Факультет історії, бізнес-освіти та права
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Якість вищої освіти як комплексне поняття та суспільний феномен(2023) Рябовол, Лілія Тарасівна; Rіabovol, Liliіa Tarasivna(ua) У статті у результаті аналізу Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення й відбудова» та аналітичних звітів про стан вищої освіти встановлено, що в умовах воєнного стану та відновлення й відбудови вітчизняної вищої освіти у повоєнний час актуалізувалася проблема забезпечення якості освіти. Мета статті – розглянути якість вищої освіти та її забезпечення з позицій системного підходу, як складне, суспільно зумовлене явище. Вивчення наукових підходів до дослідження цього феномену дозволило встановити, що якість освіти – багатоаспектне поняття, має складну структуру. Вітчизняні й зарубіжні вчені розглядають якість освіти як: інтегральну характеристика освітньої діяльності та її результатів; синтетичну категорію, що відображає всі компоненти й аспекти розвитку освіти як системи; інтегральну характеристику системи освіти, що відображає ступінь відповідності ресурсного забезпечення, освітнього процесу, освітніх результатів до нормативних вимог, соціальних й особистісних очікувань; комплексний показник щодо забезпечення певного рівня знань, умінь, навичок, інших компетентностей та відповідного рівня задоволення очікувань від наданих освітніх послуг; систему складних об’єктів, процес і результат освітньої діяльності. Узагальнення дозволило репрезентувати бачення якості освіти як динамічного суспільно-освітнього феномену, що детермінований зовнішньо такими чинниками, як рівень політичного, соціально-економічного й культурного розвитку суспільства, що формують суспільний запит до освіти, отже, і до її якості, і до відповідних систем забезпечення якості вищої освіти. Констатовано, що істотним чинником становлення такої системи в Україні у воєнний та повоєнний час є європейська інтеграція нашої держави, яка висуває певні вимоги щодо релевантності вітчизняної освітньої практики, у тому числі щодо забезпечення якості вищої освіти, до Європейських стандартів.Документ Формування soft skills майбутнього хореографа у процесі навчання у ЗВО(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Лавриненко, Світлана Олександрівна; Lavrynenko Svitlana Oleksandrivna(ua) У статті досліджується процес формування формування soft skills майбутнього хореографа у процесі навчання у ЗВО, який являється важливим елементом для забезпечення майбутнього успішного працевлаштування на ринку праці. Проаналізовано трактування сутності категорії «soft skills» та досліджено основні характеристики soft skills. Встановлено, що є три категорії soft skills: соціально-комунікативні (комунікативні навички, міжособистісні навички, навички групової роботи, етика спілкування, трудова етика тощо), когнітивні (критичне мислення, навички вирішення проблем, новаторське мислення, таймменеджмент тощо), атрибути особистості і складові емоційного інтелекту (емоційний інтелект, чесність, оптимізм, гнучкість, креативність, мотивація, емпатія тощо). Проаналізовано, що Стандарт вищої освіти зі спеціальності «Хореографія» визначає весь спектр спеціальних компетентностей та результатів навчання майбутніх хореографів. Проаналізовано процес формування soft skills у майбутніх хореографів через аналіз освітнього стандарту їх спеціальності. Здійснено загальний огляд навчальних компонентів у освітній програмі «Хореографія» з позиції забезпечення формування soft skills. Проаналізовано навчальні дисципліни зі спеціальності «Хореографія», які скеровані на формування різних soft skills у майбутніх хореографів. Проаналізовано дисципліну «Загальна теорія моралі та професійна етика» в ракурсі її можливостей безпосередньо формувати soft skills майбутнього хореографа, яка сприяє формуванню комунікативних компетенцій. Встановлено, що найбільш значущими в формуванні комунікативних компетенцій виступають особистісні показники в декількох планах: індивідуально-особистісному, комунікативному, соціально-психологічному, морально-політичному. Встановлено, що комунікативна культура студентів в ході вивчення навчальної дисципліни «Загальна теорія моралі та професійна етика» як інтегративне особистісне утворення, де в його структурі виокремлюють показники: за когнітивним критерієм, за емоційно-ціннісним критерієм, за поведінковим критерієм. Визначено, що після завершення навчальної програми майбутні хореографи на засадах компетентнісного підходу повинні розвинути soft skills за трьома профільними вимірами Creating (CREA), Performing (PERF) та Appreciating and Analysing (APAN).Документ Судова практика у справах про булінг (цькування)(2021) Соболь, Євген Юрійович; Sobolʹ, YE.(ua) У статті здійснено розгляд та аналіз шести судових справ, пов’язаних із вчиненням булінгу (цькування) учасниками освітнього процесу в Україні. Зазначено, що даний аналіз судових справ здійснюється з метою подальшого формування конкретних пропозицій щодо підвищення ефективності заходів, які спрямовані на мінімізацію такого соціально негативного явища як булінг. Вказано, що на сьогоднішній день судові справи характеризуються відсутністю єдиного підходу до вирішення типових (тобто таких, в яких склад адміністративного правопорушення є однаковим або досить подібним) справ. Зазначено, що це обумовлене тим, що вказана категорія булінгу, а також юридична відповідальність за його вчинення є доволі новим явищем для сучасної юриспруденції, що й безпосередньо визначає складність винесення уніфікованих постанов. Підкреслено, що відсутність чіткого розуміння сутністної складової категорії «булінг» та її характерних ознак на практиці ускладнює процеси ідентифікації булінгу не лише під час судового розгляду справи, а й також на етапі складання протоколів про адміністративне правопорушення. Зроблено висновок, що в Україні необхідно здійснювати комплексний підхід до категорії булінгу не лише теоретиками-науковцями, а також й суддями, працівниками органів Національної поліції та іншими уповноваженими особами, адже наслідками вчинення булінгу, як показує судова практика, можуть бути пригнічений стан, небажання відвідувати заклад освіти, необхідність психологічної допомоги тощо, що негативно впливає на подальшу соціалізацію особи, яка стала жертвою булінгу. Акцентовано увагу на тому, що дослідження питань, пов’язаних з адміністративно-правовим механізмом запобігання цьому негативному явищу, є перспективним напрямком наукових пошуків.