Факультет історії, бізнес-освіти та права
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9
Переглянути
11 результатів
community.search.results.head
Документ Нова історія Азії та Африки(ПП «Центр оперативної поліграфії “Авангард”», 2017) Ковальков, Олександр Леонідович; Kovalkov, O. L.Документ Вершино-Кам’янка : Історія(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2019) Ковальков, Олександр Леонідович; Kovalkov, O. L.Документ СРСР в Афганістані (1978–1991 рр.): остання спроба експорту соціалізму(Мачулін, 2021) Ковальков, Олександр Леонідович; Kovalkov, O. L.Документ Колоніалізм в історії країн Сходу(Кіровоград: ПП «Центр оперативної поліграфії “Авангард”», 2014) Ковальков, Олександр Леонідович; Kovalkov, O. L.Документ Georg Hegel’s “philosophy of science” as a methodology for researching socio-historical processes(2020) Харченко, Юлія Володимирівна; Стежко, Зоя Василівна; Шалімова, Наталія Станіславівна; Kharchenko, Julia Volodymyrivna; Stezhko, Zoya Vasylivna; Shalimova, Nataliia Stanislavivna(ua) У статті аналізується філософська концепція Г. Гегеля як система доказових знань, які базуються на раціональному осмисленні дійсності, та як система принципів і категорій із методологічними можливостями в області філософії науки, зокрема історії. Актуальність теми визначається необхідністю пошуку рішення тисячолітньої проблеми закономірностей у соціально-історичних процесах та надання історії статусу науки. Метоюстатті є внесення посильного вкладу у визначення методологічних можливостей філософської концепції Г. Гегеля в поясненні, передбаченні та прогнозуванні соціально-історичних процесів – у контексті раціональної епістемології. Методи та результати дослідження. Методологією є принципи, категорії та методи раціональної філософії – сходження від абстрактного до конкретного, єдності історичного та логічного, а також загальнонаукові методи – аналіз та синтез, індукція та дедукція, порівняльний аналіз, узагальнення, абстрагування. Представлено глибинну внутрішню логіку взаємопереходів філософських категорій концепції Г. Гегеля, яка визначає рух абстракції від початкової раціоналізації розмаїття конкретних історичних подій до розуміння їхньої глибинної цілісності та каузальності. Обґрунтована можливість формування загальних законів історії, проте: 1) лише в історико-філософському дискурсі; 2) лише у прийнятних рамках багатозначності (із визнанням принципової неможливості повної раціоналізації історичних подій). Проаналізовано причини, що знижують практичну ефективність імплементації методологічних вимог. Робиться висновок про необхідність переорієнтації державної політики на повагу до філософської методології. Розглянуто специфіку розуміння Г. Гегелем свободи й історичної необхідності та їхній вплив на формування загальних законів історії. Визначено місце та роль ірраціональних суб’єктивних чинників постмодернізму в «канві» пізнання законів суспільного розвитку. Проілюстровано ефективність методологічних вимог філософії Г. Гегеля в галузі історії на прикладі діалектики кількісних та якісних змін.Документ З історії Уманського музею у часи нацистської окупації(2019) Грінченко, Віктор Григорович; Hrinchenko, ViktorДокумент З практики естетичного виховання студентства у позанавчальній роботі на факультеті немистецького спрямування(2021) Грінченко, Віктор Григорович; Grinchenko, ViktorДокумент Три постаті факультету історії та права ЦДПУ імені В. Винниченка як носії нової української ідентичності: П.М. Безтака, В.М. Філоретов, С.І. Шевченко. Між Бугом і Дніпром(Центрально-Українське видавництво, 2021) Марченко, Олег МиколайовичУ статті розглянутий життєвий шлях, основні здобутки в навчальній, науковій, громадській роботі відомих істориків Центральноукраїнського регіону наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. П.М. Безтаки, В.М. Філоретова та С.І. Шевченка в період утвердження незалежності України, коли переосмислювалися події, факти, явища, формувалася нова українська історична школа, визначалися нові підходи та напрямки дослідження історичної минувшини країни, регіону, міста.Документ Практикум із курсу “Вступ до історії“(Полімед-Сервіс, 2020) Марченко, Олег МиколайовичДокумент Теорія та практика історичної науки(Полімед-Сервіс, 2021)(ua) Курс лекцій висвітлює теоретичні засади освітнього процесу, навчальної, виробничої, наукової діяльності в закладах вищої освіти, й, зокрема, у Центральноукраїнському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, ознайомлює студентів з особливостями спеціальності «Історія», надає методичні рекомендації щодо виконання конкретних видів освітньої, навчально-дослідної, наукової роботи. Посібник складається з дев’яти тем, у яких розкриті основні питання, що дадуть змогу теоретично і практично опанувати студентами основами педагогічної професії історика, оволодіти особливостями педагогічної діяльності вчителя, допоможе правильно організувати, написати та захистити різні види наукових робіт, набути навичок професіоналізму та освітньої компетентності. Курс лекцій рекомендований студентам-історикам закладів вищої освіти, а також буде корисним для викладачів та вчителів і для тих, хто в майбутньому хоче здобути професію історика.