Наукові видання каф-ри мистецької освіти
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/115
Переглянути
5 результатів
Фільтри
Налаштування
Search Results
Документ Спів-творчість у процесі музично-виконавської інтерпретації художнього образу(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena(ua) У статті аналізуються наукові праці відомих педагогів-музикантів, у яких художньо-виконавська інтерпретація визначається як активний творчий процес, індивідуальне, неповторне художньо-образне розуміння змісту музичного твору. Встановлено, що виконавська інтерпретація передбачає творчий пошук, ціннісне осмислення й оцінку музичного твору, завдяки чому створюється адекватний, але не тотожний авторському баченню художній образ, що містить весь потенціал «Я» особистості виконавця в процесі художнього пізнання. Тому наявність високого ступеня творчої самостійності, розвиненості неповторного асоціативного комплексу, фантазії, уяви, мистецтва перевтілення, співпереживання і співтворчості в художньо- інтерпретаційному процесі сприяє нестереотипному розв’язанню творчих завдань, «входженню» в глибинні прошарки музичного твору, діалогічності художнього спілкування, художнього діалогу і спів-творчості з авторм музичного твору.Суб’єктивізація відтворення музичного образу є закономірним явищем, оскільки кожен виконавець відрізняється рівнем обсягу знань, умінь, розвитком емоційно-емпатійної культури, технікою виконання, досвідом художнього сприйняття, розвитком музичних здібностей та іншими виконавськими якостями, що характеризують його як унікальну особистість і детермінують індивідуальний художньо-інтерпретаційний процес. Доведено, що саме завдяки елементам співтворчості, збагаченню художньо-інтерпретаціного процесу неординарним мисленням виконавця, його особистісно-індивідуальним ставленням до твору художня інтерпретація стає не тільки адекватною й переконливою, а особистісно-переконливою, особистісно-адекватною, гармонійно поєднуючи класичне трактування твору з індивідуальним баченням й відчуттям його сутності, реалізується духовно-особистісний потенціал твору, наступає стан, що сприяє розв’язанню особистісного завдання. Через співтворчість здійснюється діалогічність свідомостей, розуміння іншого як самого себе, переживання «духу» музичного твору. Здатність до співтворчості як певний спосіб діалогового спілкування між композитором і тим, хто осягає художній образ, визначає рівень музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва.Документ Інтерпретація сучасної української пісні в класі естрадного співу(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Яненко, Оксана Андріївна; Яненко, Оксана Андреевна; Yanenko, Oksana Andriivna(uk) У статті розглядається проблема інтерпретації сучасної української пісні в класі естрадного співу. Метою статті є визначення специфіки інтерпретації української сучасної пісні в класі естрадного співу. На матеріалі українських сучасних пісень В. Івасюка «Я піду в далекі гори», М. Мозгового «Минає день, минає ніч», Б. Фільц «Не час минає» визначається специфіка інтерпретації української сучасної пісні в класі естрадного співу, яка полягає в осягненні студентами смислу твору, його емоційного різнобарв’я, художнього образу й українського колориту; визначенні естрадних вокальних і артистичних прийомів відповідних драматургії твору.Документ Author’s ability as innovative resource in the training professionals of artistic direction(КДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Stratan-Artyshkova, Tetiana Borysivna; Стратан-Артишкова, Тетяна Борисівна; Стратан-Артышкова, Татьяна Борисовна(ua) У статті визначається поняття «авторська спроможність», що містить змістову і процесуальну характеристики, передбачає наявність можливостей, задатків і здатностей, досягнення певного рівня їх розвитку, а головне – результативну – реалізацію креативних якостей, можливостей, здібностей, умінь у власній творчості, що і констатує наявність високорозвиненої професійно значущої особистісної якості майбутнього фахівця мистецтва – авторської спроможності. Основою, що дає змогу майбутньому фахівцю мистецького спрямування «розкриватися» і самовиражатися у власній творчості є наявність психолого-педагогічних якостей і механізмів, індивідуально- особистісних (суб’єктних) характеристик, що породжують і створюють системну якість – «спроможність». У процесі власного творення фіксується активність особистісних засад, момент творчої свободи і самостійності, творчого осяяння і вивільнення, виявляється набутий художньо-пізнавальний і музично- виконавський досвід, що спирається на інтуїцію, емпатію, рефлексію. Якісні характеристики творчого процесу – емоційно-образне мислення, здатність до співпереживання, ідентифікація, індивідуальна неповторність, творче самовираження, рефлексивність, критичне судження формуються через засвоєння різних взаємопов’язаних видів і форм художнього мислення, тобто сприйняття, інтерпретацію, власне творення. Авторська спроможність передбачає «комунікативну когерентність індивідів» та комунікативну самоорганізацію, постає як спосіб мислення, зумовлюється здатністю майбутнього фахівця усвідомлювати духовну сутність мистецтва, орієнтуватися й виявляти спроможність до творчого пошуку, самостійного розв’язання поставлених проблем і творчих завдань, творчого осмислення життєвого матеріалу, адекватної інтерпретації й відтворення психологічної моделі художнього образу, виявлення власних почуттів, особистісної позиції у розумінні мистецтва і навколишнього життя, встановленні художнього діалогу з аудиторією, проектування та прогнозування майбутньої діяльності, осмислення й інтерпретування накопиченого досвіду в його кореляції із соціокультурною реальністю.Документ The issue of musical and performing mastery in the scientific literature(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Didych, Halyna Stepanivna; Дидыч, Галина Степвновна; Дідич, Галина Степанівна(uk) У статті розглядається сутність музично-виконавської підготовки як творчого процесу і визначаються основні компоненти структури виконавської майстерності.Документ The use of hermeneutics in the process of musical and interpretive activity as a factor of formation of professional tolerance(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Stukalenko, Zoya Mykhailivna; Стукаленко, Зоя Михайлівна(uk) У статті розглянуто проблему формування професійної толерантності майбутнього вчителя музичного мистецтва у контексті застосування герменевтики. Висвітлено особливості застосування герменевтичних умінь у процесі музично-інтерпретаційної діяльності. Розкрито сутність музично-виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва як основи для його професійного саморозвитку, що є чинником для формування професійної толерантності студентів.