Тяжкий хрест спадковості: психофізіологічний аспект творів В. Винниченка у контексті часу

Abstract

(uk) Творчість В. Винниченка-драматурга не можна назвати типовою. Вона зросла на специфічному ґрунті тогочасного життя, власного дуже багатопланового досвіду та еклектично засвоєних політичних, економічних, соціальних ідей. Дослідження у сфері психології та психіатрії спричинили виникнення нової проблематики. Митці-сучасники В. Винниченка звертаються до аспектів підсвідомого, комплексів, фобій, психічних захворювань. Для п’єс В. Винниченка характерні трагічні фінали, в основі яких лежать невідповідності між внутрішнім самоусвідомленням та ґендерним суспільним статусом, на межі зіткнення чоловічих та жіночих прагнень, а також через аспект спадковості, під яким розуміємо і – у вузькому розумінні – спадкові хвороби, і – у глобальному – давні, тваринні чи первісні інстинкти. Герої В. Винниченка і його сучасників ведуть боротьбу із власною сутністю у будь-якому її вияві. Однією із причин загострення цієї боротьби є процес болісного самопізнання, крізь який проходять як герої, так і автор. Із проблеми спадковості вичленовуємо проблему спадкоємності, згідно якої люди сприймаються як продукти свого часу, наслідують стиль поведінки інших. Також цю проблему можна розглядати у плані патології, певної психічної хвороби.

(en) The creative work of V.Vynnychenko as a dramatist can not be called typical. I t grew on the specific ground of the realities of the time, own rather various experience and eclectically mastered political, economic, social ideas. The estimation of V.Vynnychenko’s creative work hesitated from positive (Kurbas, Stanislavskiy) through ambiguous (Chikalenko, Gorki) to negative (Evshan, Malanyuk). Our countryman can be compared with Hauptman, I bsen and other modern European playwrights, who can be named the establishers of the phenomenon which is presently called the gender approach in literary criticism. This approach analyses the problems of family life, society etc. not from the point of t heir (male and female) biological sexual belonging and inherent character but taking into account their social roles. Researches in the field of psychology and psychiatry entailed the appearance of new problems and the ways of their solving. Writers – prose-writers and dramatists – began to refer to the aspects of subconscious complexes, phobias, mental illnesses. Tragic endings are typical for V. Vynnychenko’s plays. They are based on the inconsistency between the inner self awareness and social gender status on the verge of a clash of male and female aspirations and through the heredity aspect which is defined – in the narrow sense – as some hereditary disease and – globally – accepts as old, animal or primitive instincts. Thus, the characters of V. Vynnychenko and his contemporaries constantly struggle with their own essence in any of its manifestations and variants. One of the reasons for the aggravation of the struggle is a painful process of self-discovery for both characters and the author. Along with the problems of the heredity succession the problem of people as the products of their time is defined, the style of the behaviour is followed. The problem of heredity is reviewed in the terms of pathology, certain mental illness or gender prodlems.