Факультет історії, бізнес-освіти та права

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9

Переглянути

community.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Місто Єлисаветград другої половини ХІХ - початку ХХ століття: штрихи з історії та культури
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr Vasylovych
    (ua) Єлисаветград у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття пройшов шлях від заштатного міста в складі Новоросійського (Херсонського) військового поселення до значного адміністративного, економічного та культурного осередку на півдні України. У цей час місто перейшло до кам’яного будівництва, у його межах було започатковано вимощення бруківкою вулиць та їхнє освітлення, збудовано приміщення зимового театру, облаштовано водогін, телефонну станцію, телеграф, запущено в експлуатацію трамвай, відкрито ряд нових навчальних закладів. У другій половині 1860-х років Єлисаветград був сполучений залізницею з потужними портами і містами Південної України. Ріст міського населення обумовив освітній і культурний підйом Єлисаветграда в останній третині ХІХ - на початку ХХ століття. У пропонованій публікації автор на основі мемуарних джерел і дослідницької літератури, шляхом аналізу конкретних фактів з історії суспільно-політичного та культурного життя Єлисаветграда 1860-х - 1910-хрр., доводить, що місто хоча й було поліетнічним та полікультурним, але воно не було позбавлене ні українського характеру, ні українського духу.
  • Ескіз
    Документ
    The Influence of Digital Creative Technologies on the Development of Education and Medicine
    (2022) Олексенко, Роман Іванович; Никитенко, Віталіна Олександрівна; Воронкова, Валентина Григорівна; Oleksenko, Roman; Vìtalina, Nikitenko; Voronkova, Valentyna; Shapurov, Olexandr; Ryzhova, Iryna
    (en) A concise and factual abstract The purpose of scientific research is to trace the patterns of change in the development of education and medicine and justify the direction in which they will develop so that people will be ready for rapid change, and education prepares professionals capable of implementing new digital technologies that improve human health. The methodology of the study is to use such methods as analysis and synthesis, categorical analysis, comparative analysis, sociological method, and other methods of scientific knowledge. The purpose of the study was to identify patterns of change in the development of medicine and education due to the impact on them of digital technology. The article reveals the content and essence of digital tec hnologies, which are introduced in medicine, require training in the provision of medical care; analyzes the directions of development of medicine in the context of philosophical reflection, and tests the effectiveness of their use. The practical significance of the study lies in the philosophical inderstanding of the interaction between education and medicine, according to which the future of our civilization, based on cellular medicine, the discovery of stem cells, which are developed using modern technology and new standards of medicine.
  • Ескіз
    Документ
    Державно-громадське управління освітою: передумови, ознаки, переваги й недоліки
    (2020) Рябовол, Лілія Тарасівна; Крушеніцький, Владислав Сергійович; Riabovol, L.; Krushenickijj, V.
    (ua) Демократизація, розвиток громадянського суспільства, становлення ринкової економіки детермінували принципову зміну місця і ролі освіти у соціумі. Вимогою часу є обґрунтування й упровадження адекватної системи управління освітою. Очевидно, що у контексті реформування адміністративно-територіального устрою і місцевого самоврядування в Україні на засадах децентралізації, державне управління освітою має трансформуватися на основі державно-громадського підходу, у напрямку залучення до процесу управління громадських структур. Мета статті – розкрити сутність децентралізації як передумови становлення державно-громадського управління освітою та на основі аналізу доступних наукових праць з проблематики дослідження встановити основні ознаки, переваги й недоліки державно-громадської моделі управління освітою. З’ясовано, що передумовою становлення такої моделі в Україні є поглиблення процесів демократизації та децентралізації, а проявами – формування й розвиток громадських органів управління освітою та самоврядних органів / асоціацій учасників освітнього процесу. Встановлено, що специфіка державно-громадської моделі управління освітою виявляється у взаємодії двох її основних компонентів – держави (державних органів, органів місцевого самоврядування, органів управління освітою різних рівнів) та структур громадянського суспільства з метою впорядкування системи освіти. Суттєвою ознакою цієї моде лі є делегування частини владних повноважень широкому колу структур громадянського суспільства та спільна управлінська діяльність державних і недержавних структур з відповідним узгодження управлінських рішень. До недоліків державно-громадського управління освітою віднесено збереження вертикальної / ієрархічної структури системи органів управління освітою, домінуючу роль в якій продовжує відігравати держава, наразі громадськість може залучатися до управління освітою лише на рівні горизонтальних управлінських структур у таких формах, як: піклувальні ради, ради закладів освіти, асоціації, шкільні фонди, громадські організації.
  • Ескіз
    Документ
    Функції навчання правознавства учнів основної та старшої школи
    (2011) Рябовол, Лілія Тарасівна; Рябовол, Лилия Тарасовна; Ryabovol, L . T.
    (uk) У статті проаналізовано поняття та сутність функцій навчання правознавства в основній та старшій школі. Автор виходив з положень функціонального й системного підходів .
  • Ескіз
    Документ
    Історія розвитку професійно-технічної освіти в Україні з 90-х років ХХ століття – до 2010 року
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2010) Біденко, Наталія Іванівна
    (uk) У статті досліджується історія розвитку професійно-технічної освіти в Україні починаючи з 90-х років ХХ століття – до 2010 року: розглядаються причини зміни чисельності та пріоритетності навчальних закладів, кількість та контингент випускників, забезпечення кадрами, якість матеріально-технічної бази.