Формування образу захисника в умовах інформаційної війни: лінгвокогнітивний аспект

dc.contributor.authorКирилюк, Ольга Леонідівна
dc.date.accessioned2023-06-18T23:04:14Z
dc.date.available2023-06-18T23:04:14Z
dc.date.issued2020
dc.description.abstract(ua) Інформаційна війна передбачає боротьбу не стільки за території, скільки за свідомість суспільства, яке проживає на тих територіях. Сторони конфлікту намагаються нав’язати суспільству власне трактування образів «ворога», «захисника» і «Батьківщини», руйнуючи при цьому чужі. У сучасній науці таку форму протистояння називають когнітивною війною, тобто війною за сенси. Нав’язування чи відстоювання цих сенсів здійснюють за допомогою вживання відповідного лексичного інструментарію для мовної кореляції певних образів. Система лінгвістичних знаків обраних для віддзеркалення воєнної ситуації викликає необхідні емоційні реакції та налаштовує на позитивне чи негативне сприйняття реципієнтом учасників конфлікту. Створені образи мають обов’язково узгоджуватися з уявленнями про «захисника» чи «ворога» в традиційній мовній картині світу суспільства, тобто відповідати розподілу за дихотомією «свій – чужий». У процесі аналізу дискурсу російсько-української війни виділено такі способи формування образу захисника за допомогою мовних засобів: а) особові та присвійні займенники, що допомагають розподілити учасників конфлікту в бінарній опозиції «свій˗чужий» («наш – ваш», «ми – вони»); б) іменники з позитивною семантикою як кореляти поняття «захисник» («герої», «воїни»); в) ад’єктиви на позначення позитивних якостей захисника («доблесні», «відважні»), г) дієслова із семою застосування сили й результативності дії («змусили», «знищили», «дали відсіч»); ґ) іменники на позначення рис характеру («рішучість», «відвага»); д) прислівники для маркування позитивної ознаки дій захисників («впевнено», «мужньо»). Важливу увагу приділено не тільки вживанню лексем, а також структурі речень у новинних повідомленнях. Інформацію про події на фронті подають переважно за схемами: ворог – заподіює шкоду – захиснику/ країні/ людям; захисник – заподіює шкоду – ворогу; захисник – допомагає – країні/ людям. Для формування позитивного образу захисника використовують також допоміжні мовні засоби, що викликають позитивні емоційні реакції мовців. Зокрема в історіях про військових часто звучать мовні кореляти концептів «діти» та «домашні тварини», яким воїни допомагають.uk_UA
dc.identifier.citationКирилюк О. Л. Формування образу захисника в умовах інформаційної війни: лінгвокогнітивний аспект / Ольга Леонідівна Кирилюк // Львівський філологічний часопис. - 2020. - №8. - С. 90–96. URL: http://philologyjournal.lviv.ua/archives/8_2020/14.pdf doi:10.32447/2663-340X-2020-8.14uk_UA
dc.identifier.urihttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4847
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectпацієнсuk_UA
dc.subjectагенсuk_UA
dc.subjectактантuk_UA
dc.subjectконцептuk_UA
dc.subjectзбройна агресіяuk_UA
dc.subjectмовна картина світуuk_UA
dc.subjectкогнітивна війнаuk_UA
dc.subjectінформаційна війнаuk_UA
dc.titleФормування образу захисника в умовах інформаційної війни: лінгвокогнітивний аспектuk_UA
dc.typeArticleuk_UA

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Формування образу захисника в умовах інформаційної війни лінгвокогнітивний аспект.pdf
Розмір:
315.94 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
11.12 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: