Наукові видання каф-ри історії України та всесвітньої історії
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/31
Переглянути
15 результатів
Фільтри
Налаштування
collection.search.results.head
Документ Funeral rite in the mound of Scythian Time near Vasyne(2023) Козир, Ірина Анатоліївна; Панченко, Кирило Ігорович; Чорний, Олександр Васильович; Kozyr, І.; Panchenko, K.; Chornyi, O.(en) The article is devoted to an analysis of the funeral rite from the mound near the village of Vasyne in Kirovohrad region. The site is located on the border of the Dnipro right-bank forest-steppe and steppe. The main Scythian burial was deposited in a wooden chamber on the ancient ground surface. A complex wooden burial structure of oak timbers constructed over it was partially burnt, but was well preserved. The remains of artefacts found in the burial site, including fragments of ancient amphoras, among them plump-throated Chios, thin-walled antique black-figured kylix, fragments of ceramic vessels, and animal bones. Undoubtedly, the most interesting find was a stone anthropomorphic stele of grey granite. The complex dates to the first quarter of the 5 th century BC.Документ Елементи поховальної символіки як маркери культурно-релігійного простору Торговицького археологічного комплексу XIV ст.(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Козир, Ірина АнатоліївнаДокумент Н. М. Бокій – фундатор системних археологічних досліджень на Кіровоградщині(2018) Козир, Ірина Анатоліївна; Козырь, Ирина Анатольевна; Kozyr, Iryna Anatoliivna(uk) У статті висвітлюється наукова біографія відомого українського археолога Нінель Михайлівни Бокій (1937 – 2008 рр.). Проаналізований внесок дослідниці в організацію системного археологічного вивчення Кіровоградщини під час роботи в обласному краєзнавчому музеї та у Кіровоградському (нині – Центральноукраїнському) державному педагогічному університеті, її роль у створенні університетської археологічної експедиції. Акцентується увага на результатах наукових досліджень Н. М. Бокій, дається перелік її визначних наукових відкриттів, що увійшли у “золотий фонд” вітчизняної археологіїДокумент До проблеми локалізації Синьоводської битви (доповідь на конференції)(2011) Козир, Ірина АнатоліївнаДокумент Город Синяя вода на реке Синяя вода: в поисках доказательств(2014) Козырь, Ирина Анатольевна; Козир, Ірина Анатоліївна; Kozyr, I. A.(ru) В статье представлена позиция автора по отношению к сведениям карт XVI–XVIII вв. о существова-нии населенного пункта Синяя Вода, который оказался вполне реальным городом золотоордынского типа. Результаты археологических раскопок однозначно свидетельствуют о какой-то чрезвычайной ситуации, которая привела к пожару и заставила людей покинуть свой город. Скорее всего, она носила характер военного удара. Летописная Синяя Вода– это современная река Синюха, на берегу которой в первой половине –серединеXIV в. возник и разросся город с яркими чертами золотоордынской культуры и этнически пестрым составом населения. Жители города были не только очевидцами бурных событий, но и перенесли все сопутствующие войне беды и лишения. В начале60-х годовXIV века жизнь в золотоордынском городе на Синей Воде прекратилась, его жители вынуждены были покинуть насиженные места. Великий литовский князь Ольгерд, которого современники признавали как незаурядного стратега, рассчитал план антиордынской кампании таким образом, чтобы нанести удар по опорному пункту Золотой Орды на ее западном пограничье. Упадок одного из административных центров ханской власти в Северном Причерноморье стал прямым результатом победы литовско-русского войска в битве на Синей Воде1362 года, которая определила будущую судьбу украинских земель.Документ Поливная керамика Торговицкого археологического комплекса периода Золотой Орды(2017) Козырь, Ирина Анатольевна; Козир, Ірина Анатоліївна; Боровик, Татьяна Дмитриевна; Боровик, Тетяна Дмитрівна(ru) В научный оборот вводится поливная керамика из раскопок памятника у с. Торговица(Украина), который принадлежит к кругу золотоордынской городской культуры. Классификация керамических материалов осуществлена на основе уже разработанных в специальной литературе критериев, включающих характер формовочной массы, прозрачность и цвет поливы, особенности декора. Торговицкая поливная керамика разделяется на красноглиняную и кашинную. Красноглиняная керамика из Торговицы количественно преобладает в составе поливной посуды(94,4 %). Основу цветовой гаммы поливы составляют зеленый и желтый цвета. В декоре преимущественно используется техника сграффито. Кашинная керамика в Торговице встречается очень редко. Вся она была привозной из более восточных регионов Золотой Орды.Документ Нова пам’ятка трипільської культури у басейні річки Синюхи(2015) Козир, Ірина Анатоліївна; Козырь, Ирина Анатольевна; Панченко, Кирило Ігорович; Панченко, Кирил Игоревич; Чорний, Олександр Васильович; Чёрный, Александр Васильевич(ua) Стаття присвячена публікації матеріалів дослідження трипільської пам’ятки біля с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області.Документ Локалізація місця битви на Синіх Водах 1362 р. у світлі нових джерел(2012) Чорний, Олександр Васильович; Козир, Ірина Анатоліївна(uk) Публікація присвячена дискусійній у вітчизняній та зарубіжній історичній науці проблемі – битві на Синій Воді 1362 р. Шляхом аналізу раніше не використовуваних картографічних та писемних джерел, а також матеріалів археологічних досліджень у селі Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області робиться спроба визначити безпосереднє місце, де відбулася ця подія.Документ Пам’ятки черняхівської культури на пограниччі степу і лісостепу дніпровського правобережжя (за матеріалами Кіровоградщини)(КДПУ ім. В. Винниченка, 2005) Бокій, Нінель Михайлівна; Козир, Ірина АнатоліївнаДокумент До проблеми міжетнічних контактів сарматських племен Північного Причорномор’я перших століть нашої ери (за матеріалами ліпної кераміки)(КДПУ ім. В. Винниченка, 2009) Козир, Ірина Анатоліївна(uk) Стаття присвячена дослідженню проблем трансформації сарматського ліпного керамічного комплексу як вияву міжетнічної взаємодії племен Північного Причорномор’я І – ІV ст. н.е.