Факультет історії, бізнес-освіти та права
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Тема війни та військова таємниця в розпорядчій документації радянських цензурних органів 1920–1940-х років(Видав. дім "Гельветика", 2024) Позднякова, Інна Сергіївна; Pozdniakova, Inna(ua) Метою дослідження є висвітлення особливостей охорони військової таємниці та відображення воєнної тематики в матеріалах радянських органів, які виконували функцію політичного контролю за інформаційними потоками протягом 1920–1940-х років. Задля досягнення поставленої мети застосовано метод джерелознавчого аналізу, історико-генетичний, проблемно-хронологічний, ретроспективний та аналітичний методи. Доведено, що цензура була одним з основних засобів політико-ідеологічного контролю в СРСР. З’ясовано, що нормативна база, якою керувалися цензори у своїй роботі, була досить широкою, однак найбільше значення мали спеціальні переліки заборонених для публікації тем, зміст яких указує на політичний характер радянської цензури у цілому. Розглянуто зміст та підходи до упорядкування переліків відомостей, які не підлягали оприлюдненню. Доведено, що список таємниць державні структури розробляли під керівництвом партії. Зазначено, що роки Другої світової війни є особливим періодом в історії радянської цензури, адже в умовах війни охорона державної та військової таємниць набула величезного значення. Аналіз наказів Головліту, які доповнювали та роз'яснювали зміст «Переліку відомостей, що становлять військову та державну таємницю, на воєнний час», дав змогу простежити механізми дозування та висвітлення в потрібному контексті інформації про події на фронті та в тилу. Установлено, що під керівництвом партії система займалась як забезпеченням захисту військових таємниць, так і приховуванням масштабів воєнних катастроф і прорахунків радянського військового командування. Після завершення війни інституції радянської цензури брали активну участь у створенні міфу про «Велику Вітчизняну війну». Архівні матеріали підтверджують, що з бібліотек вилучалася література, яка суперечила сталінським оцінкам війни. Вилучення «небажаної» літератури було складовою частиною процесу насадження сталінської воєнної доктрини й мало підготувати підґрунтя для міфологізації подій німецько-радянської та Другої світової війни в СРСР. (en) The study aims to highlight the peculiarities of military secret protection and the reflection of military topics in the materials of Soviet bodies that performed the function of political control over information flows during the 1920s–1940s. To achieve the set goal, the method of source analysis, as well as historical-genetic, problemchronological, retrospective and analytical methods, was applied. It has been proven that censorship was one of the main means of political and ideological control in the USSR. It has been found that the regulatory framework that the censors used in their work was quite broad, but the most important were the special lists of topics prohibited for publication, the content of which indicates the political nature of Soviet censorship as a whole. The content and approaches to organizing lists of information that were not subject to publication have been considered. It has been proven that the list of secrets was developed by state structures under the party leadership. The years of World War II are noted as a special period in the history of Soviet censorship because the protection of state and military secrets became extremely important in wartime conditions. The analysis of Holovlit's orders, which supplemented and clarified the content of the "List of Information Constituting a Military and State Secret for Wartime", made it possible to trace the mechanisms of dosing and coverage of information about events at the front and in the rear in the appropriate context. It has been established that, under the party leadership, the system was engaged in ensuring the protection of military secrets and concealing the scale of military disasters and miscalculations of the Soviet military command. After the end of the war, Soviet censorship institutions took an active part in creating the myth of the "Great Patriotic War". Archival materials confirm that literature that contradicted Stalin's assessment of the war was removed from libraries. The removal of "unwanted" literature was part of instilling Stalin's military doctrine and preparing the ground for mythologizing the events of the German-Soviet War and World War II in the USSR.Документ Становлення та періодизація зарубіжної історіографії радянської цензурної політики (1920-ТІ – 1980-ТІ РР.)(Видав. дім "Гельветика", 2024) Позднякова, Інна Сергіївна; Pozdniakova, Inna(ua) У статті розглянуто основні етапи становлення та розвитку зарубіжної історіографії радянської цензурної політики. Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічного, історико-системного, історико-генетичного) методів. Дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності та науковості. Мета статті полягає в тому, щоби проаналізувати періоди становлення зарубіжної історіографії радянської політичної цензури та визначити їх змістове наповнення. У роботі наведено кілька періодизацій цензурної політики радянської доби, що базуються на аналізі відповідного комплексу історичних джерел. З’ясовано, які фактори впливали на вибір дослідниками тих чи інших аспектів досліджуваної проблеми. Визначено джерельну базу розглянутих досліджень та ступінь поінформованості дослідників. Показано, що зарубіжні дослідники з об’єктивних причин не могли користуватися документами радянських архівів. Це вплинуло на рівень дослідження історії радянської цензурної політики та стимулювало теоретичне осмислення досліджуваного явища. Доведено наявність значної частини досліджень, які розглядають цензурну політику, як один із важливих складників ідеологічного механізму радянської політичної системи. Показано, що від самого початку саме західні дослідники визначали наукові напрями та методи вивчення історії радянської цензури. Більш системно історію радянської цензури почали вивчати лише з 1990-х рр., після розпаду Радянського Союзу, коли науковці отримали можливість дослідити значний масив недоступних раніше матеріалів. Отже, значна роль у вивченні радянської цензури до 1991 р. належить зарубіжним історикам, радянологам, філологам, дослідження яких ґрунтуються на документах відкритої преси, численних спогадах та свідченнях емігрантів. (en) The article examines the main stages of the formation and development of foreign historiography of the Soviet censorship policy. The research methodology is based on a combination of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historical-typological, historical-systemic, historical-genetic) methods. The research is based on the principles of historicism, systematicity and scientific knowledge. The purpose of the article is to analyze the period of formation of foreign historiography of Soviet political censorship and to determine their content. The work presents several periodizations of the censorship policy of the Soviet era, based on the analysis of the relevant set of historical sources. It was found out which factors influenced the researchers’ choice of certain aspects of the researched problem. The source base of the considered studies and the degree of awareness of the researchers are determined. It is shown that foreign researchers could not use the documents of the Soviet archives for objective reasons. This influenced the level of research into the history of Soviet censorship policy and stimulated the theoretical understanding of the studied phenomenon. It has been proved that there is a significant part of researches that consider the censorship policy as one of the important components of the ideological mechanism of the Soviet political system. t is shown that from the very beginning it was Western researchers who determined the scientific directions and methods of studying the history of Soviet censorship. The history of Soviet censorship began to be studied in a more systematic way only in the 1990s, after the collapse of the Soviet Union, when scientists had the opportunity to study a significant array of previously unavailable materials. Therefore, a significant role in the study of Soviet censorship before 1991 belongs to foreign historians, Sovietologists, philologists, whose research is based on documents of the open press, numerous memories and testimonies of emigrants.Документ Інформація як об’єкт контролю в матеріалах діловодства та розпорядчій документації Головліту РФСРР(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Позднякова, Інна Сергіївна(uk) У статті досліджується цензурна політика в радянській Росії як система управління та контролю за інформаційними потоками протягом 1922 – 1929 рр.