Факультет історії, бізнес-освіти та права
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9
Переглянути
10 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Адміністративно-правовий статус органів публічної влади та Національної поліції України щодо протидії та запобігання випадків дискримінації(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Кондратенко, Віталій Миколайович; Kondratenko, Vitaly Mykolayovych(ua) У статті розглянуто повноваження органів публічної влади, посадових осіб у сфері запобігання та протидії дискримінації. До відповідних державних суб’єктів віднесено Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Кабінет Міністрів України, Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю, Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, Освітнього омбудсмена України, Уповноваженого із захисту державної мови. Акцентовано на специфіці реалізації правового статусу з забезпечення принципу недискримінації Міністерством закордонних справ України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціальної політики України. На результатами проведеного дослідження сформовано систему суб’єктів владних повноважень з питань протидії дискримінації: суб’єкти владних повноважень щодо парламентського контролю у сфері протидії дискримінації; суб’єкти владних повноважень з питань урядового контролю у сфері протидії дискримінації; суб’єкти владних повноважень з реалізації загальних повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері протидії дискримінації; суб’єкти владних повноважень з реалізації спеціальних повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері протидії дискримінації; суб’єкти владних повноважень місцевого та регіонального рівнів із протидії дискримінації. Національну поліцію України віднесено до суб’єктів із реалізації загальних повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері протидії дискримінації. Вказано, що адміністративно-правовий статус поліцейських за цим напрямом має певні особливості, зумовлених одночасним виконанням загального і спеціального правового статусу працівника поліції та законодавчих приписів із забезпечення прав і свобод громадян, дотриманням принципу недискримінації у службовій діяльності, здійсненням заходів із недопущення заборони дискримінації на відповідній ланці правозастосовної роботи. (en) The article describes the powers of public authorities and officials in the field of preventing and countering discrimination. Relevant state entities include the Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on Human Rights, Deoccupation and Reintegration of Temporarily Occupied Territories, National Minorities and Interethnic Relations, the Verkhovna Rada of Ukraine Commissioner for Human Rights, the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Government Commissioner for the Rights of Persons with Disabilities, the Government the Commissioner for Gender Policy, the Educational Ombudsman of Ukraine, the Commissioner for the Protection of the State Language. Particular attention is paid to the peculiarities of the implementation of the legal status of ensuring the principle of nondiscrimination by the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine, the Ministry of Justice of Ukraine, and the Ministry of Social Policy of Ukraine. Based on the results of the study, a system of subjects of authority on issues of combating discrimination was formed: 1) subjects of power in relation to parliamentary control in the field of anti-discrimination; 2) subjects of authority in matters of government control in the field of anti-discrimination; 3) subjects of authority for the implementation of general powers of central executive bodies in the field of anti-discrimination; 4) subjects of authority for the implementation of special powers of central executive bodies in the field of combating discrimination; 5) subjects of local and regional authorities to combat discrimination. The National Police of Ukraine is classified as a subject of authority in matters of implementation of the general powers of the central executive authorities in the field of anti-discrimination. It is indicated that the administrative and legal status of police officers in this area has certain essential features, which are caused by the simultaneous implementation of the general and special legal status of a police officer and legislative prescriptions to ensure the rights of citizens, compliance with the principle of non-discrimination in official activities.Документ Змістовне наповнення та особливості реалізації правових засобів забезпечення взаємодії громадськості з публічної адміністрацією в Україні(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Кондратенко, Віталій Миколайович; Швайка, Дарія Миколаївна; Kondratenko, Vitaly Mykolayovych; Shvayka, Daria Mykolayivna(ua) У статті з урахуванням опрацювання наукової літератури юридичного спрямування означено сутність та ключовий зміст категорії правових засобів. Запропоновано їхнє розуміння у вигляді правових явищ, виражених у системі правового інструментарію та діяльності суб’єктів, що здійснюють його застосування, котрі об’єктивують функції права з метою досягнення соціально значущих результатів, а також забезпечення дієвості правового регулювання суспільних відносин. З’ясовано та наведено галузеву специфіку адміністративно-правових засобів, які поєднують у собі прийоми і способи правового регулювання, зокрема дозвіл, заборона, зобов’язання, заохочення, що виражаються у безпосередніх формах реалізації адміністративно-правових норм, зокрема використання, виконання та дотримання владних приписів; передбачають діяльність публічної адміністрації, спрямовану на створення необхідних умов для забезпечення належного функціонування об’єкту публічно-владного впливу; здійснюють протидію порушенням відповідного законодавства із застосуванням примусових заходів, зокрема притягнення винних осіб за вчинення проступку до адміністративної відповідальності. Схарактеризовано адміністративно-правове забезпечення як однієї з найважливіших категорій науки адміністративного права, наведено різні наукові погляди щодо його розуміння. Акцентовано на нагальному виробленні єдиної точки зору, що матиме позитивний вплив на теоретичні розробки та ефективне впровадження у практичній діяльності. Також окреслено проблематику щодо ключової перепони для визначення істотної сутності та структури вказаного напряму адміністративно-правового забезпечення зумовленого відсутністю належної розробки його концепції у вітчизняній доктрині адміністративного права. Це пов’язано із формальним підходом на державному рівні до реалізації та захисту прав і свобод людини та громадянина протягом минулого століття, питаннями розвитку інститутів громадянського суспільства. У кінцевому підсумку розлого сформульовано дефініцію поняття адміністративно-правових засобів забезпечення взаємодії громадянського суспільства з публічною адміністрацією, вказаної їхні риси та основні функції (реалізаційна функція; соціальна функція; гуманістична функція; стимулююча функція; захисна функція). (en) In the article, taking into account the study of scientific literature of the legal direction, the essence and key content of the category of legal means are defined. Their understanding is offered in the form of legal phenomena expressed in the system of legal tools and the activities of subjects implementing it, which objectify the functions of law with the aim of achieving socially significant results, as well as ensuring the effectiveness of legal regulation social relations. The branch specifics of administrative-legal means, which combine techniques and methods of legal regulation, including permission, prohibition, obligations, incentives, which are expressed in direct forms of implementation of administrative-legal norms, including the use, implementation and compliance with official orders; foresee activity of the public administration, aimed at creating the necessary conditions to ensure the proper functioning of the object of public-authority influence; carry out countermeasures against violations of the relevant legislation with the use of coercive measures, in particular bringing guilty persons to administrative responsibility for committing a misdemeanor. It also outlines the issues related to the key obstacle to determining the essential essence and structure of the specified direction of administrative and legal support caused by the lack of proper development of its concept in the domestic doctrine of administrative law. This is related to the formal approach at the state level to the implementation and protection of human and citizen rights and freedoms during the last century, issues of the development of civil society institutions. In the end, a definition of the concept of administrative and legal means of ensuring the interaction of civil society with public administration was formulated, their features and main functions were indicated (implementation function; social function; humanistic function; stimulating function; protective function).Документ Система міжнародного законодавства у сфері функціонування інституту громадського контролю за діяльністю органів судової влади(2023) Кондратенко, Віталій Миколайович; Kondratenko, V.(ua) У статті окреслено основоположне значення приписів міжнародного права у сфері організації належної взаємодії інститутів громадянського суспільства із органами публічної влади, зокрема судовими інституціями, реалізації завдань громадського контролю за діяльністю суб’єктів владних повноважень. Проаналізовано низку відповідних ключових міжнародно-правових актів, насамперед, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р., а також декларації, конвенції, рекомендації ООН і Ради Європи щодо: доступу до інформації, яка знаходиться у розпорядженні державних органів влади; сприяння участі громадськості у політичних і громадських справах, публічному житті, у процесах прийняття управлінських рішень; запобігання корупції. Обґрунтовується, що громадський контроль у судовій сфері слугує важливою складовою народовладдя, уособлює безперервність здійснення волі громадян у найголовніших сферах державного та суспільного життя. Він утворює стійкий фундамент втілення у практичну площину верховенства права й законності шляхом формування дієвих механізмів громадського моніторингу, перевірки та оцінювання публічної діяльності, здійснення правосуддя судами і суддями. Інтенсифіковані євроінтеграційні процеси в Україні сприяли ґрунтовному перегляду підходів до формування й реалізації державної політики в окреслених аспектах з урахуванням основоположних приписів міжнародного права. Запропоновано загальну систематизацію міжнародно-правових актів з питань адміністративно-правового забезпечення громадського контролю за діяльністю органів судової влади, яка включає: 1) міжнародно-правові акти щодо прав людини та громадянина у сфері управління державними і суспільними справами; 2) міжнародно-правові акти щодо інформаційної відкритості та доступності органів судової влади; 3) міжнародно-правові акти щодо створення належних умов для контролю громадськості за діяльністю національної судової системи; 4) міжнародно-правові акти із запобігання та протидії корупції в діяльності органів судової влади.Документ Теоретико-правовий зміст адміністративної діяльності публічної влади у сфері забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю(2022) Кондратенко, Віталій Миколайович; Kondratenko, V.(ua) У статті окреслені особливості співвідношення правових категорій «адміністративна діяльність» та «державне управління». Розглянуто окремі напрями діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань реалізації правозахисного механізму держави в сучасних реаліях. Обґрунтовується, що суттєві реформені зміни системи публічних органів влади й модифікація напрямів їхньої діяльності, створення умов для побудови демократичної, соціальної, правової держави відповідно до положень Конституції України, реалізації та зaхисту прав і свобод осіб з інвалідністю визначили пріоритетність формування нової адміністративно-правової доктрини, побудованої на засадах людиноцентристської ідеології. Перевага трансформації адміністративного права повинна надаватися її неуправлінській спрямованості, яка охоплює взаємовідносини між публічною адміністрацією та особами з інвалідністю. Розкрито зміст адміністративної діяльності субєктів у цій сфері, де первинного значення набувають не управлінські, а такі нові функції, як правозабезпечувальна, що пов’язана із забезпеченням прав і свобод людини, а також правозахисна – пов’язана із захистом, відновленням порушених прав. Останні повно відтворюють суспільне призначення адміністративного права в контексті діяльності публічної адміністрації щодо реалізації та захисту прав і свобод людей з особливостями фізичного та психологічного розвитку. У кінцевому підсумку визначено, що з урахуванням практичної спрямованості сучасних функцій адміністративного права, пріоритетним напрямом діяльності публічної адміністрації доцільно визначити не тільки закріплення прав і свобод осіб з інвалідністю, а й забезпечення їхньої реалізації та створення належного захисту у випадках порушення. Тільки через ці аспекти стає більш зрозумілою конституційна дефініція щодо утвердження та забезпечення прав і свобод людини, їхніх законних інтересів як головним обов’язком держави.Документ Сучасні тенденції адміністративно-правового регулювання контролю громадянського суспільства за діяльністю органів публічної влади(2022) Кондратенко, Віталій Миколайович; Kondratenko, V.(ua) У статті на підставі аналізу низки вітчизняних нормативних актів і наукових праць здійснено характеристику особливостей сучасного стану адміністративно-правового регулювання інституту громадського контролю за адміністративною діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Окреслено ключові чинники, які безпосередньо або опосередковано вплинули на розвиток за останні роки щодо взаємодії громадян з суб’єктами владних повноважень. Визначено громадську антикорупційну експертизу як один із кращих правових інструментів із втіленню у життя громадських інтересів, залучення активних і професійних груп населення до управління державними справами, а також здійснення належного контролю за нормотворчою діяльністю органів публічної влади. Схарактеризовано особливості доступності до публічної інформації у законодавчій площині. Наразі існує розвинутий юридичний механізм поводження зі всім наявним об’ємом цієї інформації в країні, відображену та задокументовану будь-якими засобами та на носіях інформація, отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, або яка знаходиться у їхньому володінні. Констатовано на формуванні нині двох складових адміністративно-правового регулювання громадського контролю у сфері публічної адміністрування. Водночас наголошується на недосконалості чинного вітчизняного законодавства, що загалом створює штучні бар’єри для реалізації громадських ініціатив, утворення та діяльності окремих видів організацій громадянського суспільства, розгляду та врахування їхніх пропозицій органами публічної влади.Документ Особливості реалізації державної антикорупційної політики в адміністративній діяльності поліції на сучасному етапі євроінтеграції України(2021) Кондратенко, Віталій Миколайович; Kondratenko, V.(ua) У статті з’ясовано сутність державної політики у сфері запобігання корупційним ризикам в діяльності Національної поліції як однієї із головних складових державної антикорупційної політики України. Доведено, що ця політика виражає основоположні напрями функціонування держави, які мають консолідований та узагальнений характер, слугують своєрідним орієнтиром для реалізації компетенції суб’єктів владних повноважень у сфері попередження, запобігання, припинення корупційних правопорушень та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. Дістало подальшого обґрунтування позиція, що сформовані положення відповідної державної антикорупційної політики прописуються в низці відповідних стратегічних планових документах, які мають силу законів з подальшим розкриттям у підзаконних актах для виконання компетентними органами публічної влади.Документ Сутність та зміст адміністративно-правового регулювання земельних відносин в Україні(ТОВ «Полімед-Сервіс», 2019) Кондратенко, Віталій Миколайович; Kondratenko, V.(ua) У статті визначено роль держави у забезпеченні та розвитку земельних відносин на сучасному етапі реформування цієї сфери. Проаналізовано зміст і співвідношення понять «державне управління» та «державне регулювання». Державне управління в галузі земельних відносин визначено як організаційно-правову діяльністю органів публічної влади із використанням безпосереднього впливу, спрямованого на забезпечення раціонального використання, охорони та відтворення земель відповідно до вимог земельного законодавства. Державне регулювання переважаючою формою відповідного впливу передбачає функцію прогнозування і планування, організаційно-реєстраційну та контрольну діяльність публічних органів. Встановлено та охарактеризовано мету, завдання та основний зміст адміністративно-правового регулювання земельних відносин в Україні. Обґрунтовано, що адміністративно-правовий механізм реалізації земельних відносин об’єднує групу інструментів прямого впливу на суспільні відносини щодо володіння, розпорядження, використання, охорони і відтворення земельних ресурсів, зокрема нормативно-правові, інституціональні, дозвільні, адміністративно-контролюючі. Система державного регулювання земельних відносин передбачає також реалізацію заходів щодо охорони об’єктів і суб’єктів земельних відносин, заходів щодо вирішення спірних питань відносно об’єктів і суб’єктів земельних відносин. Визначено, що адміністративно-правове регулювання земельних відносин передбачає встановлення нормами адміністративного права рамок і правил взаємодії суб’єктів земельних відносин, а також регламентацію процесів використання, володіння й відтворення земельних ресурсів. Організаційний механізм розвитку земельних відносин включає в себе комплекс землевпорядних, планувальних інструментів та інструментів інституціоналізації структури управління. Цей комплекс забезпечує здійснення впорядкування та регулювання земельних відносин у рамках концепції сталого розвитку суспільних відносин.Документ Сучасні теоретико-правові підходи до реалізації та захисту прав і свобод людини та громадянина суб’єктами публічної адміністрації(2020) Кондратенко, Віталій Миколайович; Kondratenko, V.(ua) У статті розкрито основні питання сучасного трактування щодо ефективного функціонування правозахисного механізму держави з точки зору науки адміністративного права. Автором зазначається, що національний правозахисний механізм структурно поєднує у собі привалювання ідей верховенства права та законності із застосуванням сукупності адміністративно-правового інструментарію, за допомогою якого передбачено комплексне легітимне втручання у процеси реалізації та захисту права і свобод людини та громадянина через імперативне встановлення дозволів, зобов’язань та обмежень з метою належного втілення у життя суспільних і державних інтересів. Також у ході дослідження сформульовано поняття, характерні риси та функції адміністративно-правових засобів забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Наголошено на доцільності під такими засобами розуміти правові явища, що виражені в системі адміністративно-правового інструментарію та формалізованої діяльності суб’єктів публічної адміністрації, які спрямовані на регулювання суспільних відносин щодо створення необхідних умов реалізації прав і свобод індивідів, а також гарантування ефективного функціонування правового механізму захисту та відновлення суб’єктивних прав із можливістю застосування заходів адміністративного примусу. Автор акцентує увагу, що в умовах реформування вітчизняного адміністративного права та зміни підходів до публічного адміністрування все більша увага науковців звертається до практики широкого застосування у цих процесах засад людиноцентризму. Зроблено висновок, що подальша розбудова системи адміністративно-правових засобів забезпечення реалізації та захисту прав і свобод людини та громадяни вимагає системно послуговуватися міжнародними стандартами прав людини, дотрим уватися положень зобов’язань з питань правового гарантування суб’єктивних прав індивіда, посилювати міжнародне співробітництво з прав людини.Документ Особливості адміністративно-правового статусу органів юстиції в Україні(ФОП Озеров Г. В., 2020) Кондратенко, Віталій Миколайович; Дем’янчик, Валерія Валеріївна; Kondratenko, V.; Demynchuk, V.(ua) У статті сформовано поняття і розкритий зміст адміністративно-правового статусу системи органів юстиції й безпосередньо Міністерства юстиції України як взаємопов’язаного комплексу завдань, адміністративних обов’язків та прав у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності на надання адміністративних послуг структурними підрозділами зазначеного міністерства та підстав адміністративної відповідальності у цій сфері з метою забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб. До елементів адміністративно-правового статусу органів юстиції віднесено завдання, юридичні обов’язки і права з їхнього виконання, а також адм іністративна відповідальність. Обгрунтовано, що юридичні права Міністерства юстиції України поділяються на певні види з питань співпраці з населенням, внутрішньо-організаційної діяльності, роботи з інформаційними ресурсами та заходи адміністративного примусу. Окрема увага звернута на невід’ємний елемент змісту адміністративно-правового статусу органів юстиції як адміністративної відповідальності фізичних і юридичних осіб, яка застосовується в аналізованій сфері.Документ Адміністративно-правове регулювання діяльності нотаріату в зарубіжних країнах(ТОВ«Полімед-Сервіс», 2017) Кондратенко, Віталій Миколайович(uk) У статті здійснено загальну характеристику адміністративно-правового регулювання діяльності нотаріату в окремих країнах двох основних систем нотаріату– латинського і англосаксонського типу. Особливу увагу зосереджено на питаннях правового статусу, вимогах до особи нотаріуса, засадах здійснення ним професійної діяльності, а також на контрольних повноваженнях компетентних органів державної влади в аналізованій сфері. За результатами дослідження констатується, що перспективи розвитку нотаріату в Україні мають спиратися на накопичений світовий досвід та враховувати національні звичаї та ментальність українського народу.