Факультет історії, бізнес-освіти та права
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9
Переглянути
Документ Військові формування та герої франко-російської війни 1812 – 1814 років в історії Єлисаветградського та Олександрійського повітів херсонської губернії(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Чорний, Олександр Васильович; Чёрный, Александр Васильевич; Chornyi, Oleksandr Vasylovych; Філоретова, Лариса Мартіївна; Филоретова, Л. М.; Filoretova, Larysa Martiyivna(uk) Стаття присвячена участі українського народу у франко-російській війні 1812–1814 років. У пропонованому дослідженні на основі документальних джерел та дотичних до заявленої теми публікацій узагальнено матеріали про участь у франко-російській війні Єлисаветградського та Олександрійського гусарських полків, сформованих на території Центральної України. Також у роботі представлені відомості про окремих учасників війни, життя і військова служба яких тісно пов’язані з історією вище згаданих військових формувань та історією Єлисаветградського і Олександрійського повітів Херсонської губернії. Дослідження розраховане на спеціалістів, які займаються історією Наполеонівських війн, історичною регіоналістикою, генеалогією, історією військових формувань ХІХ століття.Документ Місто Єлисаветград другої половини ХІХ - початку ХХ століття: штрихи з історії та культури(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr Vasylovych(ua) Єлисаветград у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття пройшов шлях від заштатного міста в складі Новоросійського (Херсонського) військового поселення до значного адміністративного, економічного та культурного осередку на півдні України. У цей час місто перейшло до кам’яного будівництва, у його межах було започатковано вимощення бруківкою вулиць та їхнє освітлення, збудовано приміщення зимового театру, облаштовано водогін, телефонну станцію, телеграф, запущено в експлуатацію трамвай, відкрито ряд нових навчальних закладів. У другій половині 1860-х років Єлисаветград був сполучений залізницею з потужними портами і містами Південної України. Ріст міського населення обумовив освітній і культурний підйом Єлисаветграда в останній третині ХІХ - на початку ХХ століття. У пропонованій публікації автор на основі мемуарних джерел і дослідницької літератури, шляхом аналізу конкретних фактів з історії суспільно-політичного та культурного життя Єлисаветграда 1860-х - 1910-хрр., доводить, що місто хоча й було поліетнічним та полікультурним, але воно не було позбавлене ні українського характеру, ні українського духу.Документ Єлисавет: походження назви та історія її вживання (1755 - 1924 рр.)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, Oleksandr Vasylovych(ua) Єлисавет - широко вживана назва стосовно фортеці Святої Єлисавети з форштадтом та міста Єлисаветграда у другій половині XVIII - першій чверті X X століття. На це вказують численні документи з архіву Нової Січі, з канцелярії Г. О. Потьомкіна та Катерини II, епістолярні джерела та мемуарна література XIX -початку X X століття, документи Центральної Ради УНР, газети, що виходили у Єлисаветграді у 1918-1924 рр. Назва Єлисавет була популярною в середовищі української громади Єлисаветграда, а також вживалася українською інтелігенцією ще з часів Т. Г. Шевченка. Єлисаветом місто іменували знакові для вітчизняної історії та культури постаті - Т. Г. Шевченко, С. Ф. Русова, М. К. Садовський, I. К. Карпенко-Карий, М. Л. Кропивницький, В. К. Винниченко, М. С. Грушевський, С. В. Шамрай, О. П. Семененко, Ю. I. Липа та інші. У пропонованій публікації автор порушує питання не лише про історію вживання назви Єлисавет у 1755-1924рр., а й про її походження. Щодо останнього, дослідник вважає, що назва Єлисавет походить від назви фортеці Святої Єлисавети та сформувалася під впливом церковної літератури першої половини -середини XVIII століття. Наведені у роботі факти, судження та висновки базуються на широкій та достовірній джерельній основі.