Акцентуація українських ойконімів та апелятивів: компаративний аналіз

Abstract

(uk) У статті досліджується специфічність акцентуації українських назв населених пунктів та їх відмінність від апелятивів. З’ясовано, що наголос в ойконімах досить тісно пов’язаний із наголосом апелятивів української мови, тому що ойконіми утворилися із складу загальної лексики. Але хоча за структурою вони подібні до апелятивів, наголос назв населених пунктів не дублює наголос слів загальної лексики. Вживаючись протягом декількох століть, ці оніми розвинули свої акцентуаційні особливості, а дія аналогії та інші фактори зробили наголос ойконімів відмінним від наголосу епонімів. Встановлено, що поряд із відмінностями від апелятивів та розподібненням у наголошенні відчутна сильна тенденція до вирівнювання наголосу ойконімів за аналогією до наголосу апелятивів, про що свідчать: форми паралельного наголошення в ойконімах, наявність по-різному наголошених однотипних ойконімів, у яких переважає наголошення за аналогією до апелятивів тощо. Констатується, що акцентуаційна система назв населених пунктів має багато спільних рис та тенденцій із системою наголошення апелятивів. Наприклад, акцентно-фонетичні та акцентно-морфемні ознаки ойконімів подібні до ознак апелятивів (пор.: середня довжина ойконімів та слів апелятивної лексики три-чотири склади, або три-чотири морфеми, а загальномовна тенденція до наголошення середини слова чітко простежується і в системі наголошення ойконімів). Компаративний аналіз виявляє певні спільні та відмінні риси в наголошенні ойконімів і слів загальної лексики, однакових у структурному відношенні. Доведено, що, по-перше, наголос в ойконімах етимологізується і реетимологізується через загальні назви; по-друге, особливості акцентуаційної системи ойконімів диктують своє наголошення. Аналіз показує, що внутрішні акцентуаційні процеси ойконімії привели до віддалення їх наголошення від апелятивів та до формування своїх диференційних ознак.(ru) В статье исследуется специфика акцентуации украинских названий населенных пунктов и их отличие от апелятивов. Доказано, что ударение в ойконимах тесно связано с ударением апелятивов украинского языка, поскольку ойконимы образовались из состава имен нарицательных. Но хотя за структурой ойконимы похожи на апелятивы, ударение в них не дублирует ударение имен нарицательных. Функционируя на протяжении нескольких столетий, ойконимы развили свои акцентологические особенности, а действие аналогии и другие факторы сделали ударение ойконимов не похожим на ударение эпонимов. Установлено, что рядом с отличиями от апелятивов и размежеванием в акцентуации чувствуется сильная тенденция к выравниванию ударения ойконимов по аналогии к ударению апелятивов, о чем свидетельствуют: формы параллельного ударения в ойконимах, наличие по-разному ударяемых однотипных ойконимов, в которых преобладает ударение по аналогии с апелятивами и т.д. Констатируется, что акцентологическая система названий населенных пунктов имеет много общих особенностей и тенденций с системой ударения апелятивов. Например, акцентно­фонетические признаки ойконимов подобны к признакам апелятивов (сравните: средняя длина ойконимов и слов апелятивний лексики три-четыре слога, или три-четыре морфемы, а общеязыковая тенденция к ударению средины слова четко наблюдается и в системе ударения ойконимов). Компаративный анализ выявляет некоторые общие и отличительные черты в ударении ойконимов и апелятивов, одинаковых в структурном отношении. Доказано, что, во-первых, ударение в ойконимах этимологизуется и реэтимологизуется через имена нарицательные; во-вторых, особенности акцентологической системы ойконимов диктуют свое ударение. Анализ показывает, что внутренние акцентологические процессы ойконимии привели к отдалению их ударения от апелятивов и формированию своих дифференцирующих особенностей.(en) The article explores the specificity of the accentuation of Ukrainian names of settlements and their difference fro m appellations. It is stressed that the emphasis in oikonims is quite closely connected with the emphasis of appellations of the Ukrainian language, because oikonims were formed from the general vocabulary. But although the structure of oikonims is similar to appellations, the emphasis o f the names of settlements does not duplicate the emphasis on the words of the general vocabulary. Being used during several centuries, oiconyms developed their accentuation peculiarities, and the effect of analogy and other factors made the emphasis of acronyms different fro m the emphasis of eponyms. It was established that the internal accentuation processes of oikonims led to the removal of their accentuation fro m appellations, and to the formation of their differential features. Therefore, in the process of broadcasting, there is a distribution of emphasis of oikonims and appellations under the influence of various causes. But along with the differences between appeals and the distribution in emphasis, there is a strong tendency to equalize the emphasis of the oikonim by analogy with the emphasis of the appellations, as evidenced by: the forms of parallel accentuation in oikonims, the presence of differently emphasized oikonimes of the same type, which prevails in the statement by analogy with appellations, etc. It is noted that the accentuation system of the names of settlements has many common features and tendencies with the system of appellation accentuatuion. For example, accent-phonetic and accent-morphemic features of oikonims are similar to those of appellations (for example: the average length of oikonimes and the words o f the appellate vocabulary is three to four compositions, or three to four morphemes, and the general tendency to emphasize the middle o f the word is clearly observed in the system of oikonim accentuation). Comparative analysis reveals some common and distinctive features in emphasizing oikonims and words of general vocabulary that are structurally the same. It is proved that, firstly, the emphasis in the oikonim is etymologized and retim mologized through general names; and secondly, the peculiarities of the accentuate system of oikonims dictate their accentuation. The analysis shows that the internal accentuation processes of oikonimis led to the removal of their accuntuation from appellations and to the formation of their differential attributes.