Проблема голоду в оповіданнях Бориса Грінченка «Без хліба» й Володимира Винниченка «Голод»

Abstract

(ua) Розмірковування над тим, що керує поведінкою людини, котра опинилася у межовій ситуації, – розум чи інстинкт – стало предметом зображення художніх творів зарубіжних й українських авторів на зламі ХІХ і ХХ ст. Актуальною для української прози означеного періоду виявилася проблема поведінки людини, котра опинилася у скрутному матеріальному стані, що призвів до голоду. Вона порушена в оповіданнях «Без хліба» Б. Грінченка й «Голод» В. Винниченка. У своїх творах письменники лише штрихово окреслюють час подій, їхня увага зосеред-жується на психології людини, котра позбавлена засобів для фізичного існування. Аналіз досліджень З. Фрейда, А. Маслоу, К. Лоранца, К. Рімана дає право зробити висновок, що людиною у стані стресу, зокрема голоду, керують інстинкти самозбереження, тобто несвідоме, природні фізіологічні інстинкти. Із цих позицій ми проаналізували оповідання «Без хліба» Б. Грінченка й «Голод» В. Винниченка. Змалювання психології людини, яка опинилася у ситуації голоду, в оповіданні Б. Грінченка «Без хліба» відпо-відає канонам реалістичної стильової манери. Ходом оповіді автор визнає, що діями та вчинками Петра керує несвідоме, однак ключовим у визначенні Я головного героя, його життя у соціумі стає Над-Я, мораль. Оповідання В. Винниченка «Голод» підтверджує висновки вчених-психоаналітиків, що в межовій ситуації поведінкою і вчинками людини керують інстинкти, несвідоме. Проблема оповідань Б. Грінченка «Без хліба» й В. Винниченка «Голод» суголосна – поведінка людини, котра йде на злочин під тиском нестерпних умов існування, що призвели до голоду. Письменники об’єктивно змальову-ють обставини, що штовхають їхніх героїв на неприпустимий учинок. Реаліст Б. Грінченко виправдовує свого героя, верх над його поведінкою бере християнська мораль, яка змушує людину визнати свій гріх і стати на шлях праведного життя. Модерніст В. Винниченко доводить, що Над-Я, мораль поступається Воно, несвідомому, коли вирішується питання життя і смерті. Проведені спостереження над творами Б. Грінченка й В. Винниченка дають нам право зробити висновок, що обидва митці прагнули правдиво висвітлити психологію людини в умовах голоду, але мотивація вчинків персона-жів творів суголосна тим стильовим манерам, прихильниками яких є автори оповідань.

(en) Reflection on what controls the behavior of a person who finds himself in a borderline situation – the mind or instinct – will be the subject of works of art by foreign and Ukrainian authors at the turn of the nineteenth and twentieth centuries. The problem of human behavior, who found himself in a difficult financial situation that led to famine, will become relevant for Ukrainian prose of this period. It is raised in the stories «Without Bread» by B. Hrinchenko and «Hunger» by V. Vynnychenko. In their works, the writers only outline the time of events, their attention is focused on the psychology of a person who is deprived of means of physical existence. Analysis of the research of S. Freud, A. Maslow, K. Lorenz, K. Riemann gives the right to conclude that a person in a state of stress, including hunger, is governed by instincts of self-preservation, ie the unconscious, natural physiological instincts. From these positions, we analyzed the stories «Without Bread» by B. Hrinchenko and «Hunger» by V. Vynnychenko. The depiction of the psychology of a man who found himself in a situation of hunger in B. Hrinchenko's story «Without Bread» corresponds to the canons of realistic stylistic manner. In the course of the story, the author admits that Peter's actions and deeds are controlled by the unconscious, but the key in determining the self of the protagonist, his life in society, is the Super-I, morality. V. Vynnychenko's story «Hunger» confirms the conclusions of psychoanalysts that in a borderline situation, human behavior and actions are controlled by instincts, the unconscious. The problem of B. Hrinchenko's stories «Without Bread» and V. Vynnychenko's «Hunger» is consistent – the behavior of a person who commits a crime under the pressure of intolerable living conditions that led to famine. The writers objectively describe the circumsta ces that push their characters to an unacceptable act. The realist B. Hrinchenko justifies his hero, Christian morality prevails over his behavior, which forces a person to confess his sin and embark on the path of righteous living. The modernist V. Vynnychenko proves that the Super-I, morality is inferior to the unconscious when the question of life and death is solved. Observations of the works of B. Hrinchenko and V. Vynnychenko give us the right to conclude that both artists sought to truthfully cover the psychology of a man in conditions of famine, but the motivation of the characters of the works is consistent with the stylistic manners whose supporters are the authors of the stories.