Залежність вільного варіювання дифтонгів у структурі власних назв від етимології слова (на матеріалі лексикографічних джерел)

Abstract

(uk) У статті досліджуються особливості системної вмотивованості вільного фонемного варіювання дифтонгів у фонемному складі власних назв в аспекті південноанглійської та загальноамериканської норм вимови на матеріалі лексикографічних джерел, яка полягає в існуванні тісного зв’язку між варіюванням дифтонгів і такою характеристикою слова як його етимологія. Описано різницю у варіюванні дифтонгів у загальних та власних назвах.(en) The paper investigates the problem of phonemic variation of diphthongs in the composition of proper names in Received Pronunciation and General American Pronunciation on the basis of its lexicographic sources and the connection of free phonemic variation of diphthongs with etymology of the word. It has been estimated that the process of free phonemic variation of diphthongs is domineering in the structures of native proper names; borrowed proper names have the minimal number of free phonemic variants. French borrowings prevail in the experimental material, but Latin and Greek loan proper names are very numerous. The characteristic features of free phonemic variation of diphthongs are proved to be dependent on the etymology of the word which restrict or facilitate the process of variation in the structures of proper names. Common and distinctive features of diphthongs free phonemic variation in the structures of common names and proper names have been revealed. The author draws attention to the changes in the pronunciation of diphthongs presented in contemporary pronunciation dictionary Longman Pronunciation Dictionary.