Наукові видання каф-ри історії України та всесвітньої історії
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/31
Переглянути
Документ Битва за Дніпро : дискусійні аспекти протистояння Червоної армії і Вермахту влітку 1943 – навесні 1944 року(Видав. дім "Гельветика", 2024) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr(ua) Битва за Дніпро у роки Другої світової війни стала однією з найтриваліших кампаній у протистоянні Червоної армії і Вермахту на Східному фронті та найменш вивченою в радянській і сучасній українській історичній науці, що й досі визначає її актуальною та дискусійною проблемою. У пропонованій публікації на тлі радянських та пострадянських уявлень про битву за Дніпро автор показав її найбільш дискусійні моменти та стереотипні судження стосовно подолання Червоною армією дніпровського рубежу, які зафіксовані в науковій, навчальній та публіцистичній літературі. Дослідник наголосив, що хронологія та географія битви в радянській історіографії війни з ідеологічних та пропагандистських міркувань були значно скорочені, аби загнати її результати і наслідки у тінь перемог під Сталінградом і на Курському виступі. Це позначилося на характері дослідницьких реконструкцій подій на Дніпрі і в епоху СРСР і значною мірою вплинуло на історіографічний процес у межах окресленої проблеми в українській історичній науці після 1991 р. Торкаючись найбільш стереотипних суджень про битву за Дніпро, насамперед оцінок драматичних і трагічних подій на Букринському плацдармі у вересні-жовтні 1943 р., суджень стосовно «святкових» боїв за Київ у листопаді 1943 р., уявлень про радянські втрати на Дніпрі, автор пояснив природу їх появи в історіографії проблеми, з’ясував, наскільки вони відповідають об’єктивному вивченню битви за Дніпро та визначенню її місця і значення у межах Другої світової війни. (en) The battle of the Dnieper during World War II became one of the longest campaigns in the confrontation between the Red Army and the Wehrmacht on the Eastern Front and the least studied in Soviet and modern Ukrainian historical science, which still defines it as an actual and debatable problem. Taking into account Soviet and post-Soviet ideas about the battle of the Dnieper, the offered publication shows its most controversial moments and stereotypical judgments regarding the overcoming of the Dnieper front by the Red Army, which are recorded in scientific, educational and journalistic literature. The author of this publication emphasized that the chronology and geography of the battle in the Soviet historiography of the war were significantly shortened for ideological and propaganda reasons to hide its results and consequences into the shadow of the victories at Stalingrad and the Kursk Bulge. This affected the character of research reconstructions of events on the Dnieper also in the era of the USSR, and to a large extent influenced the historiographical process within the framework of the outlined problem in Ukrainian historical science after 1991. Considering the most stereotypical judgments about the battle of the Dnieper, first of all – assessments of the dramatic and tragic events at the Bukryn bridgehead in September–October 1943, judgments regarding the “celebratory” battles for Kyiv in November 1943, ideas about Soviet losses on the Dnieper, the researcher explained the nature of their appearance in the historiography of the problem, found out how they correspond to the objective study of the battle of the Dnieper and the determination of its place and significance within the framework of World War II.Документ Військові формування та герої франко-російської війни 1812 – 1814 років в історії Єлисаветградського та Олександрійського повітів херсонської губернії(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Чорний, Олександр Васильович; Чёрный, Александр Васильевич; Chornyi, Oleksandr; Філоретова, Лариса Мартіївна; Филоретова, Л. М.; Filoretova, Larysa(uk) Стаття присвячена участі українського народу у франко-російській війні 1812–1814 років. У пропонованому дослідженні на основі документальних джерел та дотичних до заявленої теми публікацій узагальнено матеріали про участь у франко-російській війні Єлисаветградського та Олександрійського гусарських полків, сформованих на території Центральної України. Також у роботі представлені відомості про окремих учасників війни, життя і військова служба яких тісно пов’язані з історією вище згаданих військових формувань та історією Єлисаветградського і Олександрійського повітів Херсонської губернії. Дослідження розраховане на спеціалістів, які займаються історією Наполеонівських війн, історичною регіоналістикою, генеалогією, історією військових формувань ХІХ століття.Документ Декомунізація, Єлисаветград та загроза національній безпеці(2017) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr(en) Kirovograd is the city and regional center in Ukraine in 1939 – 2016, which bore the name of an odious leaders of the CPSU (b) S. M. Kirov (Kostrikov) (1886 – 1934). Kirov city was renamed by this title during the formation of the Kirovograd region in 1939, which was listed on maps USSR in 1934 – 1939. The city was called Zinovievsk in 1924 – 1934. Kirovograd city of Kirovograd region was renamed the city Kropivnitskiy on 14 July 2016. The historical name of this city is Yelisavetgrad. The research is an attempt to show complicated and controversial process of decommunization of Kirovohrad – one of the two regional centers in Ukraine, which necessarily had to change the name of the Law of Ukraine “On the condemnation of Communist and National Socialist (Nazi) totalitarian regimes in Ukraine and the prohibition of propaganda of their symbo lism”, which came into force on 21 May 2015. Since the problem of renaming of Kirovohrad at the time of the adoption of this law was not new to residents of the regional center, the author based on newspaper articles and personal memoirs recreates the story discussion about renaming the city, which continued in 1989 – 2016. The researcher identifies several periods in the discussion above, that was in the city between the supporters of the idea of the return the historical name and those townspeople who fought for the right to name Kirovograd by the new Ukrainian name. The author identifies negative tendencies that crystallized between opponents in the debate, which, in his opinion, in the current political conditions prevailing in Ukraine, harm to anyone who seeks to build a European, democratic and highly cultured country.Документ Родинний маєток князів Кудашевих у Малій Висці(2018) Грінченко, Віктор Григорович; Чорний, Олександр Васильович; Grinchenko, Viktor; Chornyi, Oleksandr(uk) Стаття присвячена родинному маєтку князів Кудашевих, який знаходиться у Малій Висці на Кіровоградщині. Маловисківська гілка знатного татарського роду бере свій початок від князя Данила Кудашева, який разом із сім’єю оселився у Малій Висці наприкінці XVIII cm. Його нащадки володіли маєтком до початку 80-х pp. XIX ст. Рід Кудашевих дав вітчизняній історії ряд знакових постатей, які чимало зробили для військової та політичної історії, науки, техніки та культури. З-поміж відомих представників роду фіксуються герой наполеонівських війн генерал-майор М. Д. Кудашев, Київський губернатор С. Д. Кудашев, авіаконструктор О. С. Кудашев, всесвітньо відомий філософ М. О. Бердяев, очільник уряду Української Держави С. М. Гербель та інші. Представників роду об’єднують не лише родинні (кровні) зв’язки, а й родинне гніздо маєток у Малій Висці, який зберігся до сьогоднішнього дня. Автори на основі доступних матеріалів зробили спробу узагальнення не лише деяких даних з генеалогії роду Кудашевих, а й описали дім-маєток Кудашевих у Малій Висці та спробували визначити можливий час його побудови. У дослідженні використано порівняльно-історичний, історико-типологічний, історико-оглядовий та історико-описовий методи. Крім того, автори пропонованої розвідки у 2017 р. самостійно обстежили об’єкт, про який йдеться у статті. Це дозволило зробити детальний опис зовнішнього вигляду будинку, орієнтовно визначити час облаштування родинного маєтку князів Кудашевих у Малій Висці, встановити, до якого архітектурного стилю належить споруда, з’ясувати, яким був первинний вигляд головного та заднього (паркового) фасадів, зробити на основі старих фотографій припущення, як виглядала покрівля маєтку. У межах дослідження подаються авторські графічні реконструкції будинку Кудашевих, його фотографії 60-х років минулого століття та сучасні фото. Разом із тим автори визначили перспективні для наукового дослідження складові окресленої проблеми.