Факультет історії, бізнес-освіти та права
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9
Переглянути
500 результатів
Фільтри
Налаштування
community.search.results.head
Документ Радянське вторгнення до Афганістану і радянське суспільство(2017) Ковальков, Олександр ЛеонідовичДокумент Радянське вторгнення до Демократичної республіки Афганістан у грудні 1979 р.(2019) Ковальков, Олександр Леонідович(ua) У статті здійснено спробу корегування хронології подій грудня 1979 року, коли радянським партійним керівництвом було прийнято остаточне рішення про військове вторгнення до Демократичної республіки Афганістан. Наголошено, що загальноприйнята в історіографії теза про вирішальне значення ухваленого на засіданні Політбюро ЦК КПРС 12 грудня 1979 р. рішення потребує перегляду. Спираючись на розрізнені свідчення переважно зі спогадів учасників тих подій, доведено, що мобілізаційні заходи з підготовки контингенту вторгнення здійснювалися з кінця листопада – початку грудня 1979 року. Обґрунтовано припущення, що про вибір військового шляху розв’язання “афганської проблеми” свідчить заміна радянського посла в ДРА в кінці листопада 1979 року.Документ Гератська криза березня 1979 року та ескалація радянської присутності в Демократичній республіці Афганістан(2015) Ковальков, Олександр Леонідович(ua) У статті розглядаються обставини та наслідки антиурядового заколоту в м. Герат у березні 1979 року та визначені ним зміни в характері радянської військово-технічної присутності в Демократичній республіці Афганістан. (en) The article discusses the circumstances and consequences of anti-government revolt in Herat in March 1979 and is defined by changes in the nature of the Soviet military-technical presence in the Democratic Republic of Afghanistan.Документ «Афганське питання» в роботі Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї ООН в січні 1980 р.(2018) Ковальков Олександр Леонідович(ua) На підставі вивчення офіційних документів ООН розглянуто обговорення «афганського питання», спричиненого радянським вторгненням до Демократичної Республіки Афганістан у грудні 1979 р., в Раді Безпеки та Генеральній Асамблеї ООН в січні 1980 р. Наведено аргументацію делегацій СРСР та ДРА, котра мала переконати світову громадськість у правомірності таких дій, а також контраргументи більшості делегацій, котрі засудили радянську агресію в Афганістані. Доведено, що позиція СРСР і ДРА з позицій міжнародного права та установчих документів ООН виявилася слабкою і непереконливою. Сам характер обговорення «афганського питання» в РБ та ГА ООН засвідчив згортання «розрядки» в міжнародних відносинах і сповзання світу до нового етапу «холодної війни». Радянський Союз у січні 1980 р. зазнав гучної поразки на найвищому міжнародному рівні, про що свідчать як обговорення «афганського питання» в Раді Безпеки, так і голосування в Генеральній Асамблеї ООН. Разом із цим доведено, що розгляд «афганського питання» в ООН у січні 1980 р. засвідчив відсутність дієвих механізмів впливу на країну-агресора, яка є постійним членом Ради Безпеки. Остання обставина робить вивчення досвіду розгляду «афганського питання» в ООН в 1980 р. актуальною з погляду сучасної кризи ООН. (en) In December, 1979 sub-units of the Soviet Army invaded the Democratic Republic of Afghanistan, eliminated Hafizullah Amin from power, established the government of Babrak Karmal and occupied the country. These events caused the condemnation of the international community, that were reflected by the statement on the «Afghan question» in the agenda of the Security Council and the UN General Assembly in January, 1980. The minute-books of SC of the UNO, as well as the UN General Assembly resolutions are the main sources of research of this problem. The discussion of the «Afghan question» in the UN Security Council lasted from 5 to 7 January, 1980, involving 42 countries. The USSR Representative to the United Nations O. Troyanovskyi and Foreign Minister of DRA Sh. M. Dost tried to persuade all those present that Soviet troops had been brought to Afghanistan at the invitation of a legitimate Afghan government to repulse allegedly externally-aggressive aggression. Herewith they referred to Article 51 of the UN Charter and Article 4 of the Treaty of Friendship, Neighborhood and Cooperation between the USSR and the DPA. Most of the delegations (primarily the US delegation, Pakistan, the Chinese People’s Republic, Great Britain) rejected the arguments of the Soviet and Afghan sides and condemned Soviet aggression and called for the withdrawal of troops from the territory of Afghanistan immediately. The Soviet Union and the DRA were supported only by a few delegations of Soviet satellites (Poland, the GDR, Hungary, the Mongolian People’s Republic, Laos and Vietnam). But during the vote on the anti-Soviet resolution on January 7, 1980, the USSR expected vetoed it. After that, the consideration of the «Afghan question» was postponed to the General Assembly, where 108 countries condemned the Soviet aggression on January, 14 (18 countries abstained, the same number supported the USSR). The discussion of the «Afghan question» at the United Nations Organization in January, 1980 assured that the Soviet Union had suffered a loud defeat in the international arena, its authority was severely undermined. This was also confirmed by the end of the policy of «discharging» and the subsequent eruption of «the Cold War» in international relations. In addition, the consideration of the «Afghan question» at the UNO has shown the lack of a mechanism for influencing an aggressor country that has a veto power in the UN Security Council. The USSR was expected to veto the Security Council resolution, and the decisions of the General Assembly were recommendatory. This is particularly relevant in terms of the current UN crisis in deterring the aggressive actions of the Russian Federation, the DPRK, Syria and others like that.Документ Бобринецький район в роки нацистської окупації(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2019) Токар, Наталя Миколаївна; Tokar, Natalya Mykolayivna; Телих, Тетяна Анатоліївна; Telykh, Tetyana Anatoliyivna(ua) У статті на основі аналізу архівних матеріалів та періодичних видань воєнної доби висвітлено особливості нацистського окупаційного режиму на території Бобринецького району. Охарактеризовано новий адміністративний поділ на округи (гебіти) та райони, а також систему управління та контролю населення, яка складалася з обласних, районних, міських та сільських управ. Розглянуто особливості функціонування карально-репресивного гітлерівського апарату: створення на території Бобринецького району трудових таборів та гетто, масові розстріли місцевого населення. Значну увагу приділено дослідженню господарсько-економічних процесів, проаналізовано систему оподаткування. Висвітлено соціально-культурні явища та процеси; окреслено основні тенденції сприйняття нової влади місцевим населенням. (en) In the article, based on the analysis o f archival materials and periodicals o f the war day, features o f the Nazi occupation regime on the territory of Bobrynets district are highlighted. A new administrative division has been described for the districts (hebits), as well as for the population management and control system, which consists o f regional, district, city and village administrations. The peculiarities o f the functioning of the punitive and repressive Nazi apparatus are considered: creation o f labor camps and ghettos in the Bobrynets district, mass shootings o f the local population. Considerable attention is paid to the study o f economic processes, the system o f taxation is analyzed. Socio-cultural phenomena and processes are highlighted; outlined the main tendencies o f the perception o f the new government by the local population.Документ Нова історія Азії та Африки(ПП «Центр оперативної поліграфії “Авангард”», 2017) Ковальков, Олександр Леонідович; Kovalkov, O. L.Документ Вершино-Кам’янка : Історія(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2019) Ковальков, Олександр Леонідович; Kovalkov, O. L.Документ Колоніалізм в історії країн Сходу(Кіровоград: ПП «Центр оперативної поліграфії “Авангард”», 2014) Ковальков, Олександр Леонідович; Kovalkov, O. L.Документ Костянтин Симонов та Євген Долматовський про Зелену Браму: два погляди на одну проблему(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Філоретова, Лариса Мартіївна; Chornyi, Oleksandr Vasylovych; Filoretova, Larysa Martiyivna(ua) Традиційно піонером у дослідженні історії оточених 6-ї й 12-ї армій Південно-Західного фронту вважається Є. А. Долматовський, який на початку 1980-х років підготував та опублікував видання “Зеленая Брама: Документальная легенда об одном из первих сражений Великой Отечественной войни”. Саме його дещо завуальована документальна праця, яку він сам назвав документальною легендою, тоді ознайомила увесь СРСР з трагічними подіями літа 1941 року в лісовому урочищі Зелена Брама на Кіровоградщині. Але, як виявляється Є. А. Долматовський був не першим дослідником в СРСР, який торкався цієї проблеми. У середині 1960-х років активно історією оточених 6-ї й 12-ї армій займався відомий радянський письменник К. М. Симонов, який в СРСР фактично вперше підняв на щит окреслену проблему, але його науково-публіцистичні розвідки про оточенців у Зеленій Брамі, про командарма П. Г. Понєдєліна та комкора М. К. Кириллова в той час в СРСР надруковані не були. Вони побачили світ лише в другій половині 1980-х років. У пропонованій розвідці автори проаналізували причини замовчування в СРСР доробку К. М. Симонова з окресленої проблеми, а також порівняли його погляди і Євгена Долматовського на проблему оточених армій на Кіровоградщині.Документ Невідомі спогади генерала Баграда Ісааковича Арушаняна про бої 12-ї армії в червні-серпні 1941 року (з фондів Народного музею села Підвисокого)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, O. V.(ua) Наприкінці липня - на початку серпня 1941 року на Кіровоградщині в оточенні загинули дві радянські армії Південного фронту - 6-а й 12-а. Це був перший великий котел на території України на початковому етапі радянсько-німецької війни 1941 1945 років. Історія оточених 6-ї й 12-ї армій за браком джерел й досі залишається малодослідженою проблемою Другої світової війни. Деякою мірою завісу таємничості над історією оточених армій відкривають спогади начальника штабу 12-ї армії генерала Б. І. Арушаняна - безпосереднього учасника подій. Документ зберігається у фондах Народного музею села Підвисокого Новоархангельського району Кіровоградської області і є повною версією спогадів, що публікувалися в “Военно-историческом журнале” у 1973 році. У пропонованій публікації автор-упорядник, окрім спогадів, подає коротку джерелознавчу довідку про документ та біографічні матеріали про генерала Б. І. Арушаняна. Спогади друкуються в авторській редакції та мовою оригіналу.