Медіація як один із елементів принципу законності в адміністративному судочинстві

Abstract

(ua) Стаття присвячена характеристиці застосування медіації як способу досудового й позасудового врегулювання конфліктів та вирішення спорів, де кінцевою метою медіації виступає захист інтересів сторін шляхом врегулювання спору з дотриманням законності, забезпечуючи рівноправність і добровільність у досягненні домовленостей під час прийняття взаємоприйнятного рішення між сторонами. Здійснено аналіз національної доктрини відносно місця медіації в регулюванні конфлікту, де одна група науковців вбачає медіацію як досудове врегулювання конфлікту, інша група - тільки в судовому порядку суддею-медіатором в межах судової процедури вирішення спору за участю судді. Наголошено, що остаточною метою медіації виступає створення умов, за яких конфлікт вирішується справедливо, ефективно й з урахуванням інтересів усіх сторін, сприяючи гармонізації цих відносин. Шляхом надання процесуальної характеристики принципу законності в адміністративному судочинстві, наголошено, що даний принцип у процесуальному праві означає, що всі дії учасників процесу, а також рішення, ухвалені судом чи іншими органами, мають відповідати чинному законодавству. Дотримання законності має на меті й медіація у процесуальному праві, оскільки медіація також ґрунтується на законодавстві, адже її проведення регулюється спеціальними законами та іншими чинними нормативними актами. Укладена мирова угода не може суперечити правовим нормам. У результаті розкриття процесуальної характеристики принципу законності та правової природи медіації доведено, що медіація є одним із елементів реалізації принципу законності у процесуальному праві. (en) The article describes the use of mediation as a method of pre-trial and out-of-court conflict resolution and dispute resolution, where the ultimate goal of mediation is to protect the interests of the parties by settling a dispute in compliance with the law, ensuring equality and voluntariness in reaching agreements when making a mutually acceptable decision between the parties. The author analyzes the national doctrine regarding the place of mediation in conflict resolution, where one group of scholars sees mediation as a pre-trial settlement of a conflict, and another group - only in court by a mediator within the framework of a judicial dispute resolution procedure with the participation of a judge. The author emphasizes that the ultimate goal of mediation is to create conditions under which a conflict is resolved fairly, efficiently and with due regard for the interests of all parties, and to promote harmonization of these relations. By providing a procedural characterization of the principle of legality in administrative proceedings, the author emphasizes that this principle in procedural law means that all actions of the parties to the proceedings, as well as decisions made by the court or other bodies, must comply with applicable law. Mediation in procedural law also aims to comply with the law, as mediation is also based on the law, as its conduct is regulated by special laws and other applicable regulations. A settlement agreement cannot contradict legal norms. As a result of the disclosure of the procedural characteristics of the principle of legality and the legal nature of mediation, it is proved that mediation is one of the elements of implementation of the principle of legality in procedural law.