Факультет історії, бізнес-освіти та права
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Адміністративно-правовий статус органів публічної влади та Національної поліції України щодо протидії та запобігання випадків дискримінації(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Кондратенко, Віталій Миколайович; Kondratenko, Vitaly Mykolayovych(ua) У статті розглянуто повноваження органів публічної влади, посадових осіб у сфері запобігання та протидії дискримінації. До відповідних державних суб’єктів віднесено Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Кабінет Міністрів України, Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю, Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, Освітнього омбудсмена України, Уповноваженого із захисту державної мови. Акцентовано на специфіці реалізації правового статусу з забезпечення принципу недискримінації Міністерством закордонних справ України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціальної політики України. На результатами проведеного дослідження сформовано систему суб’єктів владних повноважень з питань протидії дискримінації: суб’єкти владних повноважень щодо парламентського контролю у сфері протидії дискримінації; суб’єкти владних повноважень з питань урядового контролю у сфері протидії дискримінації; суб’єкти владних повноважень з реалізації загальних повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері протидії дискримінації; суб’єкти владних повноважень з реалізації спеціальних повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері протидії дискримінації; суб’єкти владних повноважень місцевого та регіонального рівнів із протидії дискримінації. Національну поліцію України віднесено до суб’єктів із реалізації загальних повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері протидії дискримінації. Вказано, що адміністративно-правовий статус поліцейських за цим напрямом має певні особливості, зумовлених одночасним виконанням загального і спеціального правового статусу працівника поліції та законодавчих приписів із забезпечення прав і свобод громадян, дотриманням принципу недискримінації у службовій діяльності, здійсненням заходів із недопущення заборони дискримінації на відповідній ланці правозастосовної роботи. (en) The article describes the powers of public authorities and officials in the field of preventing and countering discrimination. Relevant state entities include the Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on Human Rights, Deoccupation and Reintegration of Temporarily Occupied Territories, National Minorities and Interethnic Relations, the Verkhovna Rada of Ukraine Commissioner for Human Rights, the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Government Commissioner for the Rights of Persons with Disabilities, the Government the Commissioner for Gender Policy, the Educational Ombudsman of Ukraine, the Commissioner for the Protection of the State Language. Particular attention is paid to the peculiarities of the implementation of the legal status of ensuring the principle of nondiscrimination by the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine, the Ministry of Justice of Ukraine, and the Ministry of Social Policy of Ukraine. Based on the results of the study, a system of subjects of authority on issues of combating discrimination was formed: 1) subjects of power in relation to parliamentary control in the field of anti-discrimination; 2) subjects of authority in matters of government control in the field of anti-discrimination; 3) subjects of authority for the implementation of general powers of central executive bodies in the field of anti-discrimination; 4) subjects of authority for the implementation of special powers of central executive bodies in the field of combating discrimination; 5) subjects of local and regional authorities to combat discrimination. The National Police of Ukraine is classified as a subject of authority in matters of implementation of the general powers of the central executive authorities in the field of anti-discrimination. It is indicated that the administrative and legal status of police officers in this area has certain essential features, which are caused by the simultaneous implementation of the general and special legal status of a police officer and legislative prescriptions to ensure the rights of citizens, compliance with the principle of non-discrimination in official activities.Документ Система міжнародного законодавства у сфері функціонування інституту громадського контролю за діяльністю органів судової влади(2023) Кондратенко, Віталій Миколайович; Kondratenko, V.(ua) У статті окреслено основоположне значення приписів міжнародного права у сфері організації належної взаємодії інститутів громадянського суспільства із органами публічної влади, зокрема судовими інституціями, реалізації завдань громадського контролю за діяльністю суб’єктів владних повноважень. Проаналізовано низку відповідних ключових міжнародно-правових актів, насамперед, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р., а також декларації, конвенції, рекомендації ООН і Ради Європи щодо: доступу до інформації, яка знаходиться у розпорядженні державних органів влади; сприяння участі громадськості у політичних і громадських справах, публічному житті, у процесах прийняття управлінських рішень; запобігання корупції. Обґрунтовується, що громадський контроль у судовій сфері слугує важливою складовою народовладдя, уособлює безперервність здійснення волі громадян у найголовніших сферах державного та суспільного життя. Він утворює стійкий фундамент втілення у практичну площину верховенства права й законності шляхом формування дієвих механізмів громадського моніторингу, перевірки та оцінювання публічної діяльності, здійснення правосуддя судами і суддями. Інтенсифіковані євроінтеграційні процеси в Україні сприяли ґрунтовному перегляду підходів до формування й реалізації державної політики в окреслених аспектах з урахуванням основоположних приписів міжнародного права. Запропоновано загальну систематизацію міжнародно-правових актів з питань адміністративно-правового забезпечення громадського контролю за діяльністю органів судової влади, яка включає: 1) міжнародно-правові акти щодо прав людини та громадянина у сфері управління державними і суспільними справами; 2) міжнародно-правові акти щодо інформаційної відкритості та доступності органів судової влади; 3) міжнародно-правові акти щодо створення належних умов для контролю громадськості за діяльністю національної судової системи; 4) міжнародно-правові акти із запобігання та протидії корупції в діяльності органів судової влади.Документ Сучасні тенденції адміністративно-правового регулювання контролю громадянського суспільства за діяльністю органів публічної влади(2022) Кондратенко, Віталій Миколайович; Kondratenko, V.(ua) У статті на підставі аналізу низки вітчизняних нормативних актів і наукових праць здійснено характеристику особливостей сучасного стану адміністративно-правового регулювання інституту громадського контролю за адміністративною діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Окреслено ключові чинники, які безпосередньо або опосередковано вплинули на розвиток за останні роки щодо взаємодії громадян з суб’єктами владних повноважень. Визначено громадську антикорупційну експертизу як один із кращих правових інструментів із втіленню у життя громадських інтересів, залучення активних і професійних груп населення до управління державними справами, а також здійснення належного контролю за нормотворчою діяльністю органів публічної влади. Схарактеризовано особливості доступності до публічної інформації у законодавчій площині. Наразі існує розвинутий юридичний механізм поводження зі всім наявним об’ємом цієї інформації в країні, відображену та задокументовану будь-якими засобами та на носіях інформація, отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, або яка знаходиться у їхньому володінні. Констатовано на формуванні нині двох складових адміністративно-правового регулювання громадського контролю у сфері публічної адміністрування. Водночас наголошується на недосконалості чинного вітчизняного законодавства, що загалом створює штучні бар’єри для реалізації громадських ініціатив, утворення та діяльності окремих видів організацій громадянського суспільства, розгляду та врахування їхніх пропозицій органами публічної влади.Документ Сутність та зміст адміністративно-правового регулювання земельних відносин в Україні(ТОВ «Полімед-Сервіс», 2019) Кондратенко, Віталій Миколайович; Kondratenko, V.(ua) У статті визначено роль держави у забезпеченні та розвитку земельних відносин на сучасному етапі реформування цієї сфери. Проаналізовано зміст і співвідношення понять «державне управління» та «державне регулювання». Державне управління в галузі земельних відносин визначено як організаційно-правову діяльністю органів публічної влади із використанням безпосереднього впливу, спрямованого на забезпечення раціонального використання, охорони та відтворення земель відповідно до вимог земельного законодавства. Державне регулювання переважаючою формою відповідного впливу передбачає функцію прогнозування і планування, організаційно-реєстраційну та контрольну діяльність публічних органів. Встановлено та охарактеризовано мету, завдання та основний зміст адміністративно-правового регулювання земельних відносин в Україні. Обґрунтовано, що адміністративно-правовий механізм реалізації земельних відносин об’єднує групу інструментів прямого впливу на суспільні відносини щодо володіння, розпорядження, використання, охорони і відтворення земельних ресурсів, зокрема нормативно-правові, інституціональні, дозвільні, адміністративно-контролюючі. Система державного регулювання земельних відносин передбачає також реалізацію заходів щодо охорони об’єктів і суб’єктів земельних відносин, заходів щодо вирішення спірних питань відносно об’єктів і суб’єктів земельних відносин. Визначено, що адміністративно-правове регулювання земельних відносин передбачає встановлення нормами адміністративного права рамок і правил взаємодії суб’єктів земельних відносин, а також регламентацію процесів використання, володіння й відтворення земельних ресурсів. Організаційний механізм розвитку земельних відносин включає в себе комплекс землевпорядних, планувальних інструментів та інструментів інституціоналізації структури управління. Цей комплекс забезпечує здійснення впорядкування та регулювання земельних відносин у рамках концепції сталого розвитку суспільних відносин.