Перегляд за Автор "Волчанська, Ганна Василівна"

Зараз показуємо 1 - 11 з 11

Toolkit for the Formation of Narrative Strategies of the Russian-Ukrainian War (Using the 2022-2023 Media Language as an Example)
(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Демешко, Інна Миколаївна; Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Волчанська, Ганна Василівна; Kyryliuk, O.; Shulska, N.; Zinchuk, R.; Demeshko, I.; Nesterenko, T.; Volchanska, H.; Fenko, N.
(en) The article clarifies the scope of the concepts of narratives and subnarratives, comprehensively characterizes the narratives of Russian propaganda updated as of February 24, 2022. On the basis of processed materials of social networks and texts of traditional mass media, the peculiarities of the formation of narrative strategies of the Russian-Ukrainian war are determined. The analytical-synthetic method, methods of comparison and fact-checking served as the basis for the thematic classification of false messages, which are combined into eight blocks: 1) disbelief; 2) demonization of Ukraine and Ukrainians; 3) justification of aggression; 4) split; 5) intimidation; 6) ennoblement of the enemy; 7) shifting blame; 8) scaling of the conflict. Focusing on the priorities of multi-vector research made it possible to identify seven ways of suggestive influence on the recipient with the help of language tools: 1) introduction into a common synonymous series, which contributes to the formation of additional negative connotations of the word; 2) specifying seme, the functional range of which usually correlates with the purpose of language units of the first variety; 3) statements in the form of truisms, thanks to which the information appears as obvious and does not require proof; 4) conceptual metaphors aimed at justifying the war, contempt for Ukrainian national symbols; 5) euphemisms, with the help of which it is possible to either reduce the scale of the committed negative action, or to hide the negative consequences of the actions of opponents; 6) presuppositions leading to shifting the blame for the war onto Western countries and international alliances; 7) dehumanizing and demonizing vocabulary, which takes part in modeling situations that cause hatred and justify aggression.
Вивчення мови творів Лесі Ворониної на заняттях гуртка
(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2017) Волчанська, Ганна Василівна; Volchanska, Hanna
(ua) У статті схарактеризовано особливості позакласної роботи з української мови в сучасній школі, визначено типові риси проведення інтегрованих (українська мова і література) занять у гуртках; визначено методичні аспекти вивчення мови творів Лесі Ворониної на заняттях гуртка; запропоновано орієнтовний план-конспект одного засідання гуртка.
Динаміка жіночого іменника селища Компаніївки
(Видавець Лисенко В. Ф., 2016) Волчанська, Ганна Василівна; Нога, Юлія
(uk) У статі описано історію становлення системи особових жіночих імен селища Компаніївка, охарактеризовано їх етимологічні особливості, визначено якісний і кількісний склад іменника на різних хронологічних зрізах.
Динаміка чоловічого іменникá селища Компаніївки
(Видавець Лисенко В. Ф., 2015) Волчанська, Ганна Василівна; Нога, Юлія
(uk) У статі описано історію становлення системи особових чоловічих імен селища Компаніївка, охарактеризовано їх етимологічні особливості, визначено якісний і кількісний склад іменникá на різних хронологічних зрізах.
Емоційно-оцінні найменування особи говірки села Хащувате
(КОД, 2018) Волчанська, Ганна Василівна; Volchanska, Hanna; Мельник, Іванна; Melnyk, Ivanna
(uk) В статті подано лексико-семантичний аналіз діалектизмів села Хащувате Кіровоградської області, котрий протягом тривалого часу був політико-адміністративним центром регіону. Географічно населений пункт належить до волинсько-подільської групи говорів; у його структурі чітко проступає загальноукраїнська мовна основа, помітний вплив польської мови. Матеріал дослідження було зібрано польовим методом у корінних мешканців села різного віку. Найбільш виразні риси цього говору можна простежити на фонетичному рівні. Певною мірою фонетичне обличчя подільського говору творить інтенсивність вияву окремих фонетичних ознак, зокрема в подільському говорі високою є частотність використання протетичного приголосного г. На лексичному рівні одне і те ж значення в говірці може реалізуватися кількома паралельними утвореннями. Отримані дані вказують на те, що лексика на позначення людини та її рис належить до найбільш уживаних діалектизмів. Лексеми цього типу, що мають негативну модальність схильні до утворення великих синонімічних ряди, компоненти яких можна розрізнити за емоційно-оцінним компонентом. Слова- найменування позитивних характеристик людини є менш синонімічно розгалудженими.
Компетентісно-орієнтоване навчання мови у XXI столітті
(КОД, 2018) Чорна, Олена Олегівна; Волчанська, Ганна Василівна
(uk) У статті розглянуто зміни, які очікують на вітчизняну систему освіти; описано фактори скорочення кількості студентів, зростання ваги неформальних закладів освіти, визначено роль он-лайн ресурсів. На основі аналізу європейського досвіду, схарактеризовано основні переваги дистанційного навчання, шляхи його реалізації, визначено переваги та недоліки такого формату організації навчання. Стаття описує навчальні потреби та особливості сучасного студента. У роботі розглянуто ключові компетенції, які студент має здобути у процесі навчання. До них відносяться критичне мислення, комунікація, колаборації та креативність. Метод проектів є одним із найзручніших методів фасилітаціїрозвитку зазначених компетенцій.
Комунікативний імідж лідера: прикладний аспект
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Волчанська, Ганна Василівна; Volchanskaya, Anna Vasylivna; Волчанска, Анна Васильевна; Чорна, Олена Олегівна; Черная, Елена Олеговна; Cherna, Olena Olegivna
(uk) У статті розглянуто методику практичного застосування феномену комунікативного іміджу. На прикладі авторського курсу «Комунікація успіху» та з опорою на тексти виступів лідерів суспільства пояснено структуру прояву й аналізу іміджу мовця. Комунікативні здібності та лідерські компетенції розглянуто як ключові навички успішної людини; подано особливості їх прояву у структурі комунікативного іміджу особистості.
Лексичні експресиви в романі В. Шкляра «Троща»
(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Волчанська, Ганна Василівна; Гейко, Д. Є.
(ua) У статті досліджено лексику роману «Троща» одного з найвідоміших письменників України, «батька українського бестселера» – Василя Шкляра. На основі широкого фактичного матеріалу проаналізовано найбільш поширені внутрішньосистемні експресиви, виражені іменниками, прикметниками й дієсловами. З’ясовано, що з-поміж цих мовних одиниць виокремлюються лексеми, що називають певні почуття; слова, емоційне забарвлення яких досягається шляхом використання суфіксів пестливості, зневаги; слова, що виражають позитивну чи негативну оцінку явищ і предметів дійсності або почуття й стан людини; синоніми до лексем, позбавлених емоційного відтінку; слова з відтінком фамільярності; лайливі слова, утворені від назв тварин і деяких страв; слова дитячого мовлення; поетична лексика (включаючи й символи); запозичені елементи; урочисті слова (старослов’янські та власне українські); вульгаризми й жартівливі слова. Визначено, що значний експресивний потенціал у творі Василя Шкляра мають слова, які виражають позитивну чи негативну оцінку явищ і предметів дійсності або почуття й стан людини. Для вираження таких оцінок і почуттів використано й прикметники, і дієслова. Установлено, що експресиви, які входять до складу синонімічних рядів, антонімічних пар, градаційних та ампліфікаційних конструкцій, порівняльних зворотів, індивідуально-авторських метафор, трансформова-них фразеологічних одиниць, виконують низку важливих функцій: формують індивідуально-авторське сві-тобачення, відображають його почуттєві стани, відбивають специфіку суб’єктивного сприйняття фрагментів національної картини світу, є маркерами ідіолекту письменника, об’єктивують особливості його індивіду-ально-авторського стилю. Усі ці функції, взаємодіючи між собою, доповнюючи й увиразнюючи одна одну, підпорядковані провідній меті – впливати на емоції та почуття адресата.
Лексичні лінгвориторичні засоби об’єктивації комунікативного іміджу лідера держави
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Волчанська, Ганна Василівна; Чорна, Олена Олегівна
У статті розглянуто основні лінгвориторичні лексичні засоби творення комунікативного іміджу сучасного політичного лідера та проаналізовано їх маніпулятивний потенціал.
Мікротопоніми села Казавчина Голванівського району Кіровоградської області
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Волчанська, Ганна Василівна; Закордонець, О. П.; Василик, С. С.
(ua) У статті здійснено комплексний аналіз власних назв дрібних географічних об᾽єктів с. Казавчина Голованівського району Кіровоградської області. З’ясовано специфіку мікротопонімів у системі власних назв; зібрано назви дрібних географічних об’єктів с. Казавчина; виявлено локальні особливості мікротопонімів, які раніше не були об’єктом дослідження лінгвістів : природні, історичні та соціально-культурні чинники виникнення мікротопонімів на досліджуваній території; визначено семантичні групи мікротопонімів; здійснено лексико-семантичний та словотвірно-структурний аналіз досліджуваних одиниць; виявлено діалектні особливості мікротопонімів. Проаналізований у роботі матеріал свідчить, що виникнення мікротопонімів залежить від історичних і соціально-культурних чинників; у мікротопонімії села активно функціонують як назви власне природних об’єктів, так і найменування, пов’язані з господарською діяльністю людини; виокремлено відапелятивні, відонімні та відонімно-відапелятивні мікротопоніми; за структурою мікротопоніми поділяються на прості, складі та складені; основним способом творення є суфіксальний; частина мікротопонімів мають фонетичні, морфологічні та лексичні особливості, притаманні подільським говіркам південно-західного наріччя і степовим говіркам південно-східного. Мікротопоніми в мовному портреті сучасного українського села є елементом, який тісно пов’язаний з його історичним розвитком. Аналіз онімів с. Казавчина показав, що велика кількість цих назв є символами радянської епохи. Характерною рисою оновлення онімного простору с. Казавчина є поява мікротопонімів, пов’язаних із сучасними подіями та героями сьогодення. Мікротопоніми є елементами маркування певних територій і виконують функцію локальних орієнтирів на прилеглій місцевості. Вони є одним із способів впливу на особистість : зі зміною назв мікротопонімів твориться нова система координат. (en) A comprehensive analysis of the proper names of small geographical objects of Kazavchyna village, Golovanivsk district, Kirovohrad region, is carried out. The specificity of microtoponyms in the system of proper names has been clarified; the names of small geographical objects of Kazavchyna village have been collected. Local features of microtoponyms, which were not previously the object of research by linguists, were revealed : natural, historical, and socio-cultural factors of the emergence of microtoponyms in the studied territory. Semantic groups of microtoponyms are defined; lexical-semantic and word-formation-structural analysis of the studied units was carried out; dialectal features of microtoponyms are revealed. The material, analyzed in the work, shows that the occurrence of microtoponyms depends on historical and sociocultural factors; in the microtoponymy of villages, both the names of natural objects and names related to human economic activity actively function. Appellative, homonymous and homonymous-vidapellative microtoponyms are distinguished; by structure, microtoponyms are divided into simple, compound and compound; the main method of creation is suffixation; some of the microtoponyms have phonetic, morphological and lexical features inherent in the Podil dialects of the southwestern dialect and the steppe dialects of the southeastern dialect. Microtoponyms in the language portrait of a modern Ukrainian village are an element closely related to its historical development. The analysis of the names of Kazavchyna village showed that a large number of these names are symbols of the Soviet era. A characteristic feature of the renewal of the nameless space of Kazavchyna village is the appearance of microtoponyms associated with modern events and today's heroes. Microtoponyms are elements of marking certain territories and perform the function of local landmarks in the surrounding area. They are one of the ways to influence a person: with the change of the names of microtoponyms, a new coordinate system is created.
Мікротопонімія села Миронівки
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Волчанська, Ганна Василівна
(uk) У статті досліджено топонімікон села Миронівки, схарактеризовано історію його формування, визначено структурно-семантичні та структурно-граматичні особливості власних назв поселення.