ХІХ ст. в Росії, нового Положення про міські громадські банки від 26 квітня 1883 р., на діяльність Єлисаветградського міського громадського банку.Документ Кредитні операції Єлисаветградського міського громадського банку у другій половині ХІХ ст.(«Видавництво «Гілея», 2021) Марченко, Олег Миколайович; Marchenko, O.(ua) У статті розкривається історія функціонування в Єлисаветграді міського громадського банку за 1865–1900 роки. Перебуваючи в підпорядкуванні міської думи під відповідальністю та контролем із боку міської громади, банк за 35-літню свою загалом результативну діяльність показав спроможність задовольняти у фінансових коштах потреби не тільки купців, дворян, заможних осіб, а й городян середнього достатку. Мета та завдання дослідження полягає в з’ясуванні особливостей кредитної діяльності Єлисаветградського міського громадського банку за 35 років своєї роботи, аналізу таких фінансових операцій, як прийняття до обліку векселів, видавання позик під заставу цінних паперів, товарів, дорогоцінних речей, нерухомості, земельних ділянок.Документ Діяльність Єлисаветградського міського громадського банку в 1865–1883 роках(«Видавництво «Гілея», 2020) Марченко, Олег Миколайович; Marchenko, O.M.(ua) У статті розглянутий процес створення, функціонування Єлисаветградського міського громадського банку за 1865–1883 роки. На основі досліджуваних матеріалів здійснюється спроба проаналізувати фінансові операції банку за окремими напрямками: приймання вкладів, ведення обліку векселів, надання позик під заставу цінних паперів, товарів, дорогоцінних речей, нерухомості, земельних ділянок. З’ясований вплив російсько-турецької війни 1877–1878 років та єврейських погромів 15–17 квітня 1881 року в Єлисаветграді на діяльність міського банку. Досліджено особливості розподілу чистого прибутку громадського банку й визначено його роль і значення для розвитку міського самоврядування Єлисаветграда.Документ Благодійна діяльність купецтва Російської імперії другої половини ХІХ – на початку ХХ ст. (на прикладі Єлисаветграда)(2019) Марченко, Олег Миколайович(ua) Стаття присвячена вивченню досвіду купецького стану міста Єлисаветграда другої половини ХІХ – на початку ХХ ст. в індивідуальних та колективних формах благодійницькій діяльності: допомога нужденним, організація заходів щодо збору коштів на певні потреби бідним, сиротам, внесення значних приватних пожертв на утримання гімназій, училищ, шкіл, лікарень. Висвітлюється меценатська допомога купецької громади міста на потреби різних доброчинних організацій та культурно-мистецьких закладів, створення будинків для інвалідів, людей похилого віку, бездомних, участь у фінансуванні й будівництві громадських споруд та міської інфраструктури, як-то брукування, освітлення, озеленення, прибирання вулиць, бульварів, парків, будівництво водогону, кінного та електричного трамвая, оздоблення будинків, спорудження торгових рядів, майданів, надання фінансів на зведення церков, соборів, монастирів, сприяння у подоланні епідемій та багато іншого, що потрібно було для життя мешканців міста.Документ Декомунізація, Єлисаветград та загроза національній безпеці(2017) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr(en) Kirovograd is the city and regional center in Ukraine in 1939 – 2016, which bore the name of an odious leaders of the CPSU (b) S. M. Kirov (Kostrikov) (1886 – 1934). Kirov city was renamed by this title during the formation of the Kirovograd region in 1939, which was listed on maps USSR in 1934 – 1939. The city was called Zinovievsk in 1924 – 1934. Kirovograd city of Kirovograd region was renamed the city Kropivnitskiy on 14 July 2016. The historical name of this city is Yelisavetgrad. The research is an attempt to show complicated and controversial process of decommunization of Kirovohrad – one of the two regional centers in Ukraine, which necessarily had to change the name of the Law of Ukraine “On the condemnation of Communist and National Socialist (Nazi) totalitarian regimes in Ukraine and the prohibition of propaganda of their symbo lism”, which came into force on 21 May 2015. Since the problem of renaming of Kirovohrad at the time of the adoption of this law was not new to residents of the regional center, the author based on newspaper articles and personal memoirs recreates the story discussion about renaming the city, which continued in 1989 – 2016. The researcher identifies several periods in the discussion above, that was in the city between the supporters of the idea of the return the historical name and those townspeople who fought for the right to name Kirovograd by the new Ukrainian name. The author identifies negative tendencies that crystallized between opponents in the debate, which, in his opinion, in the current political conditions prevailing in Ukraine, harm to anyone who seeks to build a European, democratic and highly cultured country.Документ Єлисаветградський період у життєпису родини Шульгиних (1894 – 1899 рр.)(КДПУ ім. В. Винниченка, 2010) Шевченко, Сергій Іванович(uk) У розвідці йдеться про малодосліджений період життя наприкінці ХІХ століття в Єлисаветграді (тепер – Кіровоград) українського громадського діяча, представника “Київської історичної школи” Якова Шульгина. Висвітлюються його зв’язки з українською інтелігенцією, службова банківська та наукова діяльність. У повітовому центрі на Інгулі пройшли п’ять років дитинства його синів, майбутніх першого керівника зовнішньополітичного відомства УНР Олександра та героя Крут Володимира Шульгиних.