Наукові видання каф-ри історії України та всесвітньої історії
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/31
Переглянути
Документ Археологічна тематика на сторінках україномовної преси часів нацистської окупації(2021) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(ua) Стаття має на меті дати загальне уявлення про публікації, вміщені в україномовній газетній періодиці часів нацистської окупації, в яких була представлена археологічна тематика. Об’єктом дослідження стали матеріали періоду 1941–1943 років на сторінках видань, що виходили в різних регіонах окупованої України і за її межами. З’ясовано, що ідеологічна спрямованість частини цих матеріалів була зумовлена прагненнями окупантів використовувати археологію для під-твердження своїх територіальних претензій і обґрунтування історичної ролі давніх германців, які шляхом міграцій та завоювань нібито збага-чували своєю культурою інші народи. Деякі публікації із залученням арреологічної проблематики більше відображали внутрішній український контекст або ж мали ідеологічно нейтральне забарвлення.Документ Бойові дії під Харковом у травні 1942 року на сторінках пропагандистської преси окупованих українських територій(Видав. дім "Гельветика", 2024) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(ua) У статті висвітлюються та аналізуються різнопланові матеріали, які були опубліковані у 1942 р. в газетній періодиці окупованих українських територій і стосувалися бойових дій під Харковом у травні 1942 р. Вони можуть слугувати певним доповненням до вже існуючих наукових досліджень у висвітленні цих подій Другої світової війни та їхній інтерпретації однією з протиборчих сторін у німецько-радянській війні. Установлено, що на сторінках газет були представлені досить численні публікації з указаної тематики: короткі фронтові зведення про поточні події, окремі аналітичні статті з оцінкою стратегії й тактики воюючих сторін, більш чи менш змістовні відгуки кореспондентів засобів масової інформації різних країн (переважно сателітів Німеччини) як «закордонних свідків» про бої під Харковом, деякі картографічні матеріали, фотознімки та ін. Джерелами для цих публікацій, як правило, слугували офіційні інформаційні повідомлення з Берліна, пропагандистські матеріали, узяті із центральних німецьких видань, із радіоповідомлень тощо. Окремі згадані у тогочасній газетній періодиці факти, оцінки, аналітичні судження знаходять підтвердження у працях сучасних дослідників, які характеризують цю битву як приклад бою, де успіху досягає більш рішуча, швидка і досвідчена сторона, які відзначають, що командування Південно-Західного фронту було близьким до перемоги, однак німецьке командування змогло обернути ситуацію на свою користь, і війська РСЧА зазнали нищівної катастрофи. Тоді як у радянських засобах масової інформації невдачі Червоної армії під Харковом всіляко замовчувалися, населення України, яке проживало в окупації, мало можливість дізнатися про цю поразку і втрати радянських військ безпосередньо по гарячих слідах. Хоча ця інформація досить тенденційно висвітлювалася у пропагандистській інтерпретації окупантів, але в низці аспектів вона була недалека від істини. (en) The article highlights and analyzes various materials published in 1942 in the newspaper periodicals of the occupied Ukrainian territories, which covered the hostilities near Kharkiv in May 1942. They can serve as a certain addition to the current scientific studies covering these events of World War II and their interpretation by one of the opposing sides in the German-Soviet war. It has been established that quite a large number of publications on the above topic were presented in newspapers: short front status reports on the current events, separate analytical articles evaluating the strategy and tactics of the opposing sides, more or less meaningful reviews of mass media reporters from various countries (mainly German satellites) as “foreign witnesses” of hostilities near Kharkiv, certain cartographic materials, photographs, etc. The sources for these publications were, as a rule, official information messages from Berlin, propaganda materials taken from central German publications, from radio messages, etc. Individual facts, reviews, and analytical judgments mentioned in the newspaper periodicals of that time are confirmed in the works of modern researchers, who characterize this battle as an example of a battle where the more decisive, quick and experienced side succeeds, and who note that the South-Western Front Command was close to victory, however the German Command was able to turn the situation in its favor, and the WPRA troops suffered a devastating disaster. While in the Soviet mass media the Red Army’s failures near Kharkiv were hushed up in every possible way, the population of Ukraine living under occupation had the opportunity to learn about this defeat and the losses of the Soviet troops without delay. Although this information was covered in a rather biased manner in the propagandistic interpretation of the occupying power, it was not far from the truth in a number of aspects.Документ Використання інфографіки при вивченні знакових постатей української культури у шкільних курсах «Історія україни» та «Мистецтво»(2020) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(ua) У статті розглядаються методичні аспекти використання інформаційної графіки при вивченні знакових постатей української культури у шкільних курсах «Історія України» та «Мистецтво». Подаються авторські приклади інфографіки, присвячені деяким видатним особистостям, створені за допомогою онлайн -конструктора Canva.Документ Використання інфографіки при вивченні середньовічної та ренесансної культури у шкільних курсах «Всесвітня історія» та «Мистецтво»(2021) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(ua) У статті розглядаються методичні аспекти використання інфографіки при вивченні середньовічної та ренесансної культури у шкільних курсах «Всесвітня історія» і «Мистецтво». Подані авторські приклади інфографіки з окресленої тематики, створені за допомогою онлайн -конструктора Canva. Ключові слова: навчальний процес, інфографіка, середньовічна культура, ренесансна культура, шкільний курс «Всесвітня історія», шкільний інтегрований курс «Мистецтво». (en) The article deals with the methodological aspects of using information graphics in the study of medieval and Renaissance culture in school courses "World History" and "Art". The author's examples of infographics on the outlined subject, created with the help of the online designer Canva, are given.Документ Внесок І. С. Романченка у дослідження творчої спадщини Михайла Драгоманова(ФОП Домбровська Я. М., 2017) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(uk) Метою статті є розгляд основних аспектів наукової діяльності українського радянського літературознавця І. С. Романченка (1894–1977) у дослідження творчої спадщини М. П. Драгоманова. Результати засвідчують, що вчений розглядав Драгоманова як літературного критика, історика літератури, фольклориста, його роль у суспільно-політичному житті свого часу. Він є автором численних статей про нього та співавтором наукової праці, яка на певний час стала однією із ключових і узагальнюючих з драгоманознавчої тематики в радянській історіографії. І. С. Романченко упорядкував перше видання вибраних творів Драгоманова в радянській Україні, активно долучився до процесів його «реабілітації» та популяризації в публікаціях у радянських і закордонних виданнях. Доробок І. С. Романченка як драгоманознавця, попри всі ідеологічні нашарування, не втратив наукової цінності та зберігає дослідницький інтерес.Документ Візуалізація навчального матеріалу при вивченні історії української культури у вищій школі (на прикладах тематики із доби середньовіччя)(2022) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(ua) Розглядаються деякі інструменти візуалізації навчального матеріалу при вивченні історії української культури у вищій школі. Подані авторські зразки інфографіки та інтелект -карт, створені з допомогою різних онлайн-конструкторів. Представлені приклади стосуються тематики із доби Середньовіччя.Документ З практики естетичного виховання студентства у позанавчальній роботі на факультеті немистецького спрямування(2021) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.Документ З історії музейної справи в Центральній Україні у роки нацистської окупації (за матеріалами пропагандистської преси окупованих українських територій)(Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2020) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(uk) У статті висвітлюються окремі аспекти музейної справи окупаційного періоду в Центральній Україні. Предметом розгляду є експозиційна робота музеїв та поповнення музейних зібрань новими матеріалами. З’ясовано, що музеї змушені були пристосовуватись до реа лій «нового порядку», і це наклало відбиток на їхню експозиційну діяльність. У найбільш одіозних проявах вона сприяла поширенню нацистської пропаганди, але ці прояви не були масовими. У публікаціях, присвячених музеям, робився акцент на відродженні української культури під егідою окупаційної влади. Набували пріоритетності релігійний і етнографічний напрями в експозиції музеїв. Брак експонатів після евакуаційних заходів радянської влади змусив ряд музеїв звертатися до населення своїх регіонів із проханням допомогти у вирішенні цього питання. Поповнення музейних фондів новими цінними історичними матеріалами за галом мало епізодичний характер.Документ Засоби візуалізації навчальної інформації при вивченні історії української культури у вищій школі(2023) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(ua) Розглядаються окремі інструменти візуалізації навчальної інформації при вивченні історії української культури у вищій школі. Подані авторські зразки інфографіки та інтелект-карт, створені з допомогою онлайн-конструкторів Canva, Сoggle, Bubl.us. Всі представлені приклади стосуються тематики із пізньомодерного періоду в історії України.Документ Колективізація на Єлисаветградщині в перші роки непу(Рідний край, 2001) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.Документ «Куркульська» тема на сторінках преси Єлисаветградської (Зинов’ївської) округи в перші роки непу(2019) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(uk) У статті аналізуються основні публікації на «куркульську» тему, представлені на сторінках газет Єлисаветградської (Зинов’ївської) округи – «Красный путь» (1923) і «Червоний шлях» (1924). Робиться висновок, що практично усі вони відображали відповідну тогочасному офіційному політичному курсу переважно негативну оцінку ролі у різних сферах життя так званого куркульства, а фактично економічно зміцнілого заможного селянства. Більшість залучених матеріалів становлять дописи місцевих сільських кореспондентів.Документ Кіннозаводчик Яків Бутович і його слід в історії Єлисаветградського та Олександрійського повітів Херсонської губернії(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Грінченко, Віталій Вікторович; Grinchenko, V.; Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(uk) Стаття присвячена висвітленню ключових моментів біографії Якова Івановича Бутовича (1881 - 1937) - приватного кіннозаводчика за часів царської Росії, а потім радянського господарника, репресованого у сталінські часи. Коротко окреслена його роль як відомого у своїй галузі підприємця та як творця унікальної мистецької колекції, присвяченої коням. Основною складовою статті є розгляд фактів життя та діяльності Я.І. Бутовича, пов’язаних з історією Єлисаветградського та Олександрійського повітів Херсонської губернії, які базуються на його спогадах.Документ Літературознавець Іван Савич Романченко: історико-біографічний нарис (до 125-річчя з дня народження)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(uk) У короткому історико-біографічному нарисі висвітлюються ключові факти життя та діяльності українського радянського літературознавця, бібліографа і педагога Івана Савича Романченка (1894–1977). Приділено увагу маловідомим та дискусійним моментам його біографії, які ще потребують уточнень чи обґрунтованих версій. Зокрема, висловлюються сумніви щодо тверджень деяких авторів, які вважають, що у 1917 році Іван Савич Романченко обирався членом Української Центральної Ради від Одеси, і підтримана думка інших авторів – про членство в УЦР його тезки – Івана Степановича Романченка – українського соціал-демократа. На основі даних з різноманітних джерел наведені вперше або ж розширені маловідомі факти, які стосуються репресій і цькувань, яких зазнав І. С. Романченко у міжвоєнний період та в часи пізнього сталінізму. Окреслені основні віхи наукової біографії І. С. Романченка, наведені різні оцінки окремих складових його творчої спадщини. Наголошено на досить вагомому внеску вченого у розвиток вітчизняного драгоманознавства в радянські часи, у відстоюванні доброго імені Михайла Драгоманова. Наводяться короткі факти про співпрацю і дружні стосунки науковця з деякими вітчизняними літературознавцями та істориками, зокрема, з А. В. Музичкою, Є. С. Шабліовським, В. Г. Сарбеєм, Р. П. Івановою (Іванченко). Висловлена думка щодо можливості подальших досліджень життєвого шляху і творчої спадщини І. С. Романченка, вказано місцезнаходження основних матеріалів відповідної джерельної бази в архівах України і ближнього зарубіжжя.Документ Маловідомі факти біографії та творчості Михайла Чигирина (за матеріалами газетної періодики часів німецької окупації)(ФОП Цьома С. П., 2020) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.Документ Неприйняття релігійних свят в ранній радянський період у відображенні місцевої преси Уманської округи(2021) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(ua) У статті розглядається офіційне ставлення партійних, державних, громадських структур в Eманській окрузі до релігійних свят у 1923–1925 рр. Проаналізовані відповідні матеріали вміщені на сторінках газети «Робітниче-селянська правда» – органу Уманського окружного комітету КП(б)У і окрвиконкому Уманщини. Зроблено висновок, що в Уманській окрузі, як і загалом в радянській Україні у той період, відносно більш толерантне офіційне ставлення до релігії поєднувалося із подальшим насадженням нетерпимості до неї. Це досить виразно виявлялося в неприйнятті релігійних свят та всього пов’язаного з ними і вело до руйнації традиційних духовно-культурних цінностей тих релігійних конфесій, які були представлені у цьому регіоні.Документ Повсякденне життя сільського населення Сіверщини в середині 1920-х років (за матеріалами місцевої преси)(2021) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(uk) Стаття присвячена висвітленню окремих аспектів повсякденного життя сільського населення Новгород-Сіверської округи у 1924–1925 рр. Об’єктом аналізу стали відповідні публікації в місцевій пресі, які дозволили зробити наступні висновки: - на буденне життя та спеціалізовані сфери діяльності на селі вплинули засади офіційної комуністичної ідеології з відповідними організаційними формами роботи; - у їхній реалізації значну роль відігравали безпосередні виконавці: сільська інтелігенція, місцеві керівники та активісти; - у деяких селах Сіверщини не вистачало шкіл і дитячих до шкільних закладів, або ж вони потребували ремонту; - медичне обслуговування сільського населення Сіверщини та рівень санітарії на селі характеризувалися наявністю численних проблем: зокрема, тут відчувалася серйозна нестача медичних працівників; - у газетних матеріалах відображалися численні негативні явища повсякдення правового та етичного плану, висловлювала ся глибока стурбованість існуючим станом справ та пропонувалися шляхи їхнього вирішення.Документ Родинний маєток князів Кудашевих у Малій Висці(2018) Грінченко, Віктор Григорович; Чорний, Олександр Васильович; Grinchenko, V.; Chornyi, O.(uk) Стаття присвячена родинному маєтку князів Кудашевих, який знаходиться у Малій Висці на Кіровоградщині. Маловисківська гілка знатного татарського роду бере свій початок від князя Данила Кудашева, який разом із сім’єю оселився у Малій Висці наприкінці XVIII cm. Його нащадки володіли маєтком до початку 80-х pp. XIX ст. Рід Кудашевих дав вітчизняній історії ряд знакових постатей, які чимало зробили для військової та політичної історії, науки, техніки та культури. З-поміж відомих представників роду фіксуються герой наполеонівських війн генерал-майор М. Д. Кудашев, Київський губернатор С. Д. Кудашев, авіаконструктор О. С. Кудашев, всесвітньо відомий філософ М. О. Бердяев, очільник уряду Української Держави С. М. Гербель та інші. Представників роду об’єднують не лише родинні (кровні) зв’язки, а й родинне гніздо маєток у Малій Висці, який зберігся до сьогоднішнього дня. Автори на основі доступних матеріалів зробили спробу узагальнення не лише деяких даних з генеалогії роду Кудашевих, а й описали дім-маєток Кудашевих у Малій Висці та спробували визначити можливий час його побудови. У дослідженні використано порівняльно-історичний, історико-типологічний, історико-оглядовий та історико-описовий методи. Крім того, автори пропонованої розвідки у 2017 р. самостійно обстежили об’єкт, про який йдеться у статті. Це дозволило зробити детальний опис зовнішнього вигляду будинку, орієнтовно визначити час облаштування родинного маєтку князів Кудашевих у Малій Висці, встановити, до якого архітектурного стилю належить споруда, з’ясувати, яким був первинний вигляд головного та заднього (паркового) фасадів, зробити на основі старих фотографій припущення, як виглядала покрівля маєтку. У межах дослідження подаються авторські графічні реконструкції будинку Кудашевих, його фотографії 60-х років минулого століття та сучасні фото. Разом із тим автори визначили перспективні для наукового дослідження складові окресленої проблеми.Документ Свято врожаю та пов’язана з ним тематика на сторінках україномовної газетної періодики часів нацистської окупації(2021) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(ua) У статті проаналізовано різнопланові газетні матеріали, пов’язані зі «святом врожаю», якому окупаційна влада надавала досить великого значення. Окремої публікації, де була б цілісно розкрита проблематика, яка стосується проведення «свята врожаю» в Україні у часи нацистської окупації, поки що немає. Об’єктом дослідження стали відповідні матеріали періоду 1941-1944 рр. на сторінках видань, що виходили у різних регіонах України та за її межами. Зроблено висновок, що більшість газетних публікацій стосується безпосередньо святкування на місцях і дає картину поєднання органічних народних традицій і чужих ідеологем окупаційної влади. У пресі друкувалися також деякі дотичні до теми свята врожаю матеріали, де висвітлювалася історія жниварських обрядів і звичаїв українського народу, й окремі статті та замітки про проведення цього свята у Німеччині й інших союзних їй країнах. Відзначення свята врожаю завжди слугувало для владних інституцій інформаційним приводом і використовувалося для активізації нацистської пропаганди серед місцевого населення.Документ Ставлення радянської влади до релігійних свят у перші роки НЕПу(2021) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(ua) У статті розглядаються газетні публікації, які відобразили став¬лення радянської влади до релігійних свят в перші роки НЕПу у Єлисавет [град]ськїй (Зінов’євській) окрузі. Аналізуються матеріали, представлені на сторінках газет «Красний путь» (1923) і «Червоний шлях» (1924). Робиться висновок, що висвітлений період є відносно більш поміркованим у справі ан¬тирелігійної пропаганди, але це означало лише тимчасову зміну більшовиць¬кої тактики. Продовжувалося насадження атеїстичної моделі суспільства, що несло в собі руйнацію певних усталених духовно-культурних традицій релігійних конфесій, представлених у цьому регіоні.Документ Сторінки життя і наукової діяльності літературознавця І. С. Романченка(2018) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, V.(uk) Метою статті с висвітлення окремих сторінок життя та наукової діяльності українського літературознавця І. С. Романченка (1894-1977), молоді роки якого пов'язані, в тому числі, із нашим краєм. Увагу приділено переважно недостатньо дослідженим фактам, які потребують уточнень або ж обґрунтованих версій. Документально підтверджено навчання І. С. Романченка в Єлисаветграді, висвітлено деякі маловідомі й дискусійні аспекти біографії, коротко узагальнені основні наукові досягнення за час творчої діяльності, вміщено кілька фотографій, які ще не публікувались.