Browsing by Author "Філоненко, Оксана Володимирівна"

Now showing 1 - 20 of 30

History of higher education in Kirovohrad region in the 20th century in studies of local lore
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Філоненко, Оксана Володимирівна; Филоненко, Оксана Владимировна; Filonenko, Oksana Volodymyrivna; Прибора, Роман Іванович; Прибора, Роман Иванович; Prybora, Roman Ivanovych; Перцов, Олександр Володимирович; Перцов, Александр Владимирович; Pertsov, Alexander Volodymyrovych
(uk) У статті розглянуто розвиток вищої освіти на Кіровоградщині у ХХ столітті. З’ясовано, що наприкінці ХХ століття з’являються узагальнювальні праці, у яких цілеспрямовано і системно аналізується історія вищої освіти Кіровоградщини, дається об’єктивна оцінка сучасному стану професійної освіти та виявляються тенденцій її вдосконалення, позитивно оцінюється розвиток вищої освіти в регіоні. Встановлено, що основне досягнення сучасних учених полягає у тому, що за рахунок залучення нових документів і матеріалів їм вдалося провести комплексні дослідження у межах досліджуваних напрямків. Водночас у роботах відсутній об’єктивний аналіз негативних тенденцій у розвитку вищої професійної освіти. Ця проблема й визначає перспективи подальших досліджень.
Pedagogical innovation of I. G. Tkachenko in Bogdanivska to school
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Філоненко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana
У статті висвітлено новаторські погляди видатного педагога Кіровоградщини І. Г. Ткаченка. Доведено, що Богданівська школа, яку впродовж 35 років очолював І. Г. Ткаченко була центрами новаторської педагогічної думки, творчого пошуку та високоефективної організації навчально-виховного процесу.
Громадянське виховання підлітків у контексті педагогічної спадщини А. Б. Рєзніка
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Філоненко, Оксана Володимирівна
У статті висвітлено основні положення педагогічної спадщини видатного педагога Кіровоградщини А. Б. Рєзніка в царині громадянського виховання. Доведено, що теоретичні положення, педагогічні висновки, методичні поради, які він розробив, набувають особливої актуальності у наш час і їх застосування у виховній практиці, сприятиме вибору активної життєвої позиції та свідомому формуванню громадянського світогляду молоді.
Диференційований підхід до організації навчально-виховного процесу в гімназіях та реальних училищах у центральному регіоні україни (друга половина ХІХ - початку ХХ ст.)
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Філоненко, Оксана Володимирівна
(uk) У статті здійснено порівняльно-ретроспективний аналіз типів середніх навчальних закладів у центральному регіоні й розкрито диференційований підхід до навчання в гімназіях і реальних училищах у центральному регіоні кінця України в другій половині XIX –на початку XX ст.
Етапи вивчення педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Філоненко, Оксана Володимирівна; Филоненко, Оксана Владимировна; Filonenko, Oksana Vladimirovna
(uk) У статті аналізуються історіографічні джерела, в яких розглядаються наукові підходи до періодизації та освоєння творчої діяльності та педагогічної спадщини видатного педагога Василя Олександровича Сухомлинського, що дає можливість прослідкувати загальні тенденції, цілі звертання вітчизняних та зарубіжних дослідників до спадщини видатного українського педагога. Подальшого розвитку набули аналіз і систематизація досліджень з даної проблеми.
Зміст освіти в гімназіях та реальних училищах у центральному регіоні України (кінець XIX – початок ХХ століття)
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Філоненко, Оксана Володимирівна
(uk) У статті здійснено історико-педагогічний аналіз типів середніх навчальних закладів і розкрито зміст освіти у гімназіях і реальних училищах центрального регіону України кінця XIX - початку XX ст.
Науково-дослідна діяльність майбутніх викладачів у процесі професійної підготовки
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Філоненко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana Volodymyrivna
(ua) У статті розкрито основні напрями науково-дослідницької діяльності майбутніх викладачів у ЗВО. З’ясовано, що науково-дослідницька діяльність майбутнього викладача є важливою умовою розвитку творчого, ініціативного фахівця з орієнтацією на постійне пізнання,прагнення до визначення сутності будь-якого явища, пошуку найкращих засобів розв’язання професійних проблем, постійного експериментування, самоаналізу і самооцінки. Участь у науково-дослідницькій діяльності розвиває у майбутніх викладачів рефлексію власних життєвих і професійних потреб та інтересів, яка здійснюється у процесі професійно зорієнтованих дослідницьких завдань, що забезпечує об’єктивність та формує критичне і конструктивне ставлення до себе, допомагає усвідомити свою відповідність вимогам професії і науково-дослідній діяльності, коли майбутній викладач набуває навичок самостійного осмислення, знаходить сенс і шляхи удосконалення себе у цій діяльності. Дослідницька діяльність задовольняє потреби майбутнього викладача у досягненні успіху, самопізнанні, самореалізації, в розумінні змісту своєї діяльності, у системному баченні своїх перспектив.
Науково-педагогічна спадщина В. М. Ястребова
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Філоненко, Оксана Володимирівна
У статті окреслені основні віхи життя та здійснений системний аналіз наукового доробку ученого, педагога, історика, етнографа Володимира Миколайовича Ястребова. Акцентується увага на наукових напрацюваннях вченого у галузі освіти та громадянської діяльності на Єлисаветградщині. Здійснений об’єктивний аналіз науково-педагогічної діяльності В. М. Ястребова переконливо доводить, що науковий доробок педагога є значним внеском у скарбницю педагогічної думки.
Організаційні та змістові аспекти становлення професійної підготовки вчителів в Україні
(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Філоненко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana Volodymyrivna
(ua) У статті розкрито організаційні та змістові аспекти становлення професійної підготовки вчителів Україні у 20-х роках XX століття. З’ясовано, що мета і зміст підготовки майбутніх учителів у цей період визначався соціокультурними, економічними та суспільно-політичними чинниками детермінантами розвитку суспільства. Постійно велися пошуки нових форм та методів, створення інноваційних технологій підготовки вчителів, що в цілому привело до вдосконалення всієї системи підготовки педагогічних кадрів.
Організація навчально-виховного процесу в приватних навчальних закладах у центральному регіоні України в кінці ХІХ - початку ХХ століття
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2010) Філоненко, Оксана Володимирівна
(uk) У статті на основі архівних матеріалів та інших джерел розглянуто організаційні засади навчально-виховного процесу в приватних навчальних закладах у центральному регіоні України кінця XIX — початку XX століття. Зроблено спробу виявити політику керівництва щодо організації та функціонування приватних шкіл, розкрити досягнення й прорахунки.
Педагогічне новаторство В. І. Харцієва в Єлисаветградському училищі
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Філоненко, Оксана Володимирівна
У статті розглянуто діяльність Єлисаветградського громадського комерційного училища, яка побудована на оригінальних (авторських) ідеях талановитого вченого, педагога і організатора шкільної справи Василя Івановича Харцієва і має в наявності результати, котрі визначають реальність та ефективність його функціонування.
Педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів
(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Філоненко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana Volodymyrivna
(ua) Сучасні зміни в освіті ведуть за собою реформування всієї педагогічної системи, відповідно мобілізуються інші професійні компетенції вчителя, актуалізуються інші цінності й нове бачення себе у професії. Майбутній педагог повинен приймати рішення і відповідати за них, розвивати в собі не тільки професійно значущі якості, що мають полі професійний, полі функціональний характер, але й суб’єктивну готовність до неперервної самоосвіти, що дозволяє закцентувати на прогностичній функції професійної мобільності. У статті розкрито педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів в умовах закладу вищої освіти. Виходячи зі специфіки процесу формування готовності до професійної мобільності, що передбачає внутрішню організацію студента як суб'єкта свого професійного розвитку та його готовність бути мобільним, свідому рефлексію та зовнішню корекцію у вигляді педагогічної підтримки, здійснено обґрунтування педагогічних умов, що сприяють ефективному формування готовності до професійної мобільності майбутніх педагогів. У цілому педагогічні умови формування у студентів ЗВО первинної професійної мобільності можна визначити як сукупність обставин (об'єктів та заходів) освітнього процесу, а також деяких значущих внутрішніх особливостей особистості студентів, від розвитку та реалізації яких залежить вироблення у них у процесі навчання первинної професійної мобільності. Педагогічні умови в такому випадку виступають необхідним компонентом вироблення в студентів елементів їх професійної мобільності. Ефективність формування професійної мобільності майбутніх учителів спирається на забезпечення таких педагогічних умов: залучення студентів до виконання професійно орієнтованих ситуацій, завдань, проєктів, що стимулюють творчий потенціал у майбутнього педагога, діалогізація освітнього процесу, створення освітнього середовища, що запускає механізм розвитку професійної мобільності майбутнього вчителя через включення в діяльність, у якій людина проживає та освоює соціокультурний досвід, побудова процесу професійної підготовки майбутніх педагогів на основі принципу коеволюції, що забезпечує одночасний розвиток професійної та особистісної мобільності. Перспективи подальших розвідок убачаємо у визначенні критеріїв, показників та рівнів сформованості професійної мобільності майбутніх педагогів. (en) Modern changes in education lead to the reformation of the entire pedagogical system, accordingly, other professional competencies of the teacher are mobilized, other values and a new vision of oneself in the profession are actualized. The future teacher must make decisions and be responsible for them, develop in himself not only professionally significant qualities that have a semiprofessional, semi-functional character, but also a subjective readiness for continuous self-education, which allows to emphasize the prognostic function of professional mobility. The article reveals the pedagogical conditions for the formation of professional mobility of future teachers in the conditions of a higher education institution. Based on the specifics of the process of formation of readiness for professional mobility, which involves the internal organization of the student as a subject of his professional development and his readiness to be mobile, conscious reflection and external correction in the form of pedagogical support, the substantiation of pedagogical conditions that contribute to the effective formation of readiness for professional mobility of future teachers. In general, the pedagogical conditions for the formation of primary professional mobility among students of higher education institutions can be defined as a set of circumstances (objects and activities) of the educational process, as well as some significant internal features of the personality of students, the development and implementation of which depends on their development in the process of learning primary professional mobility . Pedagogical conditions in such a case act as a necessary component of developing elements of professional mobility in students. The effectiveness of the formation of the professional mobility of future teachers is based on the provision of the following pedagogical conditions: the involvement of students in the performance of professionally oriented situations, tasks, projects that stimulate the creative potential of the future teacher, the dialogization of the educational process, the creation of an educational environment that triggers the mechanism of the development of the professional mobility of the future teacher through inclusion in the activity in which a person lives and learns socio-cultural experience, building the process of professional training of future teachers based on the principle of co-evolution, which ensures the simultaneous development of professional and personal mobility. We see the prospects for further research in the definition of criteria, indicators and levels of formation of professional mobility of future teachers.
Підготовка майбутніх викладачів ЗВО до науково-педагогічної творчості
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Філоненко, Оксана Володимирівна; Филоненко, Оксана Владимировна; Filonenko, Oksana Vladimirovna
(uk) У статті розкрито особливості підготовки майбутніх викладачів ЗВО до науково-педагогічної творчості в умовах магістерської підготовки. Встановлено, що для розвитку творчого підходу до професійної діяльності у майбутніх викладачів необхідно у вузі створювати умови для розвитку гнучкого продуктивного мислення, здатності до самовдосконалення, самоосвіти, рефлексії власної діяльності і її результатів, уяви, імпровізації, заснованої на знанні і інтуїції. Для ефективного здійснення даного процесу необхідно оптимізувати підготовку майбутніх викладачів, удосконалювати зміст, методи і форми освітньої діяльності у ЗВО.
Розвиток soft skills майбутніх фахівців як запорука здобуття якісної вищої освіти
(Середняк Т. К., 2024) Філоненко, Оксана Володимирівна
Розвиток професійної компетентності майбутніх учителів засобами проєктних технологій
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Філоненко, Оксана Володимирівна; Буткевич, Антон Володимирович; Filonenko, Oksana Volodymyrivna; Butkevych, Anton Volodymyrovych
(ua) У статті розкрито особливості використання проєктних технологій у розвитку професійної компетентність компетентності майбутніх учителів. З-поміж сучасних освітніх технологій, що сформувалися в сучасній науці, в яких поєднуються елементи інтерактивності, інтегративності, проблемності, пошуковості тощо, вирізняються проєктні технології навчання, у ході застосування яких реалізуються всі стадії творчого процесу людини: виникнення, обґрунтування, осмислення і прийняття: ідеї, технологічна розробка ідеї, практична робота над втіленням ідеї, апробування об'єкту в роботі, доробка ї самооцінка творчого вирішення ідеї . Встановлено, що в наш час проєктне навчання стало одним із способів розвитку компетентностей. Проєктування виступає як творча, інноваційна діяльність, оскільки завжди спрямована на створення об’єктивно і суб’єктивно нового продукту. Саме реалізація проєктів як в освітній, так і в майбутній професійній діяльності забезпечує розвиток критичного мислення, креативності, самостійності й потребує належного рівня сформованості проєктної культури. До провідних передумов впровадження проєктної діяльності у сфері освіти відносятьть: по-перше, це комплексний характер освітнього проєкту, що передбачає можливість залучення до такої форми роботи практично всіх учасників освітнього процесу; по-друге, створення та реалізація проєктів у процесі підготовки майбутніх педагогів дозволяє охоплювати поле різноманітних проблем, завдань, дій, спрямованих на формування професійної компетентності майбутніх учителів (керівників, психологів, соціальних працівників); по-третє, саме проєктна діяльність вимагає засвоєння широкого спектру гуманітарного знання; по-четверте, такий вид діяльності в умовах навчання педагогічного ЗВО передбачає створення тимчасових колективів, діяльність яких має ґрунтуватися на принципах поваги, взаємодопомоги, взаєморозуміння тощо. До основних вимог організації проєктної діяльності майбутніх педагогів належать: виділення конкретної проблеми; теоретична, практична, пізнавальна значущість очікуваних результатів; самостійна діяльність студентів (індивідуальна, парна, групова); структуризація сутнісної частини проєкту із зазначенням поетапних результатів; використання системи наукових методів дослідження, що передбачає певну послідовність дій: визначення об'єкта, предмета, завдань дослідження; окреслення гіпотези дослідження; відбір методів дослідження; збирання, систематизація, аналіз інформації; обговорення результатів роботи; підбиття підсумків, оформлення та презентація результатів; оцінка проєкту; висновки, визначення нових проблем дослідження. (en) The article reveals the features of using project technologies in the development of professional competence of future teachers. Among modern educational technologies that have been formed in modern science, which combine elements of interactivity, integrativity, problem-solving, search, etc., project learning technologies stand out, during the application of which all stages of the human creative process are implemented: emergence, justification, comprehension and acceptance: ideas, technological development of the idea, practical work on the implementation of the idea, testing the object in work, refinement and self-assessment of the creative solution of the idea. It is established that in our time project learning has become one of the ways to develop competencies. Designing acts as a creative, innovative activity, since it is always aimed at creating an objectively and subjectively new product. It is the implementation of projects, both in education and in future professional activities, that ensures the development of critical thinking, creativity, and independence and requires anappropriate level of project culture.The leading prerequisites for the implementation of project activities in the field of education include: firstly, the complex nature of the educational project, which provides for the possibility of involving practically all participants in the educational process in this form of work; secondly, the creation and implementation of projects in the process of training future teachers allows covering the field of various problems, tasks, actions aimed at forming the professional competence of future teachers (leaders, psychologists, social workers); thirdly, it is project activities that require the mastery of a wide range of humanitarian knowledge; fourthly, this type of activity in the conditions of studying at a pedagogical higher education institution involves the creation of temporary teams, the activities of which should be based on the principles of respect, mutual assistance, mutual understanding, etc. The main requirements for organizing project activities of future teachers include: highlighting a specific problem; theoretical, practical, cognitive significance of the expected results; independent activity of students (individual, paired, group); structuring the essential part of the project with an indication of phased results; using a system of scientific research methods, which involves a certain sequence of actions: defining the object, subject, and research objectives; outlining the research hypothesis; selecting research methods; collecting, systematizing, and analyzing information; discussing the results of the work; summarizing, formatting, and presenting the results; evaluating the project; drawing conclusions, and identifying new research problems.
Розвиток шкільної освіти в центральному регіоні України в імперську добу (з кінця xixстоліття до 1917 року)
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2010) Філоненко, Оксана Володимирівна
(uk) У статті зроблено спробу визначити провідні тенденції розвитку шкільної освіти у центральному регіоні України в імперську добу з кінця XIX століття до 1917 року, обґрунтувати специфічні особливості системи освіти регіону в зазначений період, розкрити досягнення й прорахунки.
Саморозвиток учителя в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Філоненко, Оксана Володимирівна
У статті автор аналізує погляди В. О. Сухомлинського на проблему формування професійного саморозвитку вчителя крізь призму вимог сучасного динамічного суспільства.
Специфіка іміджу керівника навчального закладу
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Філоненко, Оксана Володимирівна
(uk) Стаття присвячена традиційно актуальній проблемі формування іміджу керівника. В ній описуються атрибути іміджу і специфіка його формування саме в умовах управлінського середовища, що динамічно змінюється, рівні організації такого іміджу і взаємозв'язку між ними.
Співідношення стилів керівництва в управлінні навчальним закладом
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Філоненко, Оксана Володимирівна
(uk) У статті визначення оптимального співвідношення стилів керівництва, яке сприяє ефективному управлінню навчальним закладом.
Становлення гімназійної освіти в центральному регіоні України (друга половина ХІХ –початок ХХ ст.)
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Філоненко, Оксана Володимирівна
(uk) У статті розглянуто історичний аналіз становлення та розвитку гімназійної освіти центрального регіону України у другій половині XIX – на початку XX ст.; обґрунтувані специфічні особливості гімназійної освіти регіону в зазначений період, розкриті досягнення й прорахунки.