Наукові видання каф-ри права та правоохоронної діяльності
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/34
Переглянути
Документ Constitutional complaint in Ukraine: theory and practice(2019) Milova, Tatyana; Pinchuk, Pavlo; Rybalko, Nataliia; Hrechaniuk, Serhii(en) The article covers issues of the essence, structure and mechanism for filing a constitutional complaint in Ukraine. The essence of the institute of a constitutional complaint is as the right of citizens to appeal to bodies of judicial constitutional control with a request the verifying the constitutionality of acts of power that violate their rights and freedoms. Authors determine the key structural elements of the constitutional complaint institute, in particular: subjects of the right of submitting a constitutional complaint; the subject of a constitutional complaint; grounds and conditions for the admissibility of the constitutional complaint; procedure for proceedings on a constitutional complaint. The identified elements of the constitutional complaint institute are analyzed in terms of their features of constitutional and legislative regulation both in Ukraine and in foreign countries. The emphasis is on acutely debatable issues of the implementation of human and citizen's right of appealing to the authority of constitutional jurisdiction with a constitutional complaint. The scientifically substantiated recommendations on the mechanism of the introduction and functioning in Ukraine of certain structural elements of the constitutional complaint institute, in particular the circle of entities, subject, grounds and conditions of acceptability of a constitutional complaint, are formulated.Документ Country’s brand and corruption level: cointegration analysis(2019) Milova, Tatyana; Troshkina, Kateryna; Horlov, Yevhenii; Dobkowski, JaroslawThe paper summarized the arguments and counterarguments in the scientific debate on the impact of corruption on a country's brand. The modern approaches to the analysis of corruption’s impact on the country's macroeconomic indicators were analysed. The authors justified that increasing the corruption’s level is considered as one of the most significant deterrents to the radical political and economic changes taking place in the countries by society. The main purpose of the paper is to analyse the long-term cause-and-effect relationships between Control of Corruption and the country's brand. Four European countries (Latvia, Lithuania, Poland and Ukraine) were selected as the object of the investigation, which pursued an evolutionary policy of reforming the political and economic system after the collapse of the Soviet Union, which encouraged the practice of eliminating corruption. The research period was 2000-2018. With a purpose to check the hypothesis of the investigation the 3-stage algorithm to estimate the long-term cause-and-effect relationships between Control of Corruption and the key parameters of the country brand is developed. The developed algorithm was based on the Augmented Dicker-Fuller test and granger casualty test. It is established that for Ukraine, the interconnections between Control of Corruption and International migrant stock, Control of Corruption and Exports of goods and services, Control of Corruption and Foreign direct investment had a unidirectional character of influence of the corruption’s level on the components of the country’s brand. The findings proved that 51.73%, 43.79% and 66% of the total fluctuations of International migrant stock, Exports of goods and services, Foreign direct investment depend on changes in the level of corruption in the country. The obtained results allowed concluding that for the European Union countries (Poland, Lithuania and Latvia) it was the country brand that had a positive impact on reducing the corruption’s level. It was justified that the choice of a specific model for combating the corruption’s level in the chosen countries significantly determined the course of their political transformation and influenced the change’s rate of the social and economic development.Документ Kinds of Interpol Activities in the Countries with Different Legal Status and Labor(2009) Культенко, Олександр Володимирович; Kultenko, OleksandrДокумент Optimizing service quality through resource efficiency: An analysis of some strategies for service enterprises(2024) Соболь, Євген Юрійович; Sobol, Yevhen; Олексенко, Роман Іванович; Oleksenko, Roman; Arabov, Nurali; Yekimov, Sergey; Vasylenko, Andrii; Nasimov, Dilmurod; Artikov, Zokir; Ismailov, Bakhit; Kholbayev, Shakhriyor(en) The research article explores the determinants that boost labor productivity in service companies while concurrently improving the quality of services provided to customers. The overarching objective is to secure a competitive advantage for service enterprises by optimizing their labor resources and a consequential elevation in service quality. By delving into these factors, the article aims to provide insights into the strategies employed to refine service delivery and improve the overall quality of services the enterprise offers.Документ Peculiarities of establishment of the institute of citizenship In ukraine and certain foreign countries(2020) Troshkina, Kateryna Evgenivna; Трошкіна, Катерина Євгенівна(ua) У статті досліджуються основні історичні етапи формування національного інституту громадянства та відповідно в окремих зарубіжних країнах. Автором здійснено історичний екскурс правового статусу громадянства в Стародавньому Римі та Греції в контексті розмежування пов’язаних понять громадянства та інституту громадянства. Окрім того, у представленому дослідженні вивчаються особливості його законодавчого закріплення, зокрема зауважені особливості цього процесу в період античності та буржуазної революції в Західній Європі. Також автором розкрито взаємозв’язок процесу становлення досліджуваного інституту в зарубіжних країнах крізь призму поетапного розширення обсягу прав громадян. Автором звертається увага на характерну тенденцію розвитку поняття інституту громадянства, а саме поширення його на нові для тогочасного суспільства соціальні категорії, включаючи жінок, переселенців, мігрантів, іноземців. У статті представлені доктринальні бачення іноземних науковців щодо характерних ознак періодизації становлення інституту громадянства. Зауважено, що етапи становлення інституту громадянства загальноприйнято класифікувати саме за відповідними нормативно-правовими актами. У ході дослідження проаналізовано перші конституції та закони про громадянство в зарубіжних країнах, а саме США, Франції, Німеччині. Акцентовано увагу на значній ролі історико-політичних подій на процес формування інституту громадянства в різних державах та безпосередньо його нормативного закріплення. Розглянуто історико-правовий аспект процесу формування інституту громадянства на українських землях, визначено основні етапи його розвитку в добу національно -визвольних змагань. Автором наголошується, що становлення інституту громадянства в Україні розпочалося значно пізніше, ніж у представлених у дослідженні країнах. Насамперед автор обумовлює зазначений факт історико-політичними особливостями формування української державності та нації.Документ Place and role of organs of internal affairs in the echanism of providing of rights and freedoms of man.(ТОВ«Полімед-Сервіс», 2017) Sobol, Eugene Yuriyovych; Соболь, Євген Юрійович(uk) У статті розглядається місце і роль органів внутрішніх справ у механізмі забезпечення прав і свобод людини. Та визначено повноваження органів внутрішніх справ у механізмі забезпечення прав людини.Документ Working experience of educational activities in the heritage of A. S. Makarenko(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Vladimirova, Valentina Ivanivna; Владимирова, Валентина Іванівна(UA) У статті акцентується увага на морально-правові аспекти виховання в педагогічній діяльності А. С. Макаренка.Документ Документ Адміністративна відповідальність(2024) Поляруш, Світлана Іванівна(ua) Практикум з навчальної дисципліни «Адміністративна відповідальність» складений на основі новітнього українського і зарубіжного законодавства, міжнародних угод, практики їх застосування. Пропонуються плани семінарів з кейсами юридичних ситуацій, різноманітні завдання для самостійного опрацювання: виконання тестів та індивідуальних завдань. Видання рекомендоване для використання здобувачами освіти спеціальності 081 Право, першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.Документ Адміністративна відповідальність у сфері трудових правовідносин(2021) Поляруш, Світлана Іванівна; Poliarush, S.Документ Адміністративна відповідальність у трудоправовій сфері(2021) Поляруш, Світлана Іванівна; Poliarush, S.(ua) Стаття присвячена характеристиці адміністративної відповідальності у сфері трудових правовідносин як особливого виду юридичної відповідальності. Зроблена спроба комплексного підходу у вивченні матеріальних і процесуальних норм адміністративної відповідальності у сфері трудових правовідносин. Зазначено, що у Кодексі законів про працю України (КЗпП України) детально прописані дисциплінарна, матеріальна та фінансова відповідальність. Підкреслено, що норми адміністративної відповідальності містяться в окремих законах та Кодексі України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Відмічено, що статті КУпАП, присвячені обраній проблемі, розпорошені в окремих главах. Причиною цьому є те, що норми систематизувалися за двома критеріями: за галузевою належністю правопорушень та за об’єктом правопорушення. З’ясовано, що в КУпАП містяться статті, безпосередньо пов’язані з такими інститутами трудового права, як працевлаштування, колективний договір та угода, трудовий договір, охорона праці, трудові спори, контроль і нагляд за дотриманням законодавства про працю, трудова міграція. Найбільше статей присвячено відповідальності за правопорушення у сфері охорони праці. Вказаний правовий інститут має міжгалузевий характер. Норми КУпАП про адміністративну відповідальність в сфері охорони праці теж можна поділити на універсальні і конкретно-правові. Приділена увага практичній реалізації окремих статей КУпАП. Зокрема, детально охарактеризоване контрольно-наглядове провадження. Вказано на правову дилему щодо застосування ст. 265 КЗпП України та ст. 41 КУпАП і на факт більш повного нормативного забезпечення реалізації на практиці ст. 265 КЗпП України, що і обумовлює пріоритетність вибору санкцій інспекторами Державної служби з питань праці. Вказано на факт відсутності спеціального законодавства, де б були прописані процедурні питання проведення мирних зібрань, однак, адміністративна відповідальність за порушення останніх існує у КУпАП, що і породжує недієвість окремих його статей.Документ Адміністративно-правове забезпечення державної та національної безпеки органами Служби безпеки України в умовах воєнного стану(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Гриценко, Володимир Григорович; Сокуренко, Олена Анатоліївна; Grytsenko, Volodymyr Hryhorovych; Sokurenko, Olena Anatoliyivna(ua) У статті досліджено адміністративно-правове забезпечення державної та національної безпеки органами Служби безпеки України в умовах воєнного стану. Наголошено, що дана тематика є дуже актуальною і важливою для розуміння складних викликів, перед якими стоїть сучасна Україна. Акцентовано увагу, що правове забезпечення національної безпеки охоплює широкий спектр правових норм, механізмів та інструментів, спрямованих на забезпечення безпеки держави в усіх її аспектах. Визначено, що Служба безпеки України є важливим суб’єктом адміністративно-правового забезпечення в умовах воєнного стану та її діяльність є ключовою для забезпечення національної безпеки та стабільності країни. Це вимагає від СБУ високої професійної підготовки, стратегічного мислення та ефективного використання ресурсів для забезпечення захисту інтересів України в складних умовах сучасного геополітичного середовища. Наголошено, що органи Служби безпеки України мають чітко визначені повноваження та обов'язки в умовах воєнного стану, що регулюються відповідним законодавством. Визначено, що забезпечення суб’єктивних прав населення СБУ здійснює внутрішню і зовнішню адміністративну діяльність із застосуванням сукупності спеціальних юридичних форм і методів регулювання. Внутрішня діяльність спрямовується на впорядкування та управління відомчої системи зсередини, зовнішня діяльність – передбачає забезпечення адміністративно-правового регулювання реалізації, охорони та захисту суспільних відносин, учасниками яких є непідконтрольні суб’єкти. Окреслено, що адміністративне забезпечення охоплює питання правопорядку та захисту прав людини під час воєнного стану. Служба безпеки зобов'язана забезпечувати законність своїх дій та захищати права громадян під час проведення спеціальних заходів. (en) The article examines the administrative and legal provision of state and national security by the bodies of the Security Service of Ukraine under martial law. It was emphasized that this topic is very relevant and important for understanding the complex challenges facing modern Ukraine. Attention is drawn to the fact that the legal provision of national security covers a wide range of legal norms, mechanisms and tools aimed at ensuring the security of the state in all its aspects. It was determined that the Security Service of Ukraine is an important subject of administrative and legal support in the conditions of martial law and its activities are key to ensuring national security and stability of the country. This requires the SBU to have high professional training, strategic thinking and effective use of resources to ensure the protection of Ukraine's interests in the complex conditions of the modern geopolitical environment. It was emphasized that the bodies of the Security Service of Ukraine have clearly defined powers and duties in the conditions of martial law, which are regulated by the relevant legislation. It was determined that the SBU carries out internal and external administrative activities with the application of a set of special legal forms and methods of regulation to ensure the subjective rights of the population. Internal activity is aimed at organizing and managing the departmental system from the inside, external activity involves ensuring administrative and legal regulation of the implementation, protection and protection of public relations, the participants of which are non-controlled subjects. It is outlined that administrative support covers issues of law and order and protection of human rights during martial law. The security service is obliged to ensure the legality of its actions and protect the rights of citizens during special events.Документ Адміністративно-правове регулювання взаємодії суб’єктів реалізації державної політики у сфері соціальної захищеності осіб з інвалідністю з іншими державними інституціями(2023) Фомічов, Костянтин Сергійович; Fomichov, K.(ua) Стаття присвячена адміністративно-правовому регулюванню взаємодії суб’єктів державної політики у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю з іншими суб’єктами публічної адміністрації. Досліджено особливості взаємодії органів законодавчої, виконавчої влади, в тому числі і правоохоронних органів з іншими суб’єктами публічної адміністрації у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю. З’ясовано особливості участі Президента України як глави держави у реалізації вказаної державної політики. Проаналізовано роль дорадчих та консультативних органів Кабінету Міністрів України у координації діяльності органів виконавчої влади, спрямованої на захист прав осіб з інвалідністю.Встановлено що ефективна діяльність суб’єктів формування та реалізації державної політики у сфері соціальної захищеності осіб з інвалідністю неможлива без взаємодії з іншими державними інституціями.Акцентовано увагу на особливостях взаємодії військово-лікарських комісій з іншими суб’єктами публічної адміністрації щодо визначення причин інвалідності військовослужбовців. Доведено, що взаємодія суб’єктів публічної адміністрації у сфері захисту прав осіб з інвалідністю є необхідною для ефективної реалізації відповідної державно політики.Визначено що соціальний захист прав осіб з інвалідністю має різноплановий характер та потребує спільної взаємоузгодженої діяльності всіх державних інституцій у різних сферах - законодавчій, виконавчій, правоохоронній.Зазначено, що основними формами взаємодії є співробітництво та спільна участь в частині розробки проектів нормативних актів. Поряд з цим, недостатньо розвинутими є такі форми взаємодії як обмін інформацією, що вимагає від суб’єктів публічної адміністрації додаткових зусиль для узгодження та координації своєї діяльності в тому числі у вигляді відповідних нарад, семінарів, тощо.Документ Адміністративно-правове регулювання діяльності нотаріату в зарубіжних країнах(ТОВ«Полімед-Сервіс», 2017) Кондратенко, Віталій Миколайович(uk) У статті здійснено загальну характеристику адміністративно-правового регулювання діяльності нотаріату в окремих країнах двох основних систем нотаріату– латинського і англосаксонського типу. Особливу увагу зосереджено на питаннях правового статусу, вимогах до особи нотаріуса, засадах здійснення ним професійної діяльності, а також на контрольних повноваженнях компетентних органів державної влади в аналізованій сфері. За результатами дослідження констатується, що перспективи розвитку нотаріату в Україні мають спиратися на накопичений світовий досвід та враховувати національні звичаї та ментальність українського народу.Документ Адміністративно-правовий статус органів публічної влади та Національної поліції України щодо протидії та запобігання випадків дискримінації(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Кондратенко, Віталій Миколайович; Kondratenko, Vitaly Mykolayovych(ua) У статті розглянуто повноваження органів публічної влади, посадових осіб у сфері запобігання та протидії дискримінації. До відповідних державних суб’єктів віднесено Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Кабінет Міністрів України, Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю, Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, Освітнього омбудсмена України, Уповноваженого із захисту державної мови. Акцентовано на специфіці реалізації правового статусу з забезпечення принципу недискримінації Міністерством закордонних справ України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціальної політики України. На результатами проведеного дослідження сформовано систему суб’єктів владних повноважень з питань протидії дискримінації: суб’єкти владних повноважень щодо парламентського контролю у сфері протидії дискримінації; суб’єкти владних повноважень з питань урядового контролю у сфері протидії дискримінації; суб’єкти владних повноважень з реалізації загальних повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері протидії дискримінації; суб’єкти владних повноважень з реалізації спеціальних повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері протидії дискримінації; суб’єкти владних повноважень місцевого та регіонального рівнів із протидії дискримінації. Національну поліцію України віднесено до суб’єктів із реалізації загальних повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері протидії дискримінації. Вказано, що адміністративно-правовий статус поліцейських за цим напрямом має певні особливості, зумовлених одночасним виконанням загального і спеціального правового статусу працівника поліції та законодавчих приписів із забезпечення прав і свобод громадян, дотриманням принципу недискримінації у службовій діяльності, здійсненням заходів із недопущення заборони дискримінації на відповідній ланці правозастосовної роботи. (en) The article describes the powers of public authorities and officials in the field of preventing and countering discrimination. Relevant state entities include the Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on Human Rights, Deoccupation and Reintegration of Temporarily Occupied Territories, National Minorities and Interethnic Relations, the Verkhovna Rada of Ukraine Commissioner for Human Rights, the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Government Commissioner for the Rights of Persons with Disabilities, the Government the Commissioner for Gender Policy, the Educational Ombudsman of Ukraine, the Commissioner for the Protection of the State Language. Particular attention is paid to the peculiarities of the implementation of the legal status of ensuring the principle of nondiscrimination by the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine, the Ministry of Justice of Ukraine, and the Ministry of Social Policy of Ukraine. Based on the results of the study, a system of subjects of authority on issues of combating discrimination was formed: 1) subjects of power in relation to parliamentary control in the field of anti-discrimination; 2) subjects of authority in matters of government control in the field of anti-discrimination; 3) subjects of authority for the implementation of general powers of central executive bodies in the field of anti-discrimination; 4) subjects of authority for the implementation of special powers of central executive bodies in the field of combating discrimination; 5) subjects of local and regional authorities to combat discrimination. The National Police of Ukraine is classified as a subject of authority in matters of implementation of the general powers of the central executive authorities in the field of anti-discrimination. It is indicated that the administrative and legal status of police officers in this area has certain essential features, which are caused by the simultaneous implementation of the general and special legal status of a police officer and legislative prescriptions to ensure the rights of citizens, compliance with the principle of non-discrimination in official activities.Документ Адміністративно-правовий статус посадових осіб як суб’єктів агропромислового комплексу України(ТОВ «Полімед-Сервіс», 2019) Соболь, Євген Юрійович; Sobol, Ye.(ua) У статті досліджено поняття «посадова особа», враховуючи його нормативно-правове визначення та погляди вітчизняних науковців. Зосереджено увагу на порівнянні поняття «посадова особа», «службова особа», «державний службовець». Визначено позиції науковців на поняття «посадової особи» з позиції нормативно-правового забезпечення Агропромислового комплексу України. Зазначено, що в широкому розумінні посадові особи є окремою категорією визначеною посадою державної служби, передбаченої штатним розписом та наділені відповідними посадовими повноваженнями державно-владного та організаційно-правового спрямовання. У вузькому розумінні посадовими особами є службовці, які здійснюють «державно-владні повноваження, що визначаються компетенцією і службовою діяльністю». Зроблено висновок, що посадова особа − це службовець, який обіймає посаду державної служби, визначену структурою та штатним розписом, на підставі нормативних актів, виконує управлінські та організаційно-правові функції, що входять до його професійної компетенції відповідно до напряму діяльності органу публічної адміністрації, які безпосередньо призводять до настання певних юридичних наслідків за які може настати як позитивна так і негативна відповідальність. Зазначено, що адміністративно-правовий статус посадової особи, як суб’єкта АПК - це сукупність нормативно визначених повноважень у відповідній галузі (землеробство; тваринництво; харчова промисловість; переробна промисловість; ветеринарна медицина; насінництво та росадництво; садівництво, виноробство; рибне господарство), в межах яких зосереджені їх права, обов’язки і гарантії їх реалізації, та за не виконання (неналежне виконання) яких наступає юридична відповідальність.Документ Адміністративно-правового захисту платників податків правоохоронними органами з урахуванням досвіду країн — членів ЄС(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Соболь, Євген Юрійович; Sobol, Yevhen Yuriyovych(ua) У статті проаналізовано особливості адміністративно-правового захисту платників податків у контексті діяльності правоохоронних органів та вивчено досвід країн Європейського Союзу для адаптації найкращих практик в Україні. Визначено, що адміністративно-правовий захист у сфері податків означає сукупність правових санкцій та засобів, спрямованих на забезпечення прав і законних інтересів платників податків. Зазначено, що до основних завдань такого захисту відносяться попередження протиправних дій, забезпечення прозорості дій правоохоронних органів, а також створення механізмів, які гарантують дотримання законності під час виконання податкових обов’язків. У статті наголошено на важливості врахування таких елементів, як прозорість процедур, доступність правової допомоги, функціонування незалежних інституцій (податкових омбудсменів, спеціалізованих трибуналів) та ефективність адміністративно-правових механізмів. Досвід країн ЄС, зокрема Німеччини, Франції та Польщі, продемонстрував високий рівень захисту прав платників податків завдяки використанню прозорих процедур, незалежних судових інституцій та сучасних технологій. У роботі розглянуто ключові аспекти функціонування податкових органів, роль правоохоронних органів у запобіганні порушенням прав платників, а також специфіку взаємодії між адміністративними та судовими органами. Автором наголошено, що запровадження європейських стандартів у податкову систему України дозволить забезпечити гармонізацію адміністративно-правових механізмів із міжнародними практиками, підвищити рівень захисту прав платників податків, знизити корупційні ризики та зміцнити довіру громадян до податкових органів. (en) The article analyzes the features of administrative and legal protection of taxpayers in the context of law enforcement activities and studies the experience of European Union countries for the adaptation of best practices in Ukraine. It is determined that administrative and legal protection in the field of taxes means a set of legal sanctions and means aimed at ensuring the rights and legitimate interests of taxpayers. It is noted that the main tasks of such protection include the prevention of illegal actions, ensuring transparency of law enforcement actions, as well as the creation of mechanisms that guarantee compliance with the law when fulfilling tax obligations. The article emphasizes the importance of taking into account such elements as transparency of procedures, availability of legal aid, functioning of independent institutions (tax ombudsmen, specialized tribunals) and efficiency of administrative and legal mechanisms. The experience of EU countries, in particular Germany, France and Poland, has demonstrated a high level of protection of taxpayers' rights through the use of transparent procedures, independent judicial institutions and modern technologies. The paper examines key aspects of the functioning of tax authorities, the role of law enforcement agencies in preventing violations of taxpayers' rights, as well as the specifics of interaction between administrative and judicial authorities. The author emphasizes that the introduction of European standards into the tax system of Ukraine will ensure the harmonization of administrative and legal mechanisms with international practices, increase the level of protection of taxpayers' rights, reduce corruption risks and strengthen citizens' trust in tax authorities.Документ Адміністративно-правові засади забезпечення національної безпеки органами публічної влади та Службою безпеки України(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Манжула, Андрій Анатолійович; Manzhula, Andriy Anatoliyovych(ua) У статті розглядаються основні аспекти, що забезпечують національну безпеку України. Основна увага приділяється ролі та функціям органів публічної влади, зокрема Служби безпеки України, у формуванні та реалізації національної безпеки. Акцентовано увагу, що вдосконалення правових механізмів і організаційних структур, які забезпечують національну безпеку, вимагають ефективного функціонування системи національної безпеки та чіткого правового регулювання цієї сфери. Визначено, що забезпечення національної безпеки є найважливішою умовою побудови демократичної правової держави, в якій досягається стійкий, прогресивний і збалансований розвиток особистості, суспільства та держави на принципах законності, поваги та дотримання прав і свобод людини та громадянина, взаємної відповідальності особи, суспільства та держави щодо забезпечення безпеки, гуманізму та відкритості. Зазначено, що для ефективного функціонування системи національної безпеки важлива координація між різними відомствами. Це досягається через створення міжвідомчих комісій та координаційних рад, які забезпечують взаємодію різних органів влади. Важливу роль відіграє міжнародна співпраця, яка дозволяє обмінюватися досвідом, отримувати підтримку від міжнародних партнерів та спільно протидіяти глобальним загрозам. Зроблено висновок, що адміністративно-правові засади забезпечення національної безпеки в Україні є складним і багатогранним питанням, яке вимагає постійного вдосконалення та адаптації до нових викликів. Органи публічної влади та Служба безпеки України відіграють ключову роль у цьому процесі, забезпечуючи захист державних інтересів та безпеку громадян. Реформування та модернізація системи національної безпеки є необхідними умовами для ефективного реагування на сучасні загрози та забезпечення стабільного розвитку держави. (en) The article examines the main aspects that ensure the national security of Ukraine. The main attention is paid to the role and functions of public authorities, in particular the Security Service of Ukraine, in the formation and implementation of national security. It was emphasized that the improvement of legal mechanisms and organizational structures that ensure national security require effective functioning of the national security system and clear legal regulation of this area. It was determined that the provision of national security is the most important condition for building a democratic legal state, in which sustainable, progressive and balanced development of the individual, society and the state is achieved on the principles of legality, respect and observance of the rights and freedoms of man and citizen, mutual responsibility of the individual, society and the state for ensuring security, humanity and openness. It was noted that coordination between various departments is important for the effective functioning of the national security system. This is achieved through the creation of interdepartmental commissions and coordination councils that ensure the interaction of various authorities. An important role is played by international cooperation, which makes it possible to exchange experience, receive support from international partners and jointly counter global threats. It was concluded that the administrative and legal principles of ensuring national security in Ukraine is a complex and multifaceted issue that requires constant improvement and adaptation to new challenges. Public authorities and the Security Service of Ukraine play a key role in this process, ensuring the protection of state interests and the safety of citizens. Reforming and modernizing the national security system are necessary conditions for effective response to modern threats and ensuring the stable development of the state.Документ Адміністративно-правові засади та правове регулювання реалізації, охорони і захисту прав та свобод осіб з інвалідністю з боку публічної адміністрації(2022) Соболь, Євген Юрійович; Журавльов, Дмитро Володимирович; Переверзєв, Дмитро МиколайовичУ монографії досліджено сучасні погляди адміністративно-правових засад та регулювання діяльності публічної адміністрації у сфері реалізації, охорони і захисту прав та свобод осіб з інвалідністю у контексті розвитку міжнародного та вітчизняного законодавства. Основною думкою, що пронизує всю роботу, є впровадження нових концептуальних засад діяльності публічної адміністрації, що грунтуються на міжнародних стандартах у сфері прав людини і дитини, основу яких становить забезпечення здійснення особами з інвалідністю всіх прав людини за відсутності будь-якої дискримінації, створення належних умов для охорони цих прав, не допускаючи будь-яких посягань та порушень. Акцент зроблено на оновленій ідеології ставлення суспільства до осіб з інвалідністю як до рівних, сформованій на підставі соціальної концепції інвалідності, відповідно до якої пріоритетними напрямами діяльності публічної адміністрації повинні стати реалізація, охорона і захист прав і свобод осіб з інвалідністю на рівні з іншими учасниками суспільних відносин, у разі порушення суб'єктами владних повноважень.Документ Адміністративно-правові засади формування та реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю(2022) Кіблик, Дар’я Володимирівна(ua) Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кропивницький, 2022. Дисертацію присвячено комплексному дослідженню адміністративно-правових засад формування та реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю в Україні, зокрема аналізу сутності, мети, завдань, напрямів, принципів, правових засад державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю в Україні, а також механізмів її формування та реалізації. За результатами проведеного дослідження сформульовано низку положень, висновків, пропозицій і рекомендацій, запропонованих особисто здобувачкою. З’ясовано, що державна політика щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю – це, з одного боку, векторна та системна субполітика, що відображає ідеологічну та концептуальну спрямованість держави, характеризує її тактично-стратегічний курс на ефективне гарантування та повноцінну реалізацію прав і свобод осіб з інвалідністю, задоволення їх потреб нарівні з іншими громадянами, створення безбар’єрного середовища, забезпечення комплексної соціальної інклюзії, належний соціальний і правовий захист та інше; а з іншого – системна, впорядкована, цілеорієнтована діяльність спеціальних суб’єктів публічної влади тактичного і стратегічного характеру, детермінована метою, цілями та завданнями щодо ефективного утвердження, гарантування, реалізації та захисту прав і свобод осіб з інвалідністю, що спирається на відповідний адміністративно-правовий інструментарій та втілюється у профільних програмних документах і соціальній практиці. Здійснено загальну характеристику державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю як об’єкта адміністративно-правового регулювання. З’ясовано, що під адміністративно-правовим регулюванням державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю варто розуміти здійснюваний усією системою адміністративно-правових інструментів цілеспрямований, нормативно-організаційний, управлінський вплив спеціальних суб’єктів публічного управління на державну політику у сфері забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю з метою її формування та реалізації. Визначено мету, напрями, завдання і принципи формування та реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю. Вказано, що мета є основоположним елементом будь-якої діяльності, що окреслює та завчасно визначає сутнісно-змістовний компонент механізму її здійснення, виконує спрямовуючу функцію й обумовлює вибір оптимального інструментарію відносно бажаного в майбутньому результату. Запропоновано виокремлювати загальну, стратегічну та функціональну мету державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю. Запропоновано завдання державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю поділяти за характером на: 1) інформаційні; 2) нормативно-правові; 3) правозахисні; 4) правореалізаційні; 5) сервісні; 6) фінансово-економічні. З’ясовано, що напрями державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю ґрунтуються на зовнішньополітичних і внутрішньодержавних чинниках, тобто визначаються на основі як міжнародних документів, світової практики і стандартів, так і з урахуванням вітчизняних обставин. Доведено доцільність систематизації відповідних напрямів у п’ять груп: 1) напрями на основі забезпечення прав; 2) напрями на основі забезпечення свобод; 3) напрями щодо окремих категорій осіб з інвалідністю (діти, жінки, особи похилого віку, особи з інвалідністю внаслідок війни й інші); 4) напрями комплексні; 5) напрями, зумовлені актуальними викликами. Сформульовано поняття принципів державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю та запропоновано вказані принципи поділяти на універсальні (загальні) та галузеві (спеціальні). Останні, у свою чергу, поділяються на ординарні й іманентні. Запропоновано авторське бачення категорії «адміністративно-правовий механізм реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю». Сформовано структуру адміністративно-правового механізму реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю, яка складається з таких елементів: 1) норми права та їх зовнішнє вираження; 2) принципи адміністративного права та принципи реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю; 3) акти реалізації норм права; 4) адміністративно-правові відносини, які виникають у процесі реалізації цієї політики; 5) суб’єкти реалізації вказаної субполітики; 6) форми та методи реалізації такої політики; 7) правова свідомість. Запропоновано оригінальну класифікацію суб’єктів формування та реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю, яких варто систематизувати за п’ятьма критеріями: за функціональною спрямованістю (первинні, вторинні); за сферою дії (загальні, спеціальні); за предметним змістом діяльності (масштабні, сингулярні); за територіальною приналежністю (загальнодержавні, регіональні); за часом дії (постійно діючі, тимчасові). Виокремлено особливості адміністративно-правових інструментів реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю. До них, зокрема, належать: 1) змістовна комплексність; 2) пряма залежність від сфери застосування конкретного адміністративно-правового інструменту та обсягу повноважень компетентного суб’єкта; 3) можливість застосування лише суб’єктами, до повноважень яких віднесено здійснення певного виду діяльності, пов’язаної із відповідним адміністративно-правовим інструментом; 4) відсутність чіткої законодавчої регламентації конкретних інструментів, якими можуть користуватися компетентні суб’єкти; 5) наявність конкретної мети, яка й виступає передумовою застосування відповідних інструментів – забезпечення прав та свобод осіб з інвалідністю; 6) детермінують певні юридичні наслідки (однак, в окремих випадках можуть не мати спрямованості на їх виникнення). Виокремлено та розглянуто конкретні адміністративно-правові інструменти реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю, а саме – нормативно-правовий акт, індивідуальний (адміністративний) акт, адміністративний договір, інші юридично значущі адміністративні дії, акти-плани, фактичні дії та контроль. Визначено, що формування та реалізація державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю мають здійснюватися з урахуванням низки соціальних, політико-правових, економіко-фінансових, морально-етичних чинників та міжнародного співробітництва України. На основі аналізу зарубіжного досвіду формування та реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю запропоновано: 1. Зважаючи на приклади Основних Законів Грецької Республіки, Грузії, Китайської Народної Республіки, Фінляндської Республіки, метою закладення належних правових законодавчих засад, формування та реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю, внести зміни до ст. 24 Конституції України. 2. За прикладом спеціальних законодавчих актів Грецької Республіки, Грузії, Литовської Республіки, Республіки Казахстан, Республіки Корея з метою гарантування системності, прогнозованості та сталості державної політики щодо осіб інвалідністю, сприяння її транспарентності, доповнити ст. 9 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» новою ч. 3 та Положення про Міністерство соціальної політики України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України, новим підпунктом 36-1 пункту 4. 3. Враховуючи механізми формування та реалізації державної політики щодо осіб з інвалідністю Китайської Народної Республіки, Королівства Данія, Литовської Республіки, Королівства Іспанія, Республік Казахстан, Корея, Польща, Фінляндія, переглянути правовий статус Ради у справах осіб з інвалідністю Кабінету Міністрів України, а також розглянути можливість запровадження координаційних суб’єктів на рівні територіальних громад (за аналогією відповідних муніципальних рад указаних країн). 4. З метою забезпечення стабільної та відповідальної державної політики у сфері забезпечення прав осіб з інвалідністю, сприяння її визначеності, закладення необхідних правових основ формування та реалізації, прийняти нову редакцію Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», яка концептуально має ґрунтуватись на прогресивних світових стандартах і комплексній моделі інвалідності, або розробити новий законодавчий акт, як приклад, Закон України «Про засади державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю». Належними прикладами у цьому контексті є спеціальні закони Грузії, Литовської Республіки, Республіки Болгарія, Республіки Корея. 5. На основі позитивного досвіду Держави Ізраїль, Литовської Республіки, Королівства Данія, Республіки Корея розробити спеціальний сигнально-оповіщувальний мобільний додаток невідкладного виклику служб порятунку, адаптований до потреб осіб з інвалідністю. 6. З метою якісного вдосконалення та концептуального оновлення механізму формування та реалізації державної політики щодо осіб з інвалідністю за пріоритетним напрямом забезпечення захисту й безпеки осіб з інвалідністю у ситуаціях ризику перейняти та запровадити політику, аналогічну тій, що здійснюється у Державі Ізраїль. Аргументовано, що удосконалення механізмів формування та реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю доцільно проводити за такими напрямами: трансформація загального планування у стратегічне планування у сфері забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю; розвиток адміністративного законодавства, зокрема розробка і прийняття нормативно-правових документів, які закріплюють процедури підтримки осіб з інвалідністю; удосконалення процедур застосування адміністративно-правових інструментів, які використовуються при реалізації відповідної державної політики; створення додаткових гарантій забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю в умовах COVID-19. У рамках кожного із цих напрямів передбачено внесення змін до чинної нормативно-правової бази, а також здійснення низки інших заходів, спрямованих на підвищення ефективності механізмів формування та реалізації досліджуваної державної політики. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що наукові положення, висновки, пропозиції та рекомендації становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, використовуються та можуть бути використані у: науково-дослідній роботі – у подальших теоретико-правових розробках, присвячених формуванню та реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю; нормотворчій сфері – висновки, пропозиції та рекомендації, що викладені у дисертації, можуть бути використані для вдосконалення національної законодавчої бази, що визначає процедури формування та реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю; правозастосуванні – для поліпшення процедур реалізації досліджуваної державної політики, зокрема, під час використання окремих адміністративно-правових інструментів суб’єктами владних повноважень; освітньому процесі – під час підготовки матеріалів для навчальних дисциплін «Адміністративне право України» та «Актуальні проблеми адміністративного права та адміністративна реформа в Україні», а також для розробки посібників, підручників, лекцій і методичних матеріалів для студентів закладів вищої освіти.