Дисертації та автореферати дисертацій
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Дисертації та автореферати дисертацій за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 25
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Андрагогічний підхід у підготовці здобувачів вищої освіти(2023) Семенова, Олена ЮріївнаДокумент Взаємозв'язки принципів науковості та наочності в умовах кредитно-модульної системи навчання квантової фізики студентів вищих навчальних закладів(2009) Трифонова, Олена Михайлівна(uk) У дисертації розроблено методику навчання новітніх понять квантової фізики у вищих педагогічних навчальних закладах в умовах кредитно-модульної системи. Зміст та структуру розділу «Квантова фізика» досліджено з позицій забезпечення реалізації принципів науковості та наочності на основі системного підходу та технології структурно-логічного аналізу навчального матеріалу. Обґрунтовано його побудову на основі логічного упорядкування змісту навколо фундаментальних і наскрізних понять та доповнення розглядом новітніх понять. Визначено методи, прийоми, форми і засоби навчальної діяльності з урахуванням раціонально-логічних та емоційно-ціннісних основ навчально-пізнавальної діяльності студентів. Встановлено, що доповнення змісту курсу загальної фізики новітніми поняттями та накреслення шляхів реалізації принципів науковості та наочності в експериментальному відтворенні фізичних понять сприяє вищому рівню засвоєнню навчального матеріалу та розвитку якостей особистості майбутнього вчителя фізики. Експериментально доведено ефективність теоретичних і дидактичних засад розробленої методики навчання для формування фізичних знань з квантової фізики в умовах кредитно-модульної системи навчання.Документ Відбір і орієнтація юних легкоатлетів-бігунів 9–11 років на етапі початкової підготовки(2011) Миценко, Євген ВікторовичДокумент Відбір і орієнтація юних легкоатлетів-бігунів 9–11 років на етапі початкової підготовки(2011) Миценко, Євген Вікторович(uk) Дисертація присвячена розробці інтегрального критерію рівня розвитку рухової функції юних легкоатлетів-бігунів 9–11 років, обґрунтуванню методики спортивного відбору та орієнтації юних легкоатлетів-бігунів на першому етапі спортивної підготовки. Розроблені диференційовані за віком шкали для проведення уніфікованої оцінки рівня розвитку окремих параметрів рухової функції. Розроблені інтегральні критерії, що характеризують схильність юних легкоатлетів-бігунів до роботи з переважним проявом швидкісно-силових здібностей або до роботи з переважним проявом аеробної витривалості. Експериментальним чином встановлено, що розроблені інтегральні критерії проявляють достатню стабільність під впливом тренувального навантаження різної переважної спрямованості.Документ Конституційне право людини і громадянина на свободу наукової творчості в Україні : автореф. дис.(2008) Мілова, Тетяна Миколаївна; Милова, Татьяна Николаевна; Milova, T. M.(uk) Дисертація присвячена дослідженню конституційного права людини і громадянина на свободу наукової творчості та проблем його реалізації в Україні. Досліджено поняття права на свободу наукової творчості, розкрита його характеристика за сутністю, змістом та формою. Проаналізована структура даного права, його основні елементи, місце у системі конституційних прав та свобод людини і громадянина. Виділено особливості становлення та розвитку права на свободу наукової творчості та його конституційної регламентації в Україні. Проаналізовано конституційно-правові проблеми реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості та шляхи їх подолання. На підставі вивчення світового досвіду конституційно-правової регламентації права на свободу наукової творчості розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України як у сфері прав та свобод людини і громадянина, так і в сфері наукової діяльності.Документ Конституційне право людини і громадянина на свободу наукової творчості в Україні : дис.(2008) Мілова, Тетяна Миколаївна; Милова, Татьяна Николаевна; Milova, T. M.(uk) Дисертація присвячена дослідженню конституційного права людини і громадянина на свободу наукової творчості та проблем його реалізації в Україні. Досліджено поняття права на свободу наукової творчості, розкрита його характеристика за сутністю, змістом та формою. Проаналізована структура даного права, його основні елементи, місце у системі конституційних прав та свобод людини і громадянина. Виділено особливості становлення та розвитку права на свободу наукової творчості та його конституційної регламентації в Україні. Проаналізовано конституційно-правові проблеми реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості та шляхи їх подолання. На підставі вивчення світового досвіду конституційно-правової регламентації права на свободу наукової творчості розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України як у сфері прав та свобод людини і громадянина, так і в сфері наукової діяльності.Документ Методика застосування міжпредметних зв’язків курсів фізики та охорони праці в процесі підготовки майбутніх учителів фізики(2010) Богомаз-Назарова, Сніжана Миколаївна; Bogomaz-Nazarova, S. М.(uk) У дисертації розглянуто проблеми підвищення рівня фахової підготовки вчителя фізики в процесі реалізації міжпредметних зв’язків (МЗ) фізики та охорони праці, проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науково - педагогічній літературі. Визначено структурні компоненти методики застосування МЗ у підготовці майбутніх учителів фізики на міжпредметній основі, створено методику реалізації МЗ фізики та охорони праці як цілісну систему змістового, процесуального та методологічного складових навчання. Визначено педагогічні умови реалізації МЗ фізики та охорони праці у навчальному процесі. Розроблено і впроваджено в навчальний процес методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з міжпредметним підходом, перелік міжпредметних задач, мультимедійний навчальний посібник «Фізика. Вибрані питання». Обґрунтовано критерії та рівні сформованості міжпредметних знань та експериментально доведено результативність методики реалізації МЗ курсів «Загальна фізика» та «Основи охорони праці».Документ Моделювання хвильових процесів в тришаровій гідродинамічній системі(2023) Харченко, Діана СергіївнаДокумент Морфолого-синтаксична омонімія дієслів із префіксами ВИ-, ПЕРЕ-, ПО- : автореф. дис.(2002) Кіндей, Леся Григорівна; Киндей, Леся Григорьевна; Kindey, L.G.(uk) У роботі вперше використано системний підхід до вивчення семантичних структур найбільш уживаних в українській мові префіксів (ви-, пере-, по-) на основі загальних значень локативності, темпоральності, квантитативності, що дало змогу дослідити взаємозв’язки і взаємовпливи семантичних відтінків; проаналізовано особливості граматичного значення префіксів і закономірності його зв’язків із лексичним; виявлено специфічні ознаки полісеміїта омонімії префіксальних морфем і дієслівних похідних у цілому; встановлено найважливіші критерії розмежування цих явищ, до яких належать особливості функціонування значень морфем і дієслів, а також специфіка синтаксичного оточення; виокремлено семантичні групи лексико-граматичних омонімів. Праця є першою спробою систематизованого аналізу префіксальних дієслівних похідних з погляду вираження ними полісемічних та омонімічних відношень, які виникають завдяки їх взаємодії.Документ Морфолого-синтаксична омонімія дієслів із префіксами ВИ-, ПЕРЕ-, ПО- : дис.(2002) Кіндей, Леся Григорівна; Киндей, Леся Григорьевна; Kindey, L.G.Документ Педагогічні умови формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва(2022) Ніколенко, Людмила Ігорівна(ua) Ніколенко Л. І. – «Педагогічні умови формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва». – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 011 – Освітні педагогічні науки – Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. – Кропивницький, 2022 р. Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва. Окреслену проблему розв’язано завдяки визначенню, обґрунтуванню та експериментальній перевірці педагогічних умов, що покликані вдосконалити процес професійної підготовки майбутніх фахівців і сприяти формуванню професійної культури майбутніх викладачів музичного мистецтва. Робота містить анотацію, зміст, вступ, три розділи, висновки, списки використаних літературних джерел у кінці кожного розділу, загальні висновки, додатки. У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність і доцільність розв’язання вибраної теми дослідження, представлено зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, окреслено завдання, об’єкт, предмет дослідження; схарактеризовано методи дослідження; визначено гіпотезу дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про апробацію й можливості упровадження результатів дослідження, його структуру та обсяг; подано загальну кількість публікацій. У першому розділі – «Теоретико-методологічні основи проблеми формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва» – здійснено аналіз наукових підходів щодо визначення категоріально-поняттєвого поля, котре складає тезаурус проблеми дослідження; з’ясовано зміст і структуру професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва. Професійну культуру майбутнього викладача музичного мистецтва визначено як складне інтегроване утворення, що характеризує майбутнього спеціаліста як ерудованого, освіченого, творчо-дієвого фахівця, здатного усвідомлювати значущість художніх цінностей у розвитку особистості, адекватно оцінювати, сприймати, інтерпретувати твори мистецтва, спроможного до творчого самовираження, самоактуалізації, самореалізації у професійній діяльності і соціально-культурному середовищі. Визначено зміст і структуру професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва. Відповідно визначеної компонентної структури досліджуваного нами феномена визначено критерії та показники сформованості професійної культури майбутніх викладачів музичного мистецтва, схарактеризовано їх якісний зміст, зокрема: ціннісно-мотиваційний критерій, який арактеризується мірою усвідомлення майбутніми фахівцями системи цінностей і передбачає розуміння мети навчання, значення мистецтва у розвитку особистості, ціннісне ставлення до професії і професійної діяльності (потреба, інтерес), визначає соціо-культурну активність майбутнього фахівця, його бажання і прагнення до творчого самовираження і самореалізації у професійної діяльності; когнітивно-інформаційний критерій, котрий характеризує ступінь розвитку пізнавальної та інтелектуально-емоційної сфери особистості майбутнього викладача, розвиненість його художнього світогляду, освіченість, загальнохудожню обізнаність, музично-теоретичну грамотність, ерудованість, наявність культурологічних, мистецтвознавчих, музично-теоретичних, музично-виконаських, психолого-педагогічних, практично-методичних знань та вмінь; сформованість інтерпретаційної культури, здатності здійснювати художній діалог, розуміти художній образ в єдності форми і змісту музичного твору; творчо-діяльніснй критерій, який засвідчує здатність майбутніх викладачів до активної самостійно-пошукової, творчо-проєктувальної діяльності; володіння художньо-інтерпретаційними вміннями, технікою художнього виконання; здатність до сценічно-образного перевтілення і художньо-комунікативного спілкування; здатність до емпатії, творчого самовираження і самореалізації у різних видах музично-творчої діяльності; рефлексивно-оцінювальний, що визначає ступінь розвиненості у майбутнього фахівця рефлексивної культури, здатності критично мислити, адекватно й самостійно оцінювати художні явища, дії, вчинки, виражати власну думку, аргументовані судження, переконання, виявляти перспективи власного розвитку та саморозвитку, планувати й здійснювати професійну діяльність та передбачати її результати. Виокремлено чотири рівні сформованості професійної культури майбутніх викладачів музичного мистецтва: низький (репродуктивний), середній (усвідомлюваний), достатній (нормативний), високий (творчий). У другому розділі «Педагогічні умови формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва» визначено педагогічні умови: створення освітнього культуротворчого середовища (забезпечення позитивної мотивації студентів до здійснення і реалізації культуротворчої діяльності, суб’єкт-суб’єктна (діалогова) взаємодія); активізація і залучення студентів до творчого самовираження у різних видах музично-виконавської діяльності (сприйняття-інтерпретація-творення); актуалізація і використання традиційних та інтерактивних форм і методів навчання у процесі формування професійної культури майбутніх фахівців музичного мистецтва. На підґрунті теоретико-методологічних основ проблеми дослідження, визначеного змісту, структури, критеріїв, показників та рівнів сформованості професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва, схарактеризованих педагогічних умов, покликаних якісно та ефективно вплинути на формування досліджуваного феномену в майбутніх фахівців, створена та обґрунтована організаційно-методична система професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва, котра складається із трьох взаємопов’язаних блоків: методологічно-цільового (мета, завдання, наукові підходи, принципи), процесуально-змістового (педагогічні умови, етапи, форми та методи навчання), результативно-аналітичного (критерії, показники, рівні, результат). У третьому розділі «Дослідно-експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва» представлено організацію, етапи проведення констатувального та формувального експерименту, викладено результати реалізації організаційно-методичної системи формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва, інтерпретовано результати статистичного аналізу одержаних даних, визначено ефективність педагогічних умов та авторської експериментальної організаційно-методичної системи формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва. Висновки містять найбільш важливі результати роботи та можливі напрями продовження дослідження за тематикою дисертації.Документ Праслов’янська топонімія балканського ареалу : автореф. дис.(2009) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, O. I.(uk) Дисертацію присвячено дослідженню реліктового слов’янського топонімікона Балкан. На підставі етимологічного аналізу значної кількості ономастичного матеріалу тут висувається гіпотеза про присутність на Балканах носіїв слов’янського мовлення вже у III-IV ст. н. е., формулюються критерії хронологічної стратифікації слов’янських топонімів Греції, здійснюється реконструкція фрагментів словника місцевих праслов’янських діалектів та корпусу праслов’янських гідронімів південнослов’янських мов. Результати реконструкції дозволяють схарактеризувати особливості праслов’янських діалектів грецької території (частково - території суч. південнослов’янських країн), їхнє відношення до інших слов’янських ідіомів. Обґрунтовується гіпотеза про наявність тут у Середньовіччя діалектів, близькоспоріднених саме з давніми північно-слов’янськими, а не південнослов’янськими мовами, що підтверджується матеріалом прагідронімного реєстру південнослов’янського ареалу, який також засвідчує залишки непівденнослов’янської лексичної норми.Документ Праслов’янська топонімія балканського ареалу : дис.(2009) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, O. I.Документ Преса Кіровоградщини (1874–1921 рр.): історико-функціональний аспект, типологічна характеристика(2015) Базака, Роман Вікторович; Bazaka, R. V.(uk) Дисертація присвячена комплексному дослідженню періодичної преси Кіровоградщини (1874–1921 рр.), передумов її зародження та розвитку. Проаналізовано особливості функціонування видань у забезпеченні інформаційних потреб краю. З’ясовано умови формування типологічних груп та становлення специфічної типологічної моделі регіональної періодики на тлі соціально-економічних, духовних, національно-культурних і суспільно-політичних подій. Відтворено структуру періодичних видань краю за хронологічними, географічними, національно-мовними, демографічними та проблемно-тематичними ознаками. Особливу увагу приділено аналізу ідейно-політичного дискурсу преси Кіровоградщини періоду національно-визвольних змагань, що видавали політичні та військово-політичні сили регіону. Виявлено основні інформаційні стратегії й комунікаційні прийоми, що впроваджувалися в процесі боротьби за владу. Встановлено значення проукраїнських часописів у формуванні національної свідомості місцевого населення, в активізації національно-визвольного й духовно-культурного руху на Кіровоградщині за умов антиукраїнської політики російських урядів.Документ Розвиток земської освіти в Херсонській губернії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)(2001) Рябовол, Лілія Тарасівна(uk) Дисертаційне дослідження присвячене проблемам виникнення й становлення земських навчальних закладів; розкриває особливості діяльності земств Херсонської губернії, які виявляються у спробах введення загального безкоштовного обов'язкового початкового навчання, у забезпеченні безперервності освіти та створенні мережі середньої, професійно-технічної й позашкільної освіти; показує внесок земств у розробку системного підходу щодо підготовки та підвищення кваліфікації фахівців народної школи.У дисертації земська освітня діяльність аналізується в контексті урядово-церковної політики; визначаються завдання та організаційні форми земської освітньої роботи; висвітлюються заходи щодо розширення освітнього змісту земських шкіл, характеризуються провідні принципи й методи навчання. Досвід земств може бути корисним для застосування на сучасному етапі.Документ Розвиток освіти євреїв на Єлисаветградщині (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)(2023) Васютинська, Єлена АртурівнаДокумент Розвиток пізнавальної активності студентів педагогічних університетів у процесі навчання фізики з використанням інформаційно-комунікаційних технологій(2015) Соменко, Дмитро Вікторович; Somenko, D. V.(uk) У дисертаційній роботі розроблено та теоретично обґрунтовано методичну систему розвитку пізнавальної активності студентів педагогічних університетів у процесі навчання фізики з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, яка ґрунтується на комплексному та систематичному використанні сучасних інформаційних технологій та комплектів комп’ютерно-орієнтованого обладнання з фізики під час вивчення студентами фахових фізичних дисциплін. Розроблено методику впровадження ІКТ у навчально-виховному процесі та запропоновано структуру інтегрованих ІКТ-орієнтованих спецкурсів з фізики для студентів педагогічних університетів. Створене методичне забезпечення для проведення лабораторного практикуму зі спецкурсу «ЕОТ в навчально-виховному процесі з фізики». З метою ефективного запровадження пропонованої методичної системи розвитку пізнавального інтересу студентів педагогічних університетів з фізики розроблені апаратно-програмні ІКТ-орієнтовані дидактичні засоби навчання для проведення демонстраційних та лабораторних дослідів з фізики, що базуються на використанні апаратно-обчислювальних платформ Arduino. Експериментальною перевіркою доведено ефективність запропонованої методичної системи розвитку пізнавальної активності студентів і розроблених посібників та методичних матеріалів, що обумовлено позитивною динамікою зростання пізнавальної активності студентів з фахових фізичних дисциплін.Документ Розвиток інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів у процесі професійної підготовки(2022) Лобода, Ольга Євгеніївна(ua) У дисертації теоретично обгрунтовано та експериментально апробовано педагогічні умови розвитку інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів. Основною категорією й смисловим конструктом дослідження є «розвиток інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів». Контекстуальна семантизація визначального поняття є доцільною разом із науково-коректною інтерпретацією важливих понять, що стосуються смислового поля розвитку інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів. З огляду на це уточнено поняття: «розвиток» «інтелект», «творчість», «творчі здібності», «розвиток інтелектуально-творчих здібностей». Інтелектуально-творчі здібності уособлюють індивідуальні творчі здібності особистості, які визначаються її індивідуально-психофізіологічними особливостями та формуються в процесі творчої діяльності, а також інтелект – інтегративне утворення, що органічно поєднує як вроджений досвід (задатки, здібності), так і набутий (знання, розумові вміння, навички) та виробляється через взаємодію психічних процесів (увага, пам’ять, мислення). Категорія «розвиток інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів» розглядається в роботі як процес та результат усвідомленого фахового становлення майбутніх фахівців мистецької галузі, змістовним наповненням якого є прагнення розвитку інтелектуальних та творчих здібностей, що забезпечує самостійне, оригінальне, нестандартне розв’язання професійно-педагогічних завдань майбутніми педагогами-музикантами в процесі фахової підготовки. Названа категорія розглядається як умотивовані потреба та настанова щодо оволодіння майбутніми педагогами-музикантами різними видами інтелектуальної та творчої діяльності з метою розвитку відповідних здібностей та формування таких інтегральних якостей, як самостійність у розв’язанні творчих завдань у процесі роботи над музичним твором, доборі акомпанементу, музичної імпровізації, здатність до пошуку оригінальних рішень під час науково-дослідницької діяльності, при виборі та впровадженні музично-комп’ютерних, інтелектуально-творчих проєктних технологій та інноваційних методів навчання. У дослідженні вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов розвитку інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів (створення розвивального інтелектуально-творчого освітнього середовища; використання музично-комп’ютерних, інтелектуально-творчих проєктних технологій та інноваційних методів навчання; організація самостійної роботи майбутнього педагога-музиканта); визначено критерії сформованості інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів (фахово-мотиваційний, пізнавально-операційний, дослідницько-пошуковий, творчо-продуктивний) та їх показники; виокремлено рівні розвитку нтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів (низький «індиферентний», середній «умотивований», високий «творчий»). Аналіз отриманих під час експерименту результатів дозволив стверджувати, що апробація запропонованих у дослідженні педагогічних умов розвитку інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів у процесі професійної підготовки дала позитивні результати. У дослідженні конкретизовано структуру поняття «розвиток інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів» як сукупність мотиваційно-цільового, аналітично-когнітивного, змістовно-процесуального, особистісно-творчого компонентів. Подальшого розвитку набули положення щодо вдосконалення фахової підготовки студентів у закладах вищої освіти мистецького спрямування. Робота має практичне значення, яке полягає в тому, що науково обґрунтовані педагогічні умови експериментально перевірено й частково впроваджено в освітній процес підготовки майбутніх педагогів-музикантів на факультеті педагогіки, психології та мистецтв Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка спеціальності «Музичне мистецтво», що вможливлює їх реалізацію в професійній підготовці. Під час дослідження розроблено спецкурс «Розвиток інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів у процесі професійної підготовки», що передбачає три змістові модулі. У запропонованому спецкурсі розкрито теоретичні, методичні та практичні аспекти впровадження визначених педагогічних умов розвитку інтелектуально-творчих здібностей у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів. Ознайомлення з навчальними темами спецкурсу дозволило майбутнім педагогам-музикантам осмислити науковий зміст положень теорії та практики професійного навчання, розширити уявлення про спільну діяльність педагога та студента, спрямовану на свідоме й глибоке опанування системи професійних знань, навичок та вмінь майбутнього фахівця, а також сприяло з’ясуванню теоретичних, методичних та практичних аспектів упровадження педагогічних умов у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів як ефективних чинників розвитку інтелектуально-творчих здібностей. Результати дослідження можуть бути використані в освітньому процесі закладів вищої освіти при підготовці фахівців за спеціальністю 014 Середня освіта («Музичне мистецтво»); під час викладання навчальних дисциплін «Основний музичний інструмент», «Сучасні музично-педагогічні технології в закладах освіти», «Методика музичного виховання», «Сучасні технології викладання музичного мистецтва», «Світова художня культура з методикою викладання» (en) Pedagogical conditions of development of future pedagogues-musicians’ intellectual and creative abilities of have been theoretically substantiated and experimentally tested in the thesis. The main category and semantic construct of the research is "development of future pedagogues-musicians’ intellectual-creative abilities". Contextual semantization of the defining concept is appropriate along with scientifically-correct interpretation of important concepts concerning the semantic field of future teachers -musicians’ intellectual-creative abilities. In view of this, such concepts as: "development" "intelligence", "creativity", "creative abilities", "development of intellectual -creative abilities" have been clarified. Intellectual-creative abilities embody the individual creative abilities of the personality, which are determined by one’s individual psycho-physiological characteristics and formed in the process of creative activity, as well as intelligence – integrative formation that organically combines both innate experience (talents, ab ilities) and acquired (knowledge, mental skills, abilities) and is formed through the interaction of mental processes (attention, memory, thinking). The "development of future pedagogues-musicians’ intellectual-creative abilities" category is considered in the thesis work as a process and result of conscious professional development of future specialists of the art field, the content of which is the desire to develop intellectual and creative abilities providing independent, original, non-standard solution of professional pedagogical tasks by future pedagogues-musicians in the process of vocational training. The named category is considered as a motivated need and guidelines for future pedagogues-musicians to master various types of intellectual and creative activities in order to develop appropriate abilities and the formation of such integral qualities as independence in solving creative tasks in the process of working at piece of music, selection of accompaniment, music improvisation, the ability to find original solutions during research activities, in the selection and implementation of musiccomputer, intellectual and creative project technologies and innovative teaching methods. Effectiveness of pedagogical conditions of the development of future pedagoguesmusicians’ intellectual-creative abilities (creation of developmental intellectual and creative educational environment, use of computer-music technologies, intellectualcreative project technologies and innovative teaching methods, organization of fu ture pedagogues-musicians’ independent work have been theoretically substantiated and experimentally tested in the research for the first time; the criteria of formation of future pedagogues-musicians’ intellectual-creative abilities (professional-motivational, cognitive-operational, exploratory-research, creative-productive) and their indices have been determined; the levels of development of future pedagogues-musicians’ intellectualcreative abilities (low "the indifferent", medium "the motivated", high "the creative") have been singled out. Analysis of the results obtained during the experiment allowed us to state that the approbation of the proposed pedagogical conditions for the development of future pedagogues-musicians’ intellectual and creative abilities in the process of vocational training has given positive results. The structure of the concept of «development of future teachers-musicians’ intellectual-creative abilities» as a set of motivational-target, analytical-cognitive, content-procedural, personal-creative components has been specified in the thesis work. Provisions on improving the vocational training of students at the institutions of higher education in the field of art have acquired further development. The thesis practical significance lies in the fact that the scientifically substantiated pedagogical conditions have been scientifically experimentally tested and partially implemented in the educational process of future pedagogues -musicians’ training at the Pedagogy, Psychology and Arts Department of Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University in the specialty "Musical Art", which allows their introduction into the vocational training. A special course "Development of Future Pedagogues-musicians’ Intellectual and Creative Abilities in the Process of Professional Training" which provides three content modules has been developed during the research. Theoretical, methodological and practical aspects of the implementation of certain pedagogical conditions for the development of intellectual-creative abilities in the process of future pedagogues-musicians’ vocational training have been revealed in the proposed special course. Acquaintance with the educational topics of the special course has allowed future pedagogues-musicians to comprehend the scientific content of the theory and practice of vocational training, to expand the understanding of joint activities of teachers and students aimed at conscious and deep mastery of vocational knowledge, skills and abilities of future professionals, and also helped to clarify the theoretical, methodological and practical aspects of the introduction of pedagogical conditions in the process of future pedagogues-musicians’ vocational training as effective factors in the development of intellectual and creative abilities. The results of the study can be used in the educational process of the institutions of higher education in the process of specialists’ training in the specialty 014 Secondary Education ("Music Art"); during the teaching of "Basic musical instrument", "Modern musical-pedagogical technologies in educational institutions", "Methods of music education", "Modern technologies of teaching music art", "World art culture with methods of teaching" disciplines.Документ Система навчання правознавства учнів основної і старшої школи : автореф. дис.(2015) Рябовол, Лілія Тарасівна(uk) Шкільну правову освіту та навчання правознавства розглянуто з позицій системного підходу, визначено їх структурні компоненти та взаємозв’язки між ними, а також зовнішні зв’язки, чинники. Уточнено понятійний апарат дослідження. Проведено історико-методичний аналіз шкільної правової освіти в Україні, визначено й охарактеризовано дорадянський, радянський та сучасний періоди її становлення. Мету шкільної правової освіти визначено як розвиток правової предметної компетентності. В дисертації її описано як сукупність когнітивного, діяльнісно-процесуального та ціннісно-отиваціцного компонентів. Правову предметну компетентність розглянуто як рівневе утворення. Визначено такі рівні її розвитку: базовий, стандартний, профільний. Зміст шкільної правової освіти розглянуто у двох аспектах: 1) як сукупність правових знань, способів діяльності за зразком і досвіду їх здійснення, способів і досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення й досвіду його вираження; 2) як сукупність предметів /курсів з правознавства інваріантної та варіативної частин навчального плану СЗОШ. Розроблено методичні умови впровадження рівневої компетентнісно орієнтованої методичної системи навчання правознавства, її модель та експериментальну методику навчання, шляхом експерименту перевірено та статистично підтверджено її ефективність для розвитку базового, стандартного та профільного рівнів правової предметної компетентності.Документ Соціально-психологічні чинники фасилітації розвитку особистості підліткового віку(2018) Близнюкова, Олена Миколаївна; Blyzniukov, O. M.(ua) Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля МОН України. – Сєвєродонецьк, 2018. Дисертаційне дослідження присвячене висвітленню специфіки соціально-психологічних чинників процесу фасилітації розвитку особистості підліткового віку. Визначено, що процес фасилітації розвитку особистості є поетапним розгортанням соціально-психологічних умов надання допомоги у розвитку особистості партнера, а також виявляє суб`єкт-суб`єктний характер, відповідну динаміку, структуру, вирізняється соціально-психологічними чинниками, що уможливлюють цей процес й надають йому відповідної забарвленості. У структурі процесу фасилітації розвитку особистості підліткового віку виділено когнітивний, мотиваційний, ціннісний аспекти. Виокремлено загальні типи фасилятивності у підлітковому віці: ціннісну фасилятивність, конвенційну фасилятивність й інгібітну фасилятивність. Виявлено типові паттерни поведінки фахівців у процесі фасилітації розвитку особистості підліткового віку. Показано, що соціально-психологічними чинниками, котрі здійснюють вплив на специфіку процесу фасилітації розвитку особистості підліткового віку є особливості комунікативної діяльності його суб’єктів та специфіка їх соціальної взаємодії, а також, когнітивні, мотиваційно-ціннісні властивості особистості, її ідентичності, фасилятивності, самоставлення, особистісні риси. Запропоновано й впроваджено систему формувальних соціально-психологічних заходів, що увійшли до програмно-цільового проекту щодо супроводу процесу фасилітації розвитку особистості підліткового віку, фасилятивності суб`єктів зазначеного процесу.