Функція хронотопу у формуванні синергетики внутрішнього світу художнього твору

Abstract

(uk) У статті розглядається функція хронотопу у формуванні синергетики внутрішнього світу твору. Опираючись на ідеї, висловлені у статті Д. Ліхачова «Внутрішній світ художнього твору», показано, що така особливість внутрішнього світу твору, як слабкий «опір середовища», фактично визначає такі важливі складники внутрішнього світу, як час і простір. Повільний плин художнього часу у творі, як правило, відображає підвищений аналітизм авторського світобачення: він уважно придивляється до реалій предметного світу, детально простежує психологію персонажів. Це, у свою чергу, зумовлює характер сюжету, мови, ритміки, композиції. Художній світ є системно організованим утворенням, і тому всі його складники перебувають у системних зв’язках.

(en) Synergy (from Greek Synergos – (syn) together, (ergos) acting, action) is efficiency which is generated by the congruous (harmonious) interaction among the components of the functioning and aiming at some certain final effect system. The article views the chronotope function in the formation of the inner world synergetics of a literary work. The inner world systemic organization of a literary work is an important factor of the text unity and determines its inner systemic organization, which is performed according to the synergetic principles, that is, the principles of interconsistency among its compounds. In a literary work not only «technical» elements and components (language means, rhythmic, contexture, etc.) are interconsistent, but also content-related ones (the system of characters, other literary world components). Taking into consideration the ideas expressed in the article «The Inner World of a Literary Work» by D. Likhachov, it has been shown that the peculiarity of the inner world of a literary work, that is weak «surrounding resistance», actually determines the inner world important components such as time and space. But it is not where the crucial impact of the main determinant stops. It forms the peculiarities of such «technical» components of poetics as plot, contexture, rhythmic. Slow time motion in a literary work as a rule reflects the intense analytics of the author’s outlook: he or she peers into the material world realia, scrupulously follows the characters’ psychology. It is evident that the literary time motion becomes slower in this case and, in its turn, determines the plot, language, rhythmic, contexture. In the attempts to relate his or her time to the literary one the author, as a rule, indulges in the greater detail in the narration. «Matter resistance», «time» and «space» together with such important for the inner world notions as «visuality», «thingness», «coloristics», «vocalization» and others (these have not been described in the article as they require separate research) serve as operational categories in the literary world characterization. A literary world is a systemically organized unity, thus, all of its component represented by the above mentioned categories, are in the systemic connection.