Структура онімного простору сучасного українського села : проблеми стійкості

Abstract

(ua) Власні назви будь-якої мови є особливим культурним шаром, де віддзеркалюється світобачення народу, особливості його господарювання, побуту, стосунків, відчуття себе серед близького, навколишнього й Усесвіту загалом. Слова-оніми окремого населеного пункту – це своєрідні словесні координати, у яких живе його мешканець. Передусім – це люди з їхніми офіційними й просторічними найменуваннями окремого індивіда й сімей/родів. Назви географічних об’єктів, великих і малих, відомих далеко за межами регіону і тільки в ньому; назви лінійних (вулиці, площі, кутки, хутори) денотатів, які в сучасних реаліях можуть мати по кілька найменувань. Господарська діяльність відбита в словах на позначення тих чи тих підприємств, організацій, установ, локацій, де вона здійснюється, а в селі – це й назви приручених тварин, птахів. Духовні шукання мешканців реалізовані в назвах церков, молитовних будинків, закладів культури. Є більш-менш окреслене коло найменувань місць відпочинку. Ці окремі онімні поля складають онімний простір населеного пункту, який завжди оригінальний, ніде й ніким дослівно не повторений. Але він не є й статичним, бо плинне життя, яке змінює архітектоніку будь-якого простору, зокрема й онімного. Виникає закономірне питання: що і як впливає на стійкість онімного простору загалом й окремих його полів? Пропонована стаття є спробою описати спостереження над особливостями функціонування окремих полів власних назв с. Цибулевого Кропивницького району (кол. Знам’янський р-н) Кіровоградської області. Науковий інтерес спроєктовано на стабільне/змінне в онімних найменуваннях сільських об’єктів, причини й напрямки оновлення груп тих чи тих назв, зникнення чи появу нових полів. Увесь онімний простір не став об’єктом дослідження, оскільки цікавість викликають самобутні групи, які відрізняють один населений пункт від іншого на рівні власних назв. (en) The proper names of any language are a special cultural layer that reflects the people's worldview, the peculiarities of their economy, lifestyle, relationships, and their sense of self among close, surroundings, and the universe as a whole. The onymic words of a particular settlement are a kind of verbal coordinates in which its inhabitant lives. First of all, these are people with their official and colloquial names of individuals and families/clans. The names of geographical objects, large and small, known far beyond the region and only within it; names of linear (streets, squares, corners, hamlets) denotations, which in modern realities can have several names. Economic activity is reflected in words denoting certain enterprises, organizations, institutions, locations where it is carried out, and in the village, these are also the names of domesticated animals and birds. The spiritual quests of the inhabitants are realized in the names of churches, prayer houses, and cultural institutions. These individual onymic fields make up the onymic space of the settlement, which is always original, never literally repeated anywhere o r by anyone. But itis not immutable, because the fluid life that changes the architecture of any space, including the onymic one, raises the natural question: what and how affects the stability of the onymic space as a whole and its individual fields? The proposed article attempts to describe observations on the unique functioning of proper name fields in Tsybuleve village, Kropyvnytskyi district (formerly Znamianka district) of the Kirovohrad region. The scientific interest is projected onto the stable/variable in the onymic names of rural objects, the reasons and directions of updating groups of certain names, the disappearance or appearance of new fields. The entire onymic space did not become the object of research, since the interest is aroused by unique groups that distinguish one settlement from another at the level of proper names.