Лексичні експресиви в романі В. Шкляра «Троща»

Abstract

(ua) У статті досліджено лексику роману «Троща» одного з найвідоміших письменників України, «батька українського бестселера» – Василя Шкляра. На основі широкого фактичного матеріалу проаналізовано найбільш поширені внутрішньосистемні експресиви, виражені іменниками, прикметниками й дієсловами. З’ясовано, що з-поміж цих мовних одиниць виокремлюються лексеми, що називають певні почуття; слова, емоційне забарвлення яких досягається шляхом використання суфіксів пестливості, зневаги; слова, що виражають позитивну чи негативну оцінку явищ і предметів дійсності або почуття й стан людини; синоніми до лексем, позбавлених емоційного відтінку; слова з відтінком фамільярності; лайливі слова, утворені від назв тварин і деяких страв; слова дитячого мовлення; поетична лексика (включаючи й символи); запозичені елементи; урочисті слова (старослов’янські та власне українські); вульгаризми й жартівливі слова. Визначено, що значний експресивний потенціал у творі Василя Шкляра мають слова, які виражають позитивну чи негативну оцінку явищ і предметів дійсності або почуття й стан людини. Для вираження таких оцінок і почуттів використано й прикметники, і дієслова. Установлено, що експресиви, які входять до складу синонімічних рядів, антонімічних пар, градаційних та ампліфікаційних конструкцій, порівняльних зворотів, індивідуально-авторських метафор, трансформова-них фразеологічних одиниць, виконують низку важливих функцій: формують індивідуально-авторське сві-тобачення, відображають його почуттєві стани, відбивають специфіку суб’єктивного сприйняття фрагментів національної картини світу, є маркерами ідіолекту письменника, об’єктивують особливості його індивіду-ально-авторського стилю. Усі ці функції, взаємодіючи між собою, доповнюючи й увиразнюючи одна одну, підпорядковані провідній меті – впливати на емоції та почуття адресата.(en) The article analyzes the vocabulary of the novel “Troscha” by one of the most famous writers of Ukraine, the “father of the Ukrainian bestseller”, Vasyl Shklyar. On the basis of extensive factual material, the most common intrasystemic expressives, represented by nouns, adjectives, and verbs, were analyzed. It has been found that among these language units lexemes are distinguished, which name certain feelings; words, the emotional coloring of which is achieved by using the suffixes of caressing, disdain; words that express a positive or negative assessment of phenomena and objects of reality or the feelings and state of a person; synonyms for lexemes devoid of emotional tone; words with a touch of familiarity; swear words formed from the names of animals and some dishes; words of children's speech; poetic vocabulary (including symbols); borrowed elements; ceremonial words (Old Slavic and actually Ukrainian); vulgarisms and humorous words. It was found that significant expressive potential in Vasyl Shklyar's work was given to words that express a positive or negative assessment of phenomena and objects of reality or feelings and the state of a person. Both adjectives and verbs are used to express such assessments and feelings. It was found that expressives that are part of synonymous series, antonymic pairs, gradational and amplification constructions, comparative turns, individual-author metaphors, transformed phraseological units, perform a number of important functions: they form an individual-author worldview, reflect his emotional states, reflect the specificity subjective perception of fragments of the national picture of the world, are markers of the writer's idiolect, objectify the features of his individual authorial style. All these functions, interacting with each other, complementing and expressing each other, are aimed at the main goal – to influence the emotions and feelings of the addressee.