Модифікація жанру «кулінарний рецепт» у романі І. Едвардз-Джоунз «Tuscany for beginners»

Abstract

(uk) Статтю присвячено розгляду модифікації мовленнєвого жанру «кулінарний рецепт» у літературному творі. Кулінарний рецепт є одним із засадничих жанрів гастрономічного дискурсу. Структура, комунікативна мета, лінгвістична й стилістична реалізація тексту такого типу обумовлюється сферою його функціонування. У літературному творі рецепт модифікується, набуваючи ознак художності. Аналіз роману «Тоскана для початківців» уможливив виокремлення шляхів такої модифікації. Попри збереження основних жанрових ознак, ключових функцій та структурно-композиційних елементів, властивих стандартному тексту цього жанру, в літературному творі рецепт набуває додаткових лексичних, стилістичних, лінгвокультурних характеристик та імплікацій. Загальна тенденція до суб’єктивної презентації рецепту найяскравіше дається взнаки через категорію автора (адресанта), яка сприяє певній видозміні усіх інших ознак жанру.(en) The paper discusses the ways the speech genre of a “culinary recipe” becomes modified within the context of a literary text. The recipe is considered to be one of the main genres for food / a gastronomic / glut tonic discourse and is characterized by a definite communicative aim, clearly cut structural blocks, particular linguistic and stylistic features. These traits may vary in accordance with the sphere of the text’s functioning. In a literary piece the process of modification is connected with attributing a number of additional features to a recipe text. The analysis of the recipes in the novel «Tuscany for Beginners» demonstrates that the general tendency towards the subjective presentation is observed within each genre aspect. The core component that gets modified is the category of the author (addresser) which promotes subsequent variations on the level of the text’s composition and structure, description of the cooking algorithms and procedures, extra-culinary associations and assessments, etc. What makes the recipe in the novel peculiar is the mood and a general stylistic coloring. The latter ones are marked by irony and grotesque. The writer’s focus on gender, ethnic and cultural stereotypes is also presented in terms of culinary tastes, eating habits, and cuisine preferences. Linguistic modification of the recipe genre acquires a number of forms that include Imogen Edwards-Jones’s resorting a wide variety of stylistic devices and expressive means (zeugmas, hyperboles, epithets, puns, similes); creating new occasional words; continuous interaction of the English and Italian languages; providing food items with non-gastronomic characteristics etc. The mentioned means fictionalize the recipe texts and make them a manifestation of the author’s credo and aesthetic ideal.