Центральна Україна у спогадах учасників Першого Зимового походу Армії УНР

Abstract

(uk) У статті розкриваються окремі обставини з історії рейду з’єднань Армії Української Народної Республіки у ворожому тилу (грудень 1919 – травень 1920 рр.), відомого як Перший Зимовий похід Армії УНР, що відображені у спогадах його учасників. Йдеться про характеристику ними настроїв місцевого населення, пропагандистську діяльність серед нього, різнопланову допомогу, яка надавалася населенням українському війську під час походу. Аналізуючи мемуари, автори статті звертаються переважно до подій, які відбувалися на території сучасних Кіровоградської та Черкаської областей. За матеріалами спогадів можна відзначити загалом прихильне ставлення з боку українського населення до учасників походу, розуміння сутності їхньої місії, зумовлених обставинами партизанських методів боротьби у ворожому тилу. Вміщені свідчення, які відображають зміст агітаційно-інформаційної роботи представників уряду УНР і загалом українського війська серед населення, зростання національно-державницької свідомості селянства, співпрацю з місцевими повстанськими загонами. Поряд з цим констатуються байдужість і брак очікуваної активності з боку частини українського населення й загалом безпідставні настрої недовір’я і страху з боку єврейської громади. Наголошується, що у досягненні успішних результатів цього рейду українського війська по тилах білогвардійської і Червоної армій своє досить вагоме значення мала та підтримка, яку учасникам Першого Зимового походу надавало місцеве населення, в тому числі й на території Центральної України.

(ru) В статье освещаются отдельные аспекты рейда соединений Армии Украинской Народной Республики в тылу врага (декабрь 1919 – май 1920), известного как Первый Зимний поход Армии УНР, которые отражены в воспоминаниях его участников. Речь идет о характеристике ими настроений местного населения, пропагандистской деятельности среди него, разноплановой помощи, которая предоставлялась населением украинской армии во время похода. Анализируя мемуары, авторы статьи обращаются преимущественно к событиям, которые происходили на территории современных Кировоградской и Черкасской областей. По материалам воспоминаний можно отметить в целом благосклонное отношение со стороны украинского населения к участникам похода, понимание сущности их миссии, обусловленных обстоятельствами партизанских методов борьбы во вражеском тылу. Помещены свидетельства, которые отражают содержание агитационно-информационной работы представителей правительства УНР и в целом украинской армии среди населения, рост национально-государственного сознания крестьянства, сотрудничество с местными повстанческими отрядами. Наряду с этим констатируются равнодушие и отсутствие ожидаемой активности со стороны части украинского населения и в целом беспочвенные настроения недоверия и страха со стороны еврейской общины. Отмечается, что в достижении успешных результатов этого рейда украинской армии по тылам белогвардейской и Красной армий свое достаточно весомое значение имела та поддержка, которую участникам Первого Зимнего похода оказывало местное население, в том числе и на территории Центральной Украины.

(en) The article covers certain aspects of the raid of the Army units of the Ukrainian People's Republic in the hostile rear (December 1919 – May 1920), known as the First Winter Campaign of the UPR Army, as reflected in the memoirs of its participants. They characterise the mood of the local population, propaganda activities among them, various assistance provided to the Ukrainian army by the population during the campaign. Analyzing the memoirs, the authors of the article are mainly concerned with the events that took place on the territory of the present day Kirovograd and Cherkasy regions. According to the memoirs materials, one can generally note the favorable attitude of Ukrainian people towards the participants of the campaign, understanding their mission essence, conditioned by the circumstances of guerrilla methods of struggle in the enemy rear. There are testimonies that reflect the content of the propaganda and informational work of the UNR Government and of the Ukrainian army on the whole, the growth of the national-state awareness of the peasantry, and cooperation with local insurgent detachments. At the same time, there may be noted indifference and lack of probable activity on the part of the Ukrainian population and, in general, groundless distrust and fear on the part of the Jewish community. It is noted that in order to achieve successful results of this raid of the Ukrainian army in the rear of the White Guard and Red Army, the support provided to the participants of the First Winter Campaign by the local population, including those in Central Ukraine, was of great significance.