Перегляд за Автор "Фока, Марія Володимирівна"

Зараз показуємо 1 - 16 з 16

Film subtext as the subject matter of media education
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Foka, Mariya Volodymyrivna; Фока, Марія Володимирівна; Фока, Мария Владимировна
(uk) У статті систематизовано та узагальнено кіномистецький досвід осмислення підтексту та його втілення в кіно на матеріалі праць консультантів з написання кіносценаріїв К. Іґлесіаса, Р. Маккі, Л. Сеґер і Дж. Уестон. Вивчення специфіки розуміння підтексту в кіно сприятиме адекватним аналізу, інтерпретації та оцінки кіно як медіа тексту в медіаосвіті.
Subtext as a method of suggestive influence (on the basis of aristotle’s «Rhetoric»)
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Foka, Mariya Volodymyrivna; Фока, Марія Володимирівна; Фока, Мария Владимировна
(uk) У статті досліджено особливості побудови підтексту як засобу сугестивного впливу на матеріалі трактату Арістотеля «Риторика». Осмислення та узагальнення поглядів Арістотеля уточнюють та доповнюють теорію педагогічної риторики.
Subtext from a screenwriting perspective
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Foka, Mariya; Фока, Марія Володимирівна
(uk) У статті досліджено специфіку підтексту в кіно шляхом аналізу праць консультантів з написання кіносценаріїв К. Іґлесіаса, Р. Маккі, Л. Сеґер і Дж. Уестон. Підтекст розглянуто як засіб посилення інформативності кінотексту та активізації сприймання глядачів. Проаналізовано засоби та прийоми створення імпліцитних смислів у кіносценарії, зокрема вивчено розуміння підтексту в кіно, зазначено роль інтуїції в декодуванні неявної інформації, виявлено взаємодію внутрішньої й зовнішньої ліній, які розкривають переплетення експліцитного й імпліцитного в кіносценах, визначено особливості побудови діалогів, уведення пауз, створення візуальних та аудіальних ефектів, що несуть додаткову інформацію. Систематизація та узагальнення парадигми вивчення специфіки створення підтексту в кіносценаріях оптимізують формування теорії підтексту в кінознавстві та в літературознавстві, розкривають нові перспективи щодо адекватного вивчення й аналізу літературних творів, які містять приховані смисли.
Subtext in the rhetoric discourse: aristotle’s model
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Foka, Mariya Volodymyrivna; Фока, Марія Володимирівна; Фока, Мария Владимировна
(uk) З огляду історіографії теоретико-літературної думки стосовно проблематики підтексту у творах словесного мистецтва, важливо розглянути античну епоху, яка відзначається бурхливим процесом осмислення таємниць впливовості усного слова (риторика). Тож у статті досліджено специфіку прихованого вираження думок та ідей на матеріалі трактату “Риторика” Арістотеля. Зокрема, автор розглядає приклад та ентимему, що пов’язані з підтекстовим вираженням; охарактеризовує особливості портрету слухачів, знання якого дозволяє оратору сугерувати певний настрій і думку аудиторії; аналізує природу метафори, що несе в собі приховане значення; висвітлює створення експресивності, що насамперед полягає в емоційному підтексті. Погляди Арістотеля, що представлені в трактаті, значно уточнюють і доповнюють теорію підтексту, яка розвивається в сучасному літературознавстві, розкривають феномен підтексту у всій його багатогранності, що дає змогу відчути його поліфункціональність та особливу значущість у сфері слова та його впливу.
Архетипні ознаки поетики Марії Матіос ( на матеріалах повісті «Армагедон уже відбувся» )
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Фока, Марія Володимирівна
(ua) У статті окреслено архетипні ознаки поетики, що передбачає визначення сукупності художніх прийомів, які забезпечують довершену реалізацію ідеї твору, його цілісність та високий рівень художності. Осмислення художніх прийомів передбачає їхнє розуміння як варіативності засобів, застосованих автором : власне прийоми, художні образи, символи тощо. Особливе значення та посилений енергетичний вплив їм надає розкриття внутрішнього світу автора, а також звернення до колективного несвідомого в юнгіанському тлумаченні. Використання психологічного контексту та літературознавчий аналіз таких елементів тексту дозволяє краще оцінити їхню художність та наблизитися до розуміння автора, зокрема його світогляду. Методологічний курс розвідки окреслюємо як визначення архетипної поетики художнього тексту. З цією метою використано приклади з творчості сучасної української письменниці Марії Матіос, чия проза виявляє яскраві тенденції до психологізації та втілення значимих загальнолюдських концептів. Предметом дослідження є специфіка втілення архетипів у повісті «Армагедон уже відбувся» та їхня роль у моделюванні художнього світу та інтеграції в нього авторського світобачення. Центральним образом повісті, який увиразнено заголовком, є Армагедон або Апокаліпсис. З’ясовано його значення в біблійному вимірі та індивідуальному, авторському, де визначено певні відмінності. Марія Матіос не тлумачить це як певний кінець, натомість убачає потенціал до трансформації та порятунку, тривання після завершення, що суголосно з юнгіанським архетипом Відродження та Оновлення як однією з його варіацій. Армагедон у повісті індивідуалізовано, тобто головний герой проживає свій власний кінець світу, який виакцентовує метаморфози ключових загальнолюдських архетипів, з утіленнями яких він контактує. Так, спостерігаємо десакралізацію архетипів Великої Матері та Божественної дитини як наслідок бездуховності та її примноження на неплідному ґрунті. Однак за допомогою образної системи персонажів Марія Матіос представляє як есхатологічні візії, так і надію на світле майбутнє в образі доньки Світлани. Ці феномени відображено за допомогою виразних художніх образів, зокрема інтер’єрних деталей, а також дій головних персонажів. (en) The paper outlines the archetypal features of poetics, which involves defining a set of artistic techniques that ensure the perfect realization of the idea of a literary work, its integrity and a high level of its artistry. The comprehension of artistic techniques implies their understanding as a variety of means used by the author: techniques themselves, artistic images, symbols, etc. The disclosure of the author’s inner world, as well as the appeal to the collective unconscious in the Jungian interpretation, give them special significance and enhanced energetic influence. The use of the psychological context and literary analysis of such text elements allows us to better assess their artistry and come closer to understanding the author, in particular his/her worldview. The methodological approach of the research is defined as the definition of the archetypal poetics of a literary text. For this purpose, examples from the work of the modern Ukrainian writer Mariia Matios, whose prose reveals vivid tendencies towards psychologization and the embodiment of significant universal concepts, have been used. The subject of the research is the specificity of the embodiment of archetypes in the story “Armageddon Has Already Happened” and their role in modeling the artistic world and integrating the author’s worldview into it. The central image of the story that is emphasized by the title is the Armageddon, or the Apocalypse. Its meaning in the biblical dimension and the individual author’s understanding is clarified, where certain differences are identified. Maria Mathios does not interpret this as a certain end, but instead sees the potential for transformation and salvation, a continuation after the end, which is consistent with the Jungian archetype. This is in line with the Jungian archetype of Renaissance and Renewal as one of its variations. In the novel, the Armageddon is individualized, that is, the main character lives his own end of the world, which accentuates the metamorphoses of key universal archetypes, the embodiments of which he comes into contact with. Thus, we observe the desacralization of the archetypes of the Great Mother and the Divine Child as a consequence of spirituality and its multiplication on barren soil. However, through the imaginative system of characters, Mariia Matios presents both eschatological visions and hope for a brighter future in the image of daughter Svitlana. These phenomena are reflected through expressive artistic images, including interior details, as well as the actions of main characters.
«Ля-сі (вгору) – ре-фа-сі (униз)…»: поетичне перекодуванння вертикально-рухливого контрапункту як спосіб омузичнення тексту
(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Фока, Марія Володимирівна
(ua) У статті досліджується поетичне перекодування вертикально-рухливого контрапункту як спосіб омузичнення тексту (на матеріалі віршованих творів П. Тичини, що ввійшли до збірки «Сонячні кларнети»).
«Ля-сі (вгору) – ре-фа-сі (униз)…»: поетичне перекодуванння вертикально-рухливого контрапункту як спосіб омузичнення тексту (на матеріалі «сонячнокларнетних» творів П. Тичини)
(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Фока, Марія Володимирівна;
(ua) У статті досліджується поетичне перекодування вертикально-рухливого контрапункту як спосіб омузичнення тексту (на матеріалі віршованих творів П. Тичини, що ввійшли до збірки «Сонячні кларнети»). (en) The poetic code translation of the vertically shiftable counterpoint as the method of the making musical a literary text (on the basis of the poetical works by P. Tychyna which have included in the collection of the poetry “The Sunny Clarinets”) is investigated in this.
Поетичне слово О. Пушкіна крізь призму кіномистецтва
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Фока, Марія Володимирівна
На матеріалі віршів "Зимовий вечір", "Нічний зефір" та "Обвал" у статті розглядаються кіноефекти в поетичних творах О. Пушкіна.
Підтекстова природа хайку
(2020) Фока, Марія Володимирівна; Foka, Mariia
(uk) У статті досліджуються особливості підтекстової природи хайку. Авторка детально розкриває механізм вираження та сугестування прихованих смислів та встановлює значення кодів дзен-буддизму для їхнього осягнення на прикладі творів МацуоБасьо.
Синестезійність поетичного слова П. Тичини в англомовному перекладі
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Фока, Марія Володимирівна
У статті досліджено стратегії передачі синестезійних поетичних образів українського лірика П. Тичини англійською мовою на матеріалі перекладів М. Найдана, С. Комарницького, В. Ткач і В. Фиппс.
Синтетичні образи О. Пушкіна в перекладі П. Тичини
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Фока, Марія Володимирівна
(uk) У статті досліджено переклади П. Тичини синтетичних поетичних образів О. Пушкіна на матеріалі поезій «Нічний зефір», «Зимовий вечір», «Обвал», «Біси».
Стратегії перекладу колористичних ефектів П. Тичини англійською мовою
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Фока, Марія Володимирівна
У статті досліджено стратегії передичі колоростичних ефектів у словесних образах українського поета П. Тичини англійською мовою на матеріалі перекладів М. Найдана, С. Комарницького, В. Ткач і В. Фиппс.
Стратегії перекладу музичних ефектів П.Тичини анлійською мовою
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Фока, Марія Володимирівна
У статті досліджено стратегії відтворення музичних ефектів у поетичних творах П. Тичини англійською мовою на матеріалі перекладів М. Найдана, С. Комарницького, В. Ткач і В. Фиппс.
Східне й західне трактування символічного плану повісті Г. Гессе «Сіддгартга»
(КОД, 2019) Фока, Марія Володимирівна; Foka, Mariia
(uk) У статті досліджується символічний план повісті Г. Гессе «Сіддгартга» крізь призму східних і західних учень. Автор доводить, що самопізнання головного героя можна інтерпретувати психоаналітичним методом, де відокремлюються етапи відмови від Персони, дистанціювання та інтеграція Тіні й Аніми, досягнення Самості. Східні духовні традиції дозволяють тлумачити долю Сіддгартги як шлях до злиття з Дао. Об’єднуючим мотивом двох протилежних світоглядних систем стає поняття Любові.
Творчі контакти П. Тичини з Ю. Михайлівом та К. Білокур крізь призму синтезу мистецтв
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Фока, Марія Володимирівна; Foka, Mariya
(uk) У статті крізь призму синтезу мистецтв досліджено творчі контакти П. Тичини, поета, що майстерно поєднав слово, музику та живопис, з художниками Ю. Михайлівом та К. Білокуром, картини яких сугестують музичність.
Технології розвитку критичного мислення студента-філолога в процесі літературного навчання
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Фока, Марія Володимирівна; Фока, Мария Владимировна; Fока, Mariia Volodymyrivna
(ua) У статті розглянуто технології розвитку критичного мислення студента-філолога в процесі літературного навчання. Встановлено, що критичне мислення розвивається під час аналізу художнього твору, і правильний його хід максимально ефективно розвиває вміння аналізувати, порівнювати, оцінювати, визначати проблеми, висувати гіпотези, обґрунтовувати рішення тощо. Авторка наводить приклади аналізу художнього твору, що формує критичність, враховуючи етапи виклику, осмислення та рефлексії.