Факультет історії, бізнес-освіти та права
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9
Переглянути
6 результатів
community.search.results.head
Документ Основні наукові аспекти щодо формування категорій «публічний порядок» та «публічний контроль»(2022) Гриценко, Володимир Григорович; Gritsenko, V.(ua) У статті досліджено категорію «публічний порядок». Зазначено, що у загальному розумінні під публічним порядком слід розуміти певну частину врегульованих правовими та іншими соціальними нормами суспільних відносин, що становлять порядок життєдіяльності у відповідних сферах, недоторканність життя, здоров’я та гідності громадян, власності та майна забезпечують умови, створені для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.Розкрито обов’язкові структурні елементи правової категорії «публічний порядок». Акцентовано увагу, що дана категорія складається з трьох основних елементів: - зміст публічного порядку; - засоби регулювання; - мета встановлення публічного порядку. Проведено аналіз наукових досліджень у цій сфері, розкрито основні наукові думки щодо формування категорії «публічний порядок». На основі аналізу, зроблено висновок, що публічний порядок - це багатогранне явище, яке включає в себе аспекти моралі, психології, права, економіки тощо. Публічний порядок є основою, соціальним еталоном відносин у соціумі. Публічний порядок - це врегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров’я, повагу до честі та людської гідності.Розглянуто, публічний контроль, який впливає на показник рівня довіри населення до державної влади, тобто все, що відбувається з ініціативи державної влади і здійснюється нею і її окремими представниками, має бути «прозорим», тому що контролювати можна тільки доступний для огляду і чіткий об'єкт, який піддається аналізу за змістом і формою.Документ Інститут громадського контролю за діяльністю національної поліції України(2021) Гриценко, Володимир Григорович; Gritsenko, V.(ua) У статті здійснено аналіз наукових праць, присвячених дослідженню інституту громадського контролю за діяльністю Національної поліції України. Наголошується на важливості та актуальності проблематики у зв’язку з тим, що громадський контроль сприятиме підвищенню довіри до Національної поліції України та є одним із важливих індикаторів зрілості громадянського суспільства. Звернуто увагу, що контроль є одним з інструментальних чинників демократичного державотворення та невід’ємною рисою громадського життя. Визначено поняття та завдання громадського контролю за діяльністю Національної поліції України. Наводяться визначення поняття «громадський контроль над діяльністю Національної поліції України», запропоновані А. Клочко, О. Собиною, С. Медведенком, О. Юніним. Розкрито завдання громадського контролю за діяльністю поліції, які в першу чергу, спрямовані на отримання достовірної і повної інформації щодо діяльності поліції. По-друге, сприятимуть підвищенню ефективності роботи поліції та позитивно впливатимуть на її імідж і престиж. По-третє, їх метою є забезпечення дотримання законності щодо захисту прав та свобод громадян під час виконання службових обов’язків працівниками поліції. Частково увагу приділено проблемним питанням механізму реалізації громадського контролю в сучасних умовах та його формам. Обгрунтовано, що правова регламентація громадського контролю за діяльністю Національної поліції України потребує подальшого удосконалення, створення належних нормативно-правових засад громадського контролю. Охарактеризовано мету громадського контролю за діяльністю працівників поліції, спрямовану на недопущення протиправних дій із боку підконтрольних суб’єктів, попередження можливих правопорушень та усунення причин, що їм сприяють. Підтримано позицію науковців щодо створення спеціальних веб-сайтів для надання різного типу інформації щодо протизаконної діяльності працівників поліції.Документ Деякі особливості сучасних видів та методів криміналістичної тактики проведення допиту(Полімед-Сервіс, 2018) Гриценко, Володимир Григорович; Пихтіна, Поліна Віталіївна; Hrytsenko, V.; Pykhtina, P.(uk) Стаття присвячена сучасним видам та методам криміналістичної тактики проведення допиту, враховуючи досвід зарубіжних країн. На основі проведеного дослідження визначається сутність поняття допиту, запропоновано деякі уточнення для визначення мети, фактичних і процесуальних підстав щодо проведення окремих видів допиту, а саме «прямого» і «перехресного» допиту свідків і потерпілих, одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб та застосування гіпнозу. Проаналізовано законодавчу базу й окремі думки вчених-криміналістів та виокремлено етапи проведення допиту. Запропоновано застосовувати для кожного етапу допиту відповідну тактику, новизною якої є використання фізіогноміки, а також поліграф задля підвищення ефективності розкриття злочину. Внесено пропозицію щодо впровадження деяких специфічних методів подолання конфліктних ситуацій із застосуванням юридичної психології.Документ Поняття та класифікація екологічного контролю як виду адміністративної діяльності органів державної влади(ТОВ «Полімед-Сервіс», 2019) Гриценко, Володимир Григорович; Hrytsenko, V.(ua) У статті досліджено поняття та визначено критерії класифікації екологічного контролю. Наведено авторське бачення поняття «екологічного контролю». Визначено повноваження органів державної влади щодо здійснення екологічного контролю. Зазначено, що основною задачею екологічної діяльності органів державної влади є створення надійного та дієвого контролю, здатного забезпечити збалансоване вирішення екологічних задач і проблем збереження навколишнього природного середовища для задоволення життєвих потреб населення. Звернуто увагу на сутність екологічного контролю та на шляхи їх вирішення. Зауважено, що одним з актуальних питань здійснення та підвищення ефективності екологічного контролю є проблема правового регулювання його видів та класифікація. Визначено види екологічного контролю та надано їх характеристику.Документ Проблеми адміністративно-правового регулювання статусу учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції(2020) Гриценко, Володимир Григорович; Вставська, Тетяна Василівна; Hrytsenko, V.; Vstavska, T.(ua) Стаття присвячена системному аналізу адміністративно-правового регулювання статусу учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції. Автором констатується, що за останні п’ять років в Україні фактично сформувались основоположні засади адміністративно-правового регулювання статусу учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції. У статті також розглянуто та охарактеризовано останні зміни до вітчизняного законодавства у зазначеній сфері суспільних відносин. Зокрема, у статті проаналізовано законопроект № 2191 від 30 вересня 2019 року про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Звернуто увагу на запропоновані зміни в частині введення нових правових статусів, а саме: «ветеран посмертно», «сім’я ветерана», «сім’я загиблого ветерана», «сім’я померлого ветерана». У дослідженні зазначено, що серед основних змін 2019 року є створення єдиного державного реєстру ветеранів війни, який представляє собою єдину державну інформаційно-телекомунікаційну систему, призначену для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, захисту та знеособлення інформації про ветеранів війни, зокрема, учасників бойових дій АТО. Надано визначення адміністративно-правового регулювання статусу учасників бойових дій АТО, враховуючи актуальні зміни до вітчизняних нормативно-правових актів України у цій сфері. Окрім того, розглянуто законодавчі аспекти регулювання адміністративно-правового статусу центрального органу виконавчої влади у цій сфері – Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Автор підсумовує тенденцію позитивних зрушень у цій сфері, зокрема зазначаючи серед таких – впровадження єдиного реєстру ветеранів війни та створення Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.Документ Проблеми формування та функціонування правоохоронної системи України(ТОВ«Полімед-Сервіс», 2017) Гриценко, Володимир Григорович(uk) В статті досліджуються найбільш актуальні наукові підходи щодо визначення правоохоронної системи України, наводяться їх переваги та недоліки, аналізуються ознаки за якими правоохоронна система відрізняється від інших систем державної влади.