До проблеми вживання флексії -ей у родовому відмінку множини іменників І відміни

Abstract

(uk) У статті досліджено проблему ідентифікації фіналі -ейу родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої, мішаної та твердої груп І відміни в українській мові: чи це флексія, чи кінцевий сегмент основи слова. В останньому випадку, характерному для словоформ м’якої групи, засвідчене нульове закінчення, також відбувається чергування голосної фонеми /е/ з нульовою. Крім кількох лексем І відміни, закінчення -ей у генітивній формі множини мають іменники жіночого роду ІІІ відміни, деякі слова pluralia tantum, спорадично іменники чоловічого й середнього роду ІІ відміни.

(ru) В статье исследована проблема идентификации финали -ей в родительном падеже множественного числа существительных женского рода мягкой, смешанной и твердой групп І склонения в украинском языке: или это флексия, или конечный сегмент основы слова. В последнем случае, характерном для словоформ мягкой группы, зафиксировано нулевое окончание, также происходит чередование гласной фонемы /е/с нулевой. Кроме нескольких лексем І склонения, окончание –ей в генитивной форме множественного числа имеют существительные женского рода ІІІ склонения, некоторые слова pluralia tantum, спорадически существительные мужского и среднего рода ІІ склонения.

(en) The author studies the problem of identification of the ending -ейin the genitive case of palatal, mixed and hard groups of the first declension feminine nouns in the Ukrainian language: whether it is a flexion or an ending segment of the word stem. In the latter case, characteristic to the word forms of the palatalgroup, zero flexion is identified as well as the alternation of /е/and zero vowel phonemes. Except a few lexemes of the first declension, feminine nouns of the third declension have the flexion in the genitive form, some wordspluralia tantum, sporadically masculine and neuter nouns of the second declension. Historically the flexion -ей, resulting from phonetic transformation of the ending -ьи, was used in the genitive plural nouns of old ĭ-stems. Zero flexion in the genitive plural nouns of the first declension of all three groups appeared after the lapse of reduced ь and ъ, which functioned as flexions in archaic substantive word forms of -ā-, -jā-stems.