Факультет історії, бізнес-освіти та права
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Мечислав Якимович: сторінки наукової біографії(2020) Грінченко, Віктор Григорович; Hrinchenko, Viktor(ua) У статті висвітлюються деякі аспекти наукової біографії вітчизняного вченого - Мечислава Костьовича Яки- мовича (? - 1945), пов'язані з його археологічною і музейною діяльністю. Автор мав на меті узагальнити вже наявні в окремих публікаціях факти і аналітичні судження про археологічні дослідження цього вченого у різні роки та залучити і проаналізувати деякі нові матеріали, що переважно стосуються його музейної діяльності. Згадуються археологічні експедиції, в яких він брав участь, починаючи з кінця ХІХ століття, і які проводились в різних регіонах України. Коротко охарактеризовано значення його напрацювань в археологічних дослідженнях, що стосуються різних періодів первісного та ранньокласового суспільства. Розкриваються окремі маловідомі факти роботи М. К. Якимовича на посаді директора Уманського краєзнавчого музею в період нацистської окупації. З деяких питань його діяльності, які ще не знайшли достатнього висвітлення, автором пропонуються власні обґрунтовані версії.Документ Міжнародні стандарти щодо права людини і громадянина на свободу наукової творчості(2020) Мілова, Тетяна Миколаївна; Milova, T.(ua) Стаття присвячена теоретичному аналізу існуючих міжнародних стандартів щодо права людини і громадянина на свободу наукової творчості та розкриттю їх особливостей. Наголошується, що основоположну роль у процесі забезпечення прав і свобод відіграють міжнародні стандарти, які полягають у визначенні пріоритетних напрямів, умов та вимог, за допомогою яких здійснюється забезпечення, охорона та ефективна реалізація прав та свобод людини та громадянина. На підставі аналізу існуючих дефініцій, визначено, що основою міжнародних стандартів прав людини, в тому числі і права на свободу наукової творчості, виступають міжнародно-правові акти, що містять правила діяльності, формулюють права, свободи та обов’язки відповідних суб’єктів. Серед міжнародних стандартів щодо права на свободу наукової творчості проаналізовано документи універсального та регіонального характеру. Серед універсальних стандартів досліджуваного права зосереджено увагу на нормах Статуту ООН, Загальної декларації прав людини та Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права. Крім того, проаналізовано окремі положення Декларації про науку та використання наукових знань 1999 року.В рамках регіонального співробітництва – Європейського простору, звернена увага на Хартію основних прав Європейського Союзу, яка гарантує свободу науково-дослідницької діяльності. Розглянуто ряд документів, що вказують на певні обмеження права на свободу наукової творчості у частині окремих предметів дослідження: Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини, Загальна декларація про геном людини і права людини. Зауважується, що міжнародні стандарти щодо права людини і громадянина на свободу наукової творчості містяться в комплексі універсальних та регіональних документів. Закріпивши право на свободу наукової творчості на світовому рівні, тим самим, було офіційно покладено відповідний обов’язок на державу. Наявність окремих обмежень щодо реалізації права на свободу наукової творчості в окремих сферах є виправданим кроком.Документ Літературознавець Іван Савич Романченко: історико-біографічний нарис (до 125-річчя з дня народження)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Грінченко, Віктор Григорович; Гринченко, Виктор Григорьевич; Grinchenkо, Viktor Hryhorovych(uk) У короткому історико-біографічному нарисі висвітлюються ключові факти життя та діяльності українського радянського літературознавця, бібліографа і педагога Івана Савича Романченка (1894–1977). Приділено увагу маловідомим та дискусійним моментам його біографії, які ще потребують уточнень чи обґрунтованих версій. Зокрема, висловлюються сумніви щодо тверджень деяких авторів, які вважають, що у 1917 році Іван Савич Романченко обирався членом Української Центральної Ради від Одеси, і підтримана думка інших авторів – про членство в УЦР його тезки – Івана Степановича Романченка – українського соціал-демократа. На основі даних з різноманітних джерел наведені вперше або ж розширені маловідомі факти, які стосуються репресій і цькувань, яких зазнав І. С. Романченко у міжвоєнний період та в часи пізнього сталінізму. Окреслені основні віхи наукової біографії І. С. Романченка, наведені різні оцінки окремих складових його творчої спадщини. Наголошено на досить вагомому внеску вченого у розвиток вітчизняного драгоманознавства в радянські часи, у відстоюванні доброго імені Михайла Драгоманова. Наводяться короткі факти про співпрацю і дружні стосунки науковця з деякими вітчизняними літературознавцями та істориками, зокрема, з А. В. Музичкою, Є. С. Шабліовським, В. Г. Сарбеєм, Р. П. Івановою (Іванченко). Висловлена думка щодо можливості подальших досліджень життєвого шляху і творчої спадщини І. С. Романченка, вказано місцезнаходження основних матеріалів відповідної джерельної бази в архівах України і ближнього зарубіжжя.