Факультет історії, бізнес-освіти та права

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9

Переглянути

community.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Механізми запобігання та протидії булінгу у Швеції: адміністративно-правовий аспект
    (2022) Корнійченко, Анастасія Олександрівна; Korniychenko, A.
    (ua) У статті з’ясовано, що сучасне законодавство даної країни, загалом, має превентивний характер та спрямоване на попередження будь-яких проявів булінгу. Зазначено, що уряд Швеції одним із перших для запобігання та протидії булінгу почав застосовувати науково-обґрунтований підхід, який, зокрема, базувався на систематичному моніторингу ефективності впроваджених програм і заходів, а також їх оцінюванні. Здійснено аналіз положень профільного Закону «Про освіту», який встановлює обов’язок повідомляти про будь-які прояви булінгу, визначає обов’язкові превентивні дії для закладів освіти, порядок реагування на випадки булінгу, його розслідування та застосування відповідних заходів. Розглянуто окремі повноваження Міністерства освіти, Міністерства охорони здоров’я та соціальних справ та Міністерства праці. Вказано, що на виконання окреслених функціональних обов’язків, урядом Швеції при Міністерстві праці утворено дві вузькоспеціалізовані інституції – Дитячий омбудсмен та Омбудсмен з питань дискримінації. З’ясовано, що у Швеції булінг, який означений дискримінаційними проявами, чітко відокремлюється від типових форм цькування та регламентується окремим Законом. Зазначено, що у Швеції сформовано систему контролю та нагляду за процесами, які відбуваються у закладах освіти, зокрема утворено орган спеціалізованого контролюючого органу – Шведської шкільної інспекції, яка являється профільним суб’єктом у сфері запобігання та протидії булінгу. Вказано, що у структурі Шведської шкільної інспекції утворюється посада Омбудсмена у справах дітей та учнів. Здійснено аналіз окремих елементів його правового статусу. Запропоновано запровадити на території України спеціалізовано антибулінгового омбудсмена, який об’єктивно сприятиме необхідному інституційному посиленню нашої країни у цій сфері.
  • Ескіз
    Документ
    Механізми запобігання та протидії булінгу у швеції: адміністративно-правовий аспект
    (2022) Корнійченко, Анастасія Олександрівна; Korniychenko, A.
    (ua) У статті з’ясовано, що сучасне законодавство даної країни, загалом, має превентивний характер та спрямоване на попередження будь-яких проявів булінгу. Зазначено, що уряд Швеції одним із перших для запобігання та протидії булінгу почав застосовувати науково-обґрунтований підхід, який, зокрема, базувався на систематичному моніторингу ефективності впроваджених програм і заходів, а також їх оцінюванні. Здійснено аналіз положень профільного Закону «Про освіту», який встановлює обов’язок повідомляти про будь-які прояви булінгу, визначає обов’язкові превентивні дії для закладів освіти, порядок реагування на випадки булінгу, його розслідування та застосування відповідних заходів. Розглянуто окремі повноваження Міністерства освіти, Міністерства охорони здоров’я та соціальних справ та Міністерства праці. Вказано, що на виконання окреслених функціональних обов’язків, урядом Швеції при Міністерстві праці утворено дві вузькоспеціалізовані інституції – Дитячий омбудсмен та Омбудсмен з питань дискримінації. З’ясовано, що у Швеції булінг, який означений дискримінаційними проявами, чітко відокремлюється від типових форм цькування та регламентується окремим Законом. Зазначено, що у Швеції сформовано систему контролю та нагляду за процесами, які відбуваються у закладах освіти, зокрема утворено орган спеціалізованого контролюючого органу – Шведської шкільної інспекції, яка являється профільним суб’єктом у сфері запобігання та протидії булінгу. Вказано, що у структурі Шведської шкільної інспекції утворюється посада Омбудсмена у справах дітей та учнів. Здійснено аналіз окремих елементів його правового статусу. Запропоновано запровадити на території України спеціалізовано антибулінгового омбудсмена, який об’єктивно сприятиме необхідному інституційному посиленню нашої країни у цій сфері.
  • Ескіз
    Документ
    Співвідношення правових категорій «інформаційне суспільство» та «smart-суспільство»
    (2022) Корнійченко, Анастасія Олександрівна; Korniychenko, A.
    (ua) У статті розкрито зміст категорії Smart-суспільства та здійснено співвідношення правових категорії «Smart-суспільство» та «інформаційне суспільство». Виявлено, що інформаційне суспільство нерозривно пов’язано із розвитком та поширенням ролі інформаційно-комунікаційних технологій, наявністю належного інформаційного сектору технологій, з високим рівнем інформаційної культури у всіх сферах суспільного життя, доступністю та прозорістю інформації. Зазначено, категорія «Smart» означає розумний, тобто такий, що сприяє розвитку розумних технологій і формуванню розумного суспільства, перехід «традиційного» інформаційного суспільства до суспільства знань або Smart-суспільства, керівною парадигмою якого є прагнення покращувати всі сфери життєдіяльності людини, використовуючи інформаційні технології для створення нової якості життя. Smart-суспільство є новою моделлю інформаційного суспільства, яке пронизує всі сфери суспільного життя, а саме – економічну, політичну, соціальну, духовно-культурну, освітянську сфери життєдіяльності. Кореляція правових категорій «інформаційне суспільство» та «Smart-суспільство» дала змогу стверджувати, що вони наділені як спільними, так і відмінними характеристиками. До спільних рис можна віднести наступні: 1) означені категорії є доволі подібними, але не тотожними; 2) вони з’явилися в один період (на початку 1960-х рр.); 3) обидві нерозривно пов’язані з інформаційний сектором; 4) стосуються всіх сфер суспільного життя; 5) детерміновані розвитком інформаційно-комунікаційних технологій. Зазначено, що між ними існують й певні відмінності, головною із яких виступає нерозривність Smart-суспільства з цифровими технологіями, в той час як інформаційне суспільство не має такої залежності від Smart-технологій. Зроблено висновок, що Smart-суспільство виступає новою, більш сучасною, формою інформаційного суспільства, яке характеризується своїми особливостями та специфічними характеристиками.
  • Ескіз
    Документ
    Діяльність суб’єктів публічного адміністрування в умовах smart-суспільства
    (2021) Корнійченко, Анастасія Олександрівна; Korniychenko, A.
    (ua) У статті здійснено аналіз загально-теоретичних основ концепції Smart-суспільства. Вказано, що Smart-суспільство є принципово новим, порівняно з інформаційним, базисом існування людства загалом або певної країни зокрема, яке передбачає використання Smart-технологій людьми з відповідною розумовою свідомістю (тобто, Smart-людьми) й їх поєднання шляхом організації взаємодії індивідів і технологій на основі розуму та знань. Розглянуто діяльність суб’єктів публічного адміністрування у процесі становлення Smart-суспільства. Зазначено, що одним із кроків становлення Smart-суспільства є запровадження Smart-управління та Smart-урядування (адміністрування), які поступово впроваджуються в Україні. З’ясовано, що одним із складників Smart-урядування виступає «E-government», яке являється системою взаємодії державних інституцій як з окремим громадянином зокрема, так і суспільством загалом шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечує оперативне, відкрите та неупереджене вирішення будь-яких соціально-побутових проблем. Визначено потенційні та реальні проблеми, які притаманні публічному адмініструванню у вказаних умовах. Зроблено висновок, що на сьогоднішній день і Smart-управління, і Smart-урядування (адміністрування) є недосконалими та потребують комплексного підходу шляхом формування єдиної загальнодержавної концепції становлення та розвитку Smart-управління, ефективне впровадження якого стане значним поштовхом у формуванні на території України Smart-суспільства.
  • Ескіз
    Документ
    Булінг в освітньому середовищі – детермінанти та форми
    (2020) Соболь, Євген Юрійович; Корнійченко, Анастасія Олександрівна; Sobol, Y.; Korniichenko, А.
    (ua) Стаття присвячена дослідженню детермінанти та форми булінгу як негативного соціального явища, за яке чинним законодавством України передбачено юридичну відповідальність. Зосереджено увагу на аналізі поняття «детермінант». Визначено, що детермінантами булінгу є причини та умови його виникнення. Авторами наголошується, що під причинами булінгу необхідно розуміти його підстави (конкретні чинники), а під умовами – певні сприятливі обставини, які уможливлюють реалізацію насильницьких дій. Авторами обґрунтовано, що підставою для булінгу може стати будь-який з наступних чинників: зовнішній вигляд, успішність або неуспішність у навчанні, певні фізичні можливості особи, її здібності, матеріальний стан, особливості характеру. У статті зазначено, що умови булінгу варто розглядати в широкому та вузькому значенні. У вузькому значені під умовою булінгу доцільно розуміти конкретні обставини вчинення цькування, що має місце між чітко визначеними учасниками в певний проміжок часу (окремо взятий випадок здійснення булінгу). У такому разі під умовами булінгу будуть розумітися час, місце його вчинення, інші обставини, які мають значення при ідентифікації дій як булінгу. У широкому значенні умови булінгу розуміються як всі глобально існуючі обставини, які уможливлюють реалізацію такого негативного явища як булінг. Зроблено висновок, що, в контексті широкого розуміння, умови булінгу варто поділяти на наступні групи: соціальні, економічні, правові, культурно-етичні, морально-психологічні тощо. У ході дослідження окремо приділено увагу сімейному становищу як детермінанті, яка може виступати одночасно як причиною, так і умовою булінгу. У статті запропоновано також під формою булінгу розуміти зовнішнє вираження насильницьких дій, які можуть бути фізичними (зокрема, сексуальними, економічними) та психологічними (словесними, письмовими).