Факультет історії, бізнес-освіти та права
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9
Переглянути
10 результатів
Фільтри
Налаштування
community.search.results.head
Документ «Куркульська» тема на сторінках преси Єлисаветградської (Зинов’ївської) округи в перші роки непу(2019) Грінченко, Віктор Григорович; Гринченко, Виктор Григорьевич; Grinchenko, Viktor Hryhorovych(uk) У статті аналізуються основні публікації на «куркульську» тему, представлені на сторінках газет Єлисаветградської (Зинов’ївської) округи – «Красный путь» (1923) і «Червоний шлях» (1924). Робиться висновок, що практично усі вони відображали відповідну тогочасному офіційному політичному курсу переважно негативну оцінку ролі у різних сферах життя так званого куркульства, а фактично економічно зміцнілого заможного селянства. Більшість залучених матеріалів становлять дописи місцевих сільських кореспондентів.Документ Літературознавець Іван Савич Романченко: історико-біографічний нарис (до 125-річчя з дня народження)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Грінченко, Віктор Григорович; Гринченко, Виктор Григорьевич; Grinchenkо, Viktor Hryhorovych(uk) У короткому історико-біографічному нарисі висвітлюються ключові факти життя та діяльності українського радянського літературознавця, бібліографа і педагога Івана Савича Романченка (1894–1977). Приділено увагу маловідомим та дискусійним моментам його біографії, які ще потребують уточнень чи обґрунтованих версій. Зокрема, висловлюються сумніви щодо тверджень деяких авторів, які вважають, що у 1917 році Іван Савич Романченко обирався членом Української Центральної Ради від Одеси, і підтримана думка інших авторів – про членство в УЦР його тезки – Івана Степановича Романченка – українського соціал-демократа. На основі даних з різноманітних джерел наведені вперше або ж розширені маловідомі факти, які стосуються репресій і цькувань, яких зазнав І. С. Романченко у міжвоєнний період та в часи пізнього сталінізму. Окреслені основні віхи наукової біографії І. С. Романченка, наведені різні оцінки окремих складових його творчої спадщини. Наголошено на досить вагомому внеску вченого у розвиток вітчизняного драгоманознавства в радянські часи, у відстоюванні доброго імені Михайла Драгоманова. Наводяться короткі факти про співпрацю і дружні стосунки науковця з деякими вітчизняними літературознавцями та істориками, зокрема, з А. В. Музичкою, Є. С. Шабліовським, В. Г. Сарбеєм, Р. П. Івановою (Іванченко). Висловлена думка щодо можливості подальших досліджень життєвого шляху і творчої спадщини І. С. Романченка, вказано місцезнаходження основних матеріалів відповідної джерельної бази в архівах України і ближнього зарубіжжя.Документ Маловідомі факти біографії та творчості Михайла Чигирина (за матеріалами газетної періодики часів німецької окупації)(ФОП Цьома С. П., 2020) Грінченко, Віктор Григорович; Гринченко, Виктор Григорьевич; Grinchenko, Viktor HryhorovychДокумент Повсякденне життя сільського населення Сіверщини в середині 1920-х років (за матеріалами місцевої преси)(2021) Грінченко, Віктор Григорович; Гринченко, Виктор Григорьевич; Grinchenko, Viktor Hryhorovych(uk) Стаття присвячена висвітленню окремих аспектів повсякденного життя сільського населення Новгород-Сіверської округи у 1924–1925 рр. Об’єктом аналізу стали відповідні публікації в місцевій пресі, які дозволили зробити наступні висновки: - на буденне життя та спеціалізовані сфери діяльності на селі вплинули засади офіційної комуністичної ідеології з відповідними організаційними формами роботи; - у їхній реалізації значну роль відігравали безпосередні виконавці: сільська інтелігенція, місцеві керівники та активісти; - у деяких селах Сіверщини не вистачало шкіл і дитячих до шкільних закладів, або ж вони потребували ремонту; - медичне обслуговування сільського населення Сіверщини та рівень санітарії на селі характеризувалися наявністю численних проблем: зокрема, тут відчувалася серйозна нестача медичних працівників; - у газетних матеріалах відображалися численні негативні явища повсякдення правового та етичного плану, висловлювала ся глибока стурбованість існуючим станом справ та пропонувалися шляхи їхнього вирішення.Документ Тема Другої світової війни в українському художньому кіно(2020) Грінченко, Віктор Григорович; Гринченко, Виктор Григорьевич; Grinchenko, Viktor Hryhorovych(uk) У статті представлено узагальнений перелік художньо-ігрових філь мів, пов’язаних із темою Другої світової війни, знятих у різний час на українських кіностудіях, та зроблена спроба певним чином систематизувати їх. Подається коротка інформація про основний зміст більшості кінокартин і висвітлюється оцінка та значення окремих із них. Виділені періоди в розвитку українського кіно, які відзначені особливостями щодо цієї проблематики в її кількісному та якісному плані.Документ Топоніміка вулиць міста Ромни в період нацистської окупації(НВВ КЗ СОІППО, 2019) Грінченко, Віктор Григорович; Гринченко, Виктор Григорьевич; Grinchenko, Viktor HryhorovychДокумент Колективізація на Єлисаветградщині в перші роки непу(Рідний край, 2001) Грінченко, Віктор Григорович; Гринченко, Виктор Григорьевич; Grinchenko, Viktor HryhorovychДокумент Уманщина в перші місяці німецької окупації (за матеріалами газети “Уманський голос”)(2019) Грінченко, Віктор Григорович; Гринченко, Виктор Григорьевич; Grinchenko, Viktor Hryhorovych(uk) Стаття присвячена висвітленню основних аспектів життя населення Уманщини в умовах нацистської окупації в період переважно осені 1941 року. В основу дослідження покладені матеріали місцевої газети ― «Уманський голос». Розглядаються: система управління на території Уманщини, регламентація життя місцевого населення; економічна ситуація та соціальна політика в регіоні; культурно-духовне життя Уманщини; становище радянських військовополонених, які перебували у збірно-пересильному таборі та міських лазаретах Умані. З’ясовано, що в газеті була представлена позиція німецької влади, спрямована на зміцнення окупаційного режиму, здобуття підтримки серед місцевого населення та підрив його довіри до радянської системи. Газета ― «Уманський голос» переважно замовчувала, або намагалася певним чином применшити, обілити, згладити негативні реалії повсякденного підокупаційного життя: терор, репресії, непопулярні заходи влади та ін. Однак, незважаючи на це, газета є одним із важливих джерел інформації, яке дає можливість різнобічно поглянути на тогочасну дійсність. Вона формує більш повне уявлення про життя населення Уманщини в початковий період нацистської окупації та, зокрема, про допомогу яку воно надавало полоненим і пораненим.Документ З історії музейної справи в Центральній Україні у роки нацистської окупації (за матеріалами пропагандистської преси окупованих українських територій)(Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2020) Грінченко, Віктор Григорович; Гринченко, Виктор Григорьевич; Grinchenko, Viktor Hryhorovych(uk) У статті висвітлюються окремі аспекти музейної справи окупаційного періоду в Центральній Україні. Предметом розгляду є експозиційна робота музеїв та поповнення музейних зібрань новими матеріалами. З’ясовано, що музеї змушені були пристосовуватись до реа лій «нового порядку», і це наклало відбиток на їхню експозиційну діяльність. У найбільш одіозних проявах вона сприяла поширенню нацистської пропаганди, але ці прояви не були масовими. У публікаціях, присвячених музеям, робився акцент на відродженні української культури під егідою окупаційної влади. Набували пріоритетності релігійний і етнографічний напрями в експозиції музеїв. Брак експонатів після евакуаційних заходів радянської влади змусив ряд музеїв звертатися до населення своїх регіонів із проханням допомогти у вирішенні цього питання. Поповнення музейних фондів новими цінними історичними матеріалами за галом мало епізодичний характер.Документ Центральна Україна у спогадах учасників Першого Зимового походу Армії УНР(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Грінченко, Віктор Григорович; Гринченко, Виктор Григорьевич; Grinchenko, Viktor Hryhorovych; Грінченко, Віталій Вікторович; Гринченко, Виталий Викторович; Grinchenko, VitaliyViktorovych(uk) У статті розкриваються окремі обставини з історії рейду з’єднань Армії Української Народної Республіки у ворожому тилу (грудень 1919 – травень 1920 рр.), відомого як Перший Зимовий похід Армії УНР, що відображені у спогадах його учасників. Йдеться про характеристику ними настроїв місцевого населення, пропагандистську діяльність серед нього, різнопланову допомогу, яка надавалася населенням українському війську під час походу. Аналізуючи мемуари, автори статті звертаються переважно до подій, які відбувалися на території сучасних Кіровоградської та Черкаської областей. За матеріалами спогадів можна відзначити загалом прихильне ставлення з боку українського населення до учасників походу, розуміння сутності їхньої місії, зумовлених обставинами партизанських методів боротьби у ворожому тилу. Вміщені свідчення, які відображають зміст агітаційно-інформаційної роботи представників уряду УНР і загалом українського війська серед населення, зростання національно-державницької свідомості селянства, співпрацю з місцевими повстанськими загонами. Поряд з цим констатуються байдужість і брак очікуваної активності з боку частини українського населення й загалом безпідставні настрої недовір’я і страху з боку єврейської громади. Наголошується, що у досягненні успішних результатів цього рейду українського війська по тилах білогвардійської і Червоної армій своє досить вагоме значення мала та підтримка, яку учасникам Першого Зимового походу надавало місцеве населення, в тому числі й на території Центральної України.