Термінологія інформаційної війни

Abstract

(ua) У статті досліджено проблеми вживання термінів у дискурсі інформаційної війни. Зокрема зосереджено увагу на таких терміносполученнях, як “інформаційна війна”, “інформаційне протиборство”, “інформаційно-психологічні операції”, “гібридна війна”, “гібридний мир”, “гібридна капітуляція” та ін. Термін “інформаційна війна” має різні трактування залежно від галузі, у якій розглядається, але стосується виключно інформаційного впливу на реципієнта. Вважаємо за доцільне трактувати цей термін як “процес дискредитації і руйнування чужих смислів з одночасним нав’язуванням власних шляхом застосування усіх можливих засобів і каналів комунікації”. Явище “інформаційної війни” стосується не тільки періоду бойових дій. Таке протистояння можливе ще задовго до безпосереднього факту воєнної агресії. Його не варто пов’язувати виключно з темою міжнародних відносин, оскільки воно стосується і комплексу будь-яких заходів щодо дискредитації особи, події, явища і т.ін. До того ж у пропонованій студії розглянуто особливості вживання терміна “гібридна війна” і порівняно нових сполук “гібридний мир” та “гібридна капітуляція”, що виникли на ґрунті російсько-української війни. Так, термін “гібридний мир” використовують у двох значеннях: 1) покращення стосунків з агресором без припинення бойових дій; 2) припинення бойових дій, однак посилення інших заходів держави-агресора, унаслідок яких загине держава-об’єкт агресії. Термін “гібридна капітуляція” вживають зі значенням “капітуляція, про яку було повідомлено гібридного противника, але про яку не здогадується громадськість”. Усі розглянуті терміни є аналітичними, оскільки складаються мінімум з двох компонентів. Переважна більшість з них є субстантивно-ад'єктивними сполуками, тобто поєднанням іменника з прикметником, який уточнює родове значення субстантива. Характерний тип синтаксичного зв’язку – узгодження.