Феномен партиципації як мова несвідомого

Abstract

(ua) Тема статті вперше в українській психології ставить у центр уваги феномен «партиципації», котрий за власною сутністю, як доводять наші дослідження, є мовою архаїчного спадку людства. Архаїчний період розвитку людства залишався поза увагою психоаналітичної системи пізнання психіки З. Фрейдом. Це є зрозумілим, адже система, котра в центрі пізнання ставила «вербум», не може торкнутися цілісності психічного, що втілює архаїчний спадок людства. Матеріал статті спирається на результати методу «активного соціально-психологічного пізнання» (АСПП), який розвивається в Україні понад пів сторіччя. Указаний метод апробований нами завдяки дослідженням, спрямованим на цілісність пізнання психічного у форматі психодинамічної парадигми, що лягла в основу 44 дисертаційних праць. Матеріал статті чітко окреслює продуктивність психодинамічної методології, що обумовлює позитивну результативність групового методу АСПП. Стаття «Феномен партиципації як мова несвідомого» розкриває значущість, для несвідомої сфери феномену співпричетності речей як інформативної її складової. Інакше кажучи, мова несвідомого спроможна проявлятися через співпричетність речей. З огляду на вищесказане у групах АСПП практикується (в обов’язковому порядку) опредметнення психіки, що актуалізує «процеси співпричетності» змістів психомалюнків у їхній тематичній кількісності, котрі піддаються послідовному аналізу. Останнє засвідчує результативність упорядкування психомалюнків, що успішно реалізується учасниками АСПП завдяки наявності «сліпої навички руки» на упорядкування речей. Стаття вміщує аналіз поетичної творчості Ліни Костенко, що засвідчує особливості, як і результативність пралогічного мислення, у процесі опредметнення сутностей земного життя. Стаття друкується вперше в українській психології, чим актуалізує проблему обґрунтування значущості механізму партиципації як презентанта дієвості архаїчного спадку людства у психіці сучасної людини. (en) For the first time in Ukrainian psychology, the article focuses on the phenomenon of “participation”, which, according to our research, is the language of the archaic heritage of mankind. The archaic period of human development was ignored by Freud’s psychoanalytic system of cognition of the psyche. This is understandable, because the system, which placed the “verbum” in the centre of cognition, cannot touch the integrity of the psychic, which embodies the archaic heritage of mankind. The material of the article is based on the results of the method of Active Social Psychological Cognition (ASPC), which has been developing in Ukraine for more than half a century. We have tested this method through research aimed at the integrity of mental cognition in the format of the psychodynamic paradigm, which formed the basis of 44 dissertations. The material of the article clearly outlines the productivity of psychodynamic methodology, which determines the positive effectiveness of the group method of ASPC. The article “The Phenomenon of Participation as the Language of the Unconscious” reveals the importance of the phenomenon of the involvement of things as its informative component for the unconscious sphere. To put it differently: the language of the unconscious is able to manifest itself through the participation of things. In view of the above, in ASPC groups, the objectification of the psyche is practiced (without fail), which actualises the “processes of involvement” of the contents of psycho-drawings in their thematic quantity, which are subject to consistent analysis. The latter proves the effectiveness of the ordering of psycho-drawings, which is successfully implemented by the participants of the ASPC due to the presence of a “blind hand skill” for ordering things. The article includes an analysis of Lina Kostenko’s poetic work, which shows the peculiarities and effectiveness of pratological thinking in the process of objectification of the essences of earthly life. The article is published for the first time in Ukrainian psychology, which actualises the problem of substantiating the significance of the mechanism of participation as a representative of the effectiveness of the archaic heritage of mankind in the psyche of a modern person.