Есеїстика Євгена Маланюка: літературознавчі виміри

Abstract

(ua) У монографії осмислені концептуальні складники літературозначої практики Євгена Маланюка. Автори монографії дослідили жанр есею у творчості критика і публіциста, роль і функції емоційно-чуттєвого начала в його есеях та теоретико-літературознавчих працях. Дослідники проаналізували методологію монографічного портретування, в тому числі психоаналітичного дискурсу літературознавчих есеїв Євгена Маланюка, розглянули авторську концепції національного мистецтва як зброї. Були проаналізовані історико-культурні та компаративні аспекти літературознавчих праць Євгена Маланюка, зокрема есеї критика, присвячені Т.Шевченку і М.Хвильовому, деструкції російської літератури. Представлений матеріал, який стосується літературознавчої практика Євгена Маланюка певного періоду (перші повоєнні роки, американський період). Монографія буде корисна ученим-філологам, вчителям та широкому загалу.