Факультет історії, бізнес-освіти та права
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Рейдерство в Україні: сутність та соціальна обумовленість(2021) Драгоненко, Анна Олександрівна; Манжула, Андрій Анатолійович; Dragonenko, A.; Manjula, A.(ua) Стаття присвячена дослідженню сутності рейдерства, факторів та способів виникнення і розвитку цього явища, його національні особливості, негативний вплив на підприємницький клімат, стійкість роботи субєктів господарювання, згуртованість трудових колективів, інвестиційна привабливість країни. Досліджено основні прояви назаконного захоплення власності, визначена специфіка грин-мейла і рейдерства в Україні. Розглянуті причини та основні схеми рейдерства з урахуванням особливостей умов ринкової економіки. Аналіз визначення поняття «рейдерства», його відмінність від інших суміжних термінів з урахуванням думок вчених дозволяє зробити низку висновків. Стрімкий розвиток рейдерства показав, наскільки прогресують способи та методи рейдерського захоплення. На жаль, незважаючи на заходи, що вживаються з боку держави, на швидку зміну ситуації сподіватися не доводиться, оскільки «рейдерство» пов’язане із системними проблемами нашої держави, т акими як корумпованість та недосконалість законодавства. Крім того, необхідність залишатися в межах допустимого ризику змушує їх підлаштовуватись під нові соціально-економічні, правові та політичні умови. Встановлено, що, спостерігається низький рівень правозастосування норм, що передбачають відповідальність за рейдерство, оскільки рейдерство є сферою міжгалузевого правового регулювання, яке здійснюється за допомогою норм господарського, кримінального та інших галузей права. Нерідко дії рейдерів можуть бути кваліфіковані як кримінальне, як і цивільне правопорушення. У зв’язку з цим необхідне чітке розмежування корпоративних суперечок від рейдерства. Крім цього, вважаємо, що причинами цієї недосконалості колізія норм, що у результаті недостатньо реалізує принцип невідворотності покарання. Проведено аналіз сутності та основних характеристик рейдерства та інших суміжних йому визначень, а також їх змісту в порівняльно-правовому аспекті, що дозволило виділити їхні відмінності, які мінімізують факти неправильного тлумачення. Водночас, з метою правильного розуміння та одноманітного застосування дано авторське визначення рейдерству.Документ Правові аспекти відповідальності науково-дослідних установ(ТОВ «Полімед-Сервіс», 2019) Манжула, Андрій Анатолійович; Manjula, A.(ua) У статті проведено аналіз наукових поглядів правників на питання відповідальності. З урахуванням провідних науковців під відповідальністю науково-дослідних установ запропоновано розуміти засоби державного впливу примусового характеру на протиправні прояви діяльності науково-дослідних установ з метою недопущення порушення останніми принципу законності, а в разі такого порушення – заради припинення протиправних діянь, поновлення порушених прав і законних інтересів громадянина та людини. Зазначено, що науково-дослідні установи є юридичними особами різної організаційно-правової форми та форми власності. Спільним між ними є спрямування їх діяльності, тобто проведення науково-дослідних робіт заради одержання наукового результату. Відповідно ці установи, як суб’єкти права, можуть у своїй діяльності порушувати усталені норми функціонування тих чи інших суспільних інституцій. Таким чином, якщо ці порушення посягають на встановлені нормами права порядки, то вони тягнуть за собою настання адекватної відповідальності. Зосереджено увагу на тому, що згідно з Положенням про Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави, науково-дослідні установи, які отримують підтримку з боку держави та діяльність яких має важливе значення для розвитку науки, економіки і виробництва, включаються до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. Науково-дослідні установи, включені до названого реєстру, повинні дотримуватися певних вимог, закріплених законом «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Положенням про Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави. У разі порушення цих вимог до вказаних науково -дослідних установ можуть застосовуватися санкції у вигляді їх виключення з Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. Таким чином, у ході дослідження наголошено, що законодавець не наводить вичерпного переліку вимог, порушення яких тягне до виключення науково-дослідної установи з Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. До того ж не визначається вид відповідальності. У відповідності виникає ряд не вирішених на законодавчому рівні питань. У цьому контексті, акцентовано увагу на відсутності єдиного нормативно-правового акта, який б визначав характерну їм відповідальність. Таким чином, окремого нормативно-правового акта, який б визначав імовірні правопорушення науково-дослідних установ та характерну їм відповідальність немає. У відповідності така ситуація ускладнює механізм притягнення науково-дослідної установи до відповідальності. Тому, за необхідним запропоновано заповнити вказану прогалину в законодавчій регламентації питання відповідальності науково-дослідних установ України. Як варіант – це може бути прийняття закону «Про науково-дослідні установи», в якому окремий розділ був би присвячений питанням їх відповідальності (видам, санкціям, процедурам притягнення, суб’єктам, уповноваженим притягувати до відповідальності тощо). Окреслено коло проблем вдосконалення відповідальності науково-дослідних установ. Основною проблемою в частині регулювання питання відповідальності науково-дослідних установ є низька їх нормативно-правова розробленість.