Факультет історії, бізнес-освіти та права
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Адміністративно-правове забезпечення державної та національної безпеки органами Служби безпеки України в умовах воєнного стану(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Гриценко, Володимир Григорович; Сокуренко, Олена Анатоліївна; Grytsenko, V.; Sokurenko, O.(ua) У статті досліджено адміністративно-правове забезпечення державної та національної безпеки органами Служби безпеки України в умовах воєнного стану. Наголошено, що дана тематика є дуже актуальною і важливою для розуміння складних викликів, перед якими стоїть сучасна Україна. Акцентовано увагу, що правове забезпечення національної безпеки охоплює широкий спектр правових норм, механізмів та інструментів, спрямованих на забезпечення безпеки держави в усіх її аспектах. Визначено, що Служба безпеки України є важливим суб’єктом адміністративно-правового забезпечення в умовах воєнного стану та її діяльність є ключовою для забезпечення національної безпеки та стабільності країни. Це вимагає від СБУ високої професійної підготовки, стратегічного мислення та ефективного використання ресурсів для забезпечення захисту інтересів України в складних умовах сучасного геополітичного середовища. Наголошено, що органи Служби безпеки України мають чітко визначені повноваження та обов'язки в умовах воєнного стану, що регулюються відповідним законодавством. Визначено, що забезпечення суб’єктивних прав населення СБУ здійснює внутрішню і зовнішню адміністративну діяльність із застосуванням сукупності спеціальних юридичних форм і методів регулювання. Внутрішня діяльність спрямовується на впорядкування та управління відомчої системи зсередини, зовнішня діяльність – передбачає забезпечення адміністративно-правового регулювання реалізації, охорони та захисту суспільних відносин, учасниками яких є непідконтрольні суб’єкти. Окреслено, що адміністративне забезпечення охоплює питання правопорядку та захисту прав людини під час воєнного стану. Служба безпеки зобов'язана забезпечувати законність своїх дій та захищати права громадян під час проведення спеціальних заходів. (en) The article examines the administrative and legal provision of state and national security by the bodies of the Security Service of Ukraine under martial law. It was emphasized that this topic is very relevant and important for understanding the complex challenges facing modern Ukraine. Attention is drawn to the fact that the legal provision of national security covers a wide range of legal norms, mechanisms and tools aimed at ensuring the security of the state in all its aspects. It was determined that the Security Service of Ukraine is an important subject of administrative and legal support in the conditions of martial law and its activities are key to ensuring national security and stability of the country. This requires the SBU to have high professional training, strategic thinking and effective use of resources to ensure the protection of Ukraine's interests in the complex conditions of the modern geopolitical environment. It was emphasized that the bodies of the Security Service of Ukraine have clearly defined powers and duties in the conditions of martial law, which are regulated by the relevant legislation. It was determined that the SBU carries out internal and external administrative activities with the application of a set of special legal forms and methods of regulation to ensure the subjective rights of the population. Internal activity is aimed at organizing and managing the departmental system from the inside, external activity involves ensuring administrative and legal regulation of the implementation, protection and protection of public relations, the participants of which are non-controlled subjects. It is outlined that administrative support covers issues of law and order and protection of human rights during martial law. The security service is obliged to ensure the legality of its actions and protect the rights of citizens during special events.Документ Організаційно-правові засади та проблеми реалізації пенсійної реформи(2023) Чернік, Світлана Дмитрівна; Sokurenko, O.(ua) У статті досліджено організаційно-правові засади та проблеми реалізації пенсійної реформи. Зазначено, що в Україні функціонують два з трьох рівнів пенсійної системи. Перший рівень є солідарною системою в рамках якої працівники щомісячно сплачують 22% ЄСВ. Другий рівень, який ще не був впроваджений в Україні, передбачає обов’язкову накопичувальну систему. Третій рівень - добровільно-накопичувальна пенсійна система, яка введена в Україну з 2005 року.Наголошено, що починаючи з 2021 року, пенсійний вік для жінок збільшився, що прирівняло вік та правила виходу на пенсію за віком для чоловіків і жінок. Це також призвело до рівного стажу для обох статей, необхідних для отримання пенсії. Акцентовано увагу, що в Україні Верховна Рада зареєструвала законопроект про впровадження обов’язкової системи накопичувального пенсійного забезпечення, згідно з запропонованим проектом, усі працюючі особи будуть зобов’язані брати участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення до досягнення ними 55 -річного віку. Крім того, зобов'язання роботодавців будуть сплачувати обов'язкові пенсійні внески за своїх найманих працівників.Висловлено підтримку щодо реформування в галузі пенсійного забезпечення і відкладати реформу далі неможливо, але її введення має бути продуманим і планомірним.Документ Досвід розвинутих країн світу в організації системи пенсійного забезпечення(2022) Сокуренко, Олена Анатоліївна; Sokurenko, O.(ua) У статті досліджено організацію систем пенсійного забезпечення в розвинутих країнах світу, зокрема США, Великобританії, Швеції. Визначено основну мету останніх реформаційних процесів. Зазначено, що основною метою останніх реформ було відстрочення виходу на пенсію шляхом підвищення пенсійного віку, уповільнення процесу дострокового виходу на пенсію та підвищення мотивації продовжувати роботу. Розглянуто цілі пенсійної системи, зокрема до них віднесено: захист від бідності; надання доходу після закінчення трудових відносин, розмір якого зазвичай пропорційний розміру доходу, виплаченого безпосередньо перед виходом на пенсію; захист цього доходу від падіння реального рівня життя через інфляцію. Проаналізувавши пенсійне забезпечення за кордоном, нами виділено два основних типи фінансування пенсійних схем: розподільне, яке покриває поточні пенсійні витрати з поточних доходів, і накопичувальне, що створює спеціальний фонд, який здійснює всі пенсійні виплати зараз і в майбутньому. Також, на основі світового досвіду, нами наголошено, що основною тенденцією реформування пенсійних систем є перехід на накопичувальну пенсійну систему, позитивною стороною якої є можливість збільшення інвестицій у розвиток економіки та отримання інвестиційної віддачі для пенсіонерів. На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що при проведенні реформування власної української пенсійної системи, є надія, що створення у нас обов'язкового накопичувального рівня дасть початок довгостроковому процесу зменшення пенсійних зобов'язань. Адже існування в Україні єдиної солідарної системи пенсійного забезпечення перестало відповідати сучасним вимогам як економіки країни, так і самого населення.Документ Формулювання понятійного апарату пенсійного забезпечення(Полімед-Сервіс, 2018) Сокуренко, Олена Анатоліївна; Sokurenko, O.(uk) У статті розглядаються підходи до визначення поняття «пенсійне забезпечення». Обґрунтовано її сутність, місце в забезпеченні соціальної безпеки та цілі. Розроблено теоретичні засади щодо вдосконалення пенсійного забезпечення.Документ Нормативно-правове регулювання інституту захисту дітей-біженців(ТОВ «Полімед-Сервіс», 2019) Сокуренко, Олена Анатоліївна; Sokurenko, O.(ua) У статті здійснено аналіз положень чинного законодавства, якими визначаються норми захисту дітей-біженців. Проаналізовано їх основний зміст та наголошено, що реалізація законодавства про біженців, на сьогоднішній день потребує удосконалення. Зазначено, що основна проблема функціонування системи захисту дітей-біженців в Україні полягає в тому, що реалізація відповідного законодавства досі обмежується лише легалізацією і документуванням шукачів притулку та біженців. Звертається увага, що надання правового статусу дітей-біженців є першим необхідним кроком і має супроводжуватися адекватними заходами щодо інтеграції біженців в українське суспільство, щодо їхнього подальшого облаштування. Визначено, що використання позитивного досвіду України, набутого у зв'язку з цілеспря мованою політикою адаптації та інтеграції в українське суспільство репатріантів був високо оцінений світовою громадськістю. Наголошено, що подібні заходи щодо дітей-біженців є необхідними. В першу чергу, діти-біженці повинні реалізувати своє право на натуралізацію, набути громадянства України. В другу, отримання ними належної освіти, набут тя професії є важливим як для сьогодення, так і для майбутнього нашої держави, однією з умов безконфліктності міжнаціональних і соціальних стосунків.Документ Основні принципи пенсійного забезпечення в Україні(2020) Сокуренко, Олена Анатоліївна; Sokurenko, O.(ua) У статті досліджується поняття та зміст принципів пенсійного забезпечення в Україні. На основі узагальнення, під принципами пенсійного забезпечення запропоновано розуміти основоположні засади, що виражають суттєві ознаки та визначають спрямованість правового регулювання пенсійних правовідносин, складають предмет права пенсійного забезпечення та базуються на загальності, доступності, диференціа ції та стимуляції. Здійснено аналіз положень чинного законодавства, якими визначаються принципи пенсійного забезпечення та проаналізовано погляди науковців відповідно тематики дослідження. Враховуючи наукові погляди, зазначено, що пенсійне забезпечення має будуватися на таких принципах: принцип загальності пенсійного забезпечення; принцип доступності умов виникнення права на пенсійне забезпечення; принцип багатотомності видів пенсійного забезпечення; принцип диференціації умов пенсійного забезпечення; принцип права вибору пенсійного забезпечення; принцип надання пенсійного забезпечення на рівні не нижче від прожиткового мінімум; принцип здійснення пенсійного забезпечення на основі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та недержаного пенсійного страхування; принцип здійснення пенсійного забезпечення за рахунок коштів у цільових фондів; принцип охорони та захисту прав громадян на пенсійне забезпечення. У ході дослідження з’ясовано, що старіння населення суттєво послаблює солідарну модель пенсійної системи. Якщо додати до цього типові для українців проблеми низьких зарплат та «зарплат у конвертах», виплат спеціальних пенсій, то в результаті утворюється дефіцит Пенсійного фонду. Враховуючи проблематику пенсійного забезпечення, наголошено, що в сучасних умовах надзвичайної актуальності набуває «горизонтальний» принцип соціальної справедливості. Цей принцип є системою рівних організаційних та правових умов щодо реалізації права на пенсію всім учасникам суспільного життя, що забезпечується державою. Зазначено, що основою принципу соціальної справедливості пенсійної системі є залежність трудових пенсій від трудового вкладу громадян. Огрунтовано, що принципи, які забезпечують правотворчість у розвитку пенсійної системі, реалізацію права та єдність правопорядку в цілому, впливають на роз’яснення норм законодавства їх тлумачення. На законодавчому рівні виступають критерієм оцінювання та легітимності.Документ Проблеми пенсійного забезпечення в Україні(ТОВ «Полімед-Сервіс», 2019) Сокуренко, Олена Анатоліївна; Sokurenko, O.(ua) У даній статті автором досліджено основні проблеми пенсійного забезпечення в Україні. Проаналізовано зміни у сфері пенсійного забезпечення на сучасному етапі розвитку нашої держави. Визначено суперечливі аспекти пенсійного реформування та акцентовано на позити трьохрівневої пенсійної системи.