Кафедра природничих наук і методик їхнього навчання

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/62

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Особливості методики використання проєктних технологій у позаурочній діяльності в професійно-технічній освіті
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Садовий, Микола Ілліч; Трифонова, Олена Михайлівна; Губенко, Владислав Андрійович; Sadovyi, Mykola Illich; Tryfonova, Olena Mykhaylivna; Hubenko, Vladyslav Andreyovych
    (ua) Стрімкий розвиток технологій та суспільства в цілому вимагає перегляду та вдосконалення методик навчання та організації освітнього процесу в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема і під час позаурочної роботи. Актуальність використання проєктних технологій у позаурочній роботі в системі професійної (професійно-технічної) освіти обумовлена сучасними вимогами до підготовки кваліфікованих фахівців, здатних адаптуватися до швидкозмінних умов ринку праці. Проєктні технології, як інноваційний метод навчання, сприяють розвитку критичного мислення, креативності та навичок командної роботи, що є ключовими для ефективного виконання професійних обов’язків. Позаурочна робота надає можливість практичного застосування знань і навичок, отриманих в освітньому процесі, що підвищує мотивацію здобувачів освіти та їхню підготовку до реальних виробничих умов. Крім того, впровадження проєктних технологій у позаурочній роботі сприяє інтеграції освітнього процесу з потребами роботодавців, забезпечуючи тісніший зв’язок між теоретичним навчанням і практичною підготовкою фахівців. Метою дослідження є виявлення та обґрунтування ролі проєктних технологій у підвищенні ефективності організації позаурочної роботи в системі професійної (професійно-технічної) освіти, а також розробка рекомендацій щодо їхнього впровадження для формування у здобувачів освіти практичних навичок, критичного мислення та готовності до професійної діяльності в умовах сучасного ринку праці. Як приклад реалізації проєктних технологій у системі професійної (професійно-технічної) освіти у статті розглянуто проєкт «Дослідницький стенд для освоєння принципів будови та роботи ПК». Проведені за підсумками використання розробленого стенду зрізи знань здобувачів освіти щодо будови комп’ютера показали позитивну динаміку знань здобувачів освіти. (en) The rapid development of technologies and society as a whole requires revision and improvement of teaching methods and organization of the educational process in professional (vocational and technical) education institutions, in particular during extracurricular work. The relevance of the use of project technologies in extracurricular work in the system of professional (vocational and technical) education is due to modern requirements for the training of qualified specialists who are able to adapt to the rapidly changing conditions of the labor market. Project technologies, as an innovative method of learning, contribute to the development of critical thinking, creativity and teamwork skills, which are key to the effective performance of professional duties. Extracurricular work provides an opportunity for practical application of knowledge and skills acquired in the educational process, which increases the motivation of students and their preparation for real industrial conditions. In addition, the implementation of project technologies in extracurricular work contributes to the integration of the educational process with the needs of employers, ensuring a closer connection between theoretical training and practical training of specialists. The purpose of the study is to identify and substantiate the role of project technologies in increasing the effectiveness of the organization of extracurricular work in the system of professional (vocational and technical) education, as well as the development of recommendations for their implementation for the formation of students of education practical skills, critical thinking, and readiness for professional activity in the conditions of modern`s labor market. As an example of the implementation of project technologies in the system of professional (vocational and technical) education, the article considers the project "Research stand for mastering the principles of PC construction and operation". Based on the results of the use of the developed stand, slices of the knowledge of the students regarding the structure of the computer showed a positive dynamic of the knowledge of the students.
  • Ескіз
    Документ
    Використання ментальних карт як засіб візуалізації у процесі викладання координаційної хімії
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Бохан, Юлія Володимирівна; Форостовська, Тетяна Олександрівна; Горбатюк, Наталія Миколаївна; Bokhan, Iuliia Volodymyrivna; Forostovska, Tetiana Oleksandrivna; Horbatiuk, Nataliia Mykolayivna
    (ua) Стаття присвячена впровадженню в освітній процес технологічного циклу створення ментальних карт Mind Maps і різних технік візуалізації інформації для вивчення освітнього компонента «Координаційна хімія». Під час вивчення цієї дисципліни у студентів формується уявлення про координаційні сполуки як клас речовин, що принципово відрізняється від органічних і неорганічних сполук; про основні типи реакцій за участю координаційних сполук та особливості їх протікання; знання будови та хімічного зв’язку в комплексних сполуках, методи синтезу, ідентифікації, застосування координаційних сполук. У статті розглянуті різні види друкованих і електронних методів візуалізації, а також програми, які можна використовувати для підвищення ефективності навчання на заняттях із координаційної хімії. Основну увагу приділено застосуванню ментальних карт Mind Maps в освітньому процесі вивчення координаційної хімії. Цей метод вибраний через свою простоту та доступність для початкового рівня освоєння методик побудови візуального матеріалу, спрямованого на розуміння студента. Метою його використання є створення концепції розуміння та структурування потоку отримуваної інформації у студентів з освітнього компонента «Координаційна хімія». Представлений метод візуалізації є базовим і підходить для студентів і викладацького складу, які вперше зіткнулися з ідеєю побудови візуальних моделей ментальних карт Mind Maps. Автори ставили перед собою ряд науково-практичних завдань, розв’язання яких спрямоване на зміцнення впровадження візуального матеріалу в освітню практику на постійній основі. Упровадження візуалізації можливе за наявності позитивної динаміки від використання представлених технік, що підтверджується практикою. До завдань, поставлених перед авторами, належали: аналіз теоретичного та практичного матеріалу щодо використання візуальних концепцій в освітньому процесі, вивчення позитивних і негативних аспектів використання цієї методики навчання, вивчення структури та плану складання опорних конспектів чи опорних схем лабораторного практикуму із застосуванням ментальних карт Mind Maps для студентів на прикладі освітнього компонента «Координаційна хімія». (en) The article is dedicated to implementing the technological cycle of creating mind maps and various visualization techniques in the educational process of studying the educational component “Coordination Chemistry”. During the study of this discipline, students develop an understanding of coordination compounds as a class of substances fundamentally different from organic and inorganic compounds; the main types of reactions involving coordination compounds and the peculiarities of their occurrence; knowledge of the structure and chemical bonding in complex compounds, methods of synthesis, identification, and application of coordination compounds. The article discusses various types of printed and electronic visualization methods, as well as programs that can be used to enhance the effectiveness of teaching coordination chemistry. The main attention is paid to the application of mind maps in the educational process of studying coordination chemistry. This method is chosen for its simplicity and accessibility for the initial level of mastering techniques for constructing visual material aimed at student comprehension. Its purpose is to create a concept of understanding and structuring the flow of information received by students in the educational component “Coordination Chemistry”. The presented visualization method is basic and suitable for students and faculty who are encountering the idea of constructing visual models of mind maps for the first time. The authors set themselves a number of scientific and practical tasks aimed at strengthening the implementation of visual material in educational practice on a regular basis. The introduction of visualization is possible in case of a positive dynamics from the use of the presented techniques, which is confirmed by practice. Among the tasks set before the authors were: analysis of theoretical and practical material on the use of visual concepts in the educational process, studying the positive and negative aspects of using this teaching methodology, studying the structure and plan of compiling reference abstracts or reference schemes of laboratory work using mind maps for students based on the educational component “Coordination Chemistry”.
  • Ескіз
    Документ
    Формування компетентностей з топографії та орієнтування у студентів вищих навчальних закладів
    (ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Зарубіна, Антоніна Володимирівна; Сільченко, Юлія Юріївна; Щербатюк, Наталія Іванівна; Zarubina, Antonina Volodymyrivna; Silchenko, Yulia Yuriivna; Shcherbatiuk, Nataliia Ivanivna
    (ua) У статті розглядається особливості формування компетентностей з топографії та орієнтування у студентів вищих навчальних закладів, у тому числі майбутніх вчителів географії, особливо в контексті впровадження обов’язкової військової підготовки в закладах вищої освіти. Визначені основні характеристики компетентнісного підходу, зазначені методичні та організаційні форми роботи зі студентами, визначені основні етапи формування компетентностей. Визначено, що важливо сформувати у студентів всіх спеціальностей вміння визначати географічні координати, уміти визначати відстані між об'єктами за допомогою простих топографічних приладів та приладь, уміти орієнтуватися на місцевості за планами і топографічними картами, користуватися компасом, читати топографічні карти, знати умовні знаки. Формування зазначених компетентностей відбувається через дисципліни «Картографія з основами топографії», «Основи техніки туризму», «Прикладна топографія та орієнтування». Вивчення топографії формує навички роботи з картами, схемами, уявлення просторових взаємозв'язків. Уміння орієнтуватися на місцевості може бути життєво важливим, знання топографії та техніки навігації допомагає не заблукати, правильно обрати напрям руху, оцінити ризики на місцевості. Автори роблять висновки, що топографічна компетентність та орієнтування на місцевості є важливими як у практичній діяльності, так і для загального інтелектуального розвитку особистості, обґрунтовується необхідність поєднання формування компетентностей з топографії та орієнтування на місцевості з фізичним вихованням студентів. Це дійсно є ефективним підходом, який дозволяє комплексно розвивати як інтелектуальні, так і фізичні якості студентів. Процес підготовки зазначених компетентностей аналізується на прикладі спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія) у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка. (en) The article deals with the peculiarities of forming competences in topography and orienteering among students of higher educational institutions, including future teachers of geography, especially in the context of introducing compulsory military training in higher education institutions. The main characteristics of the competence approach are defined, the methodological and organisational forms of work with students are indicated, and the main stages of competence formation are identified. It is determined that it is important to form in students of all specialities the ability to determine geographical coordinates, to be able to determine the distances between objects using simple topographic instruments and devices, to be able to navigate the terrain using plans and topographic maps, to use a compass, to read topographic maps, to know the symbols. These competences are formed through the disciplines Cartography with the Basics of Topography, Fundamentals of Tourism Techniques, Applied Topography and Orienteering. The study of topography develops skills in working with maps, diagrams, and representation of spatial relationships. The ability to navigate the terrain can be vital; knowledge of topography and navigation techniques helps to avoid getting lost, choose the right direction of movement, and assess risks on the ground. The authors conclude that topographical competence and orienteering are important both in practical activities and for the general intellectual development of the individual, and the need to combine the formation of competences in topography and orienteering with physical education of students is substantiated. This is indeed an effective approach that allows for the comprehensive development of both intellectual and physical qualities of students. The process of training these competences is analysed on the example of the speciality 014.07 Secondary Education (Geography) at the Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University.
  • Ескіз
    Документ
    Аналітичний підхід до формування нормативної бази освітньої підготовки студентів
    (РВВ ЦДПУ ім. В.Винниченка, 2023) Садовий, Микола Ілліч; Трифонова, Олена Михайлівна
    (ua) Ефективність управління освітнім процесом у значній мірі залежить від структурно-логічної взаємодії змісту та структури навчальних дисциплін. Тож виникає потреба науково обґрунтованого підходу до організації освітнього процесу. У статті на основі узагальненого графового зображення процесу управління освітнього процесу засоба ми стандарту спеціальності Професійна освіта (Цифрові технології), освітньо -професійної програми, навчального плану побудовані моделі формалізованого підходу до аналізу інтегральної, загальних і фахових компетентностей, навчальних досягнень спеціальності, що дозволяє структурувати нормативні документи у вигляді трикомпонентної структури: вхідний вплив; вихідний вплив; об’єкт. Розглянуто методику дворівневої кількісної та якісної оцінки взаємозв’язків у окресленій структурі. Приведена контент-аналітична методика оцінки термінологічної оцінки взаємозв’язків у змісті нормативних документів, зроблено певний акцент на методику оцінки смислового взаємозв’язку на основі теоретичних основ теорії графів.
  • Ескіз
    Документ
    Методика навчання оптики на засадах білінгвального підходу в старшій школі
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Вергун, Ігор Вячеславович; Verhun, Ihor Vyacheslavovich; Трифонова, Олена Михайлівна; Tryfonova, Olena Mykhaylivna; Величко, Степан Петрович; Velichko, Stepan Petrovych
    (ua) У даній статті акцентована увага на проблемах освіти, що пов’язані з інтенсивним розвитком інформаційно-комунікаційних та хмарних технологій, а також євроінтеграційними процесами в Україні. Обґрунтовано, що формування комунікативної компетентності не лише рідною мовою повинно починатися зі школи, щоб у навчанні та майбутній професійній діяльності учні були успішними та могли брати інформацію з різних джерел. У зв ’язку з цим запропоновано використовувати білінгвальний підхід в освітньому процесі. Розглянута проблема впровадження білінгвального підходу під час навчання оптики у старшій школі. Розроблено елементи методики використання білінгвального підходу при організації лабораторної роботи та запропоновано роботу на тему «Method and technique of experiment for optics / Визначення довжини світлової хвилі». Систематизовані цілі використання білінгвального підходу при навчанні фізики.
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційно-цифровакомпетентність: зарубіжний та вітчизняний досвід
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Трифонова, Олена Михайлівна; Tryfonova, Olena Mykhaylivna
    (ua) У статті висвітлено результати теоретичного аналізувизначення змісту поняття «інформаційно- цифрова компетентність» та аналіз зарубіжного і вітчизняного досвіду її формування у закладах освіти.ЗгідноКонцепції Нової українського школиінформаційно-цифрова компетентністьпередбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо). У статті визначено компоненти інформаційно-цифрової компетентності, зокрема, уміння, ставлення та навчальні ресурси. Акцентовано увагу на перспективності розвитку зазначеної компетентності у майбутніх фахівців спеціальності «Професійна освіта (Комп’ютерні технології)».
  • Ескіз
    Документ
    Особливості організації самостійної роботи майбутніх лікарів при вивченні курсу «мікробіологія, вірусологія, імунологія»
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Терещенко, Оксана Василівна; Громова, Тетяна Валеріївна; Плющ, Валентина Миколаївна; Громова, Татьяна Валериевна; Терещенко, Оксана Васильевна; Плющ, Валентина Николаевна; Gromova, Tatiana Valerievna; Tereshchenko, Oksana Vasylivna; Plyushch, Valentina Nikolayevna
    (ua) У представленій статті проаналізовано основні погляди вчених у галузі педагогіка на специфіку трактування поняття самостійна робота студентів та основних видів її впровадження у навчальний процес підготовки майбутніх фахівців медичної галузі. Розроблено та впроваджено систему різноманітних форм і видів самостійної роботи для майбутніх лікарів при вивченні такої фахової дисципліни, як «Мікробіологія, вірусологія, імунологія». Визначено педагогічні умови ефективності застосування самостійної роботи майбутніх лікарів у процессі їх професійної підготовки: чітка постановка пізнавальних завдань; знання студентом способів її виконання (алгоритму дії); чітке визначення викладачем форм звітності, обсягу роботи, термінів її подання; визначення видів консультаційної допомоги; різноманітність видів і форм самостійної роботи; визначені критерії оцінки самостійної роботи.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості формування дослідницької компетентності учнів під час навчання фізики укласах медико-біологічного профілю
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Вергун, Ігор Вячеславович; Трифонова, Олена Михайлівна; Вергун, Игорь; Трифонова, Елена; Verhun, Ihor; Tryfonova, Olena
    (uk) У даній статті розглянута проблема формування в учнів дослідницької компетентності з використанням методу навчальних проектів та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) під час навчання фізики у класах медико-біологічного профілю. Розкрито важливість методу навчальних проектів, етапи реалізації цього методу та визначено ролі, що відводять ся учням та вчителю в цій діяльності. Схематично окреслено застосування ІКТ разом з методом навчального проекту, визначено ефективність використання ІКТ та навчального проекту для формування дослідницької компетентності під час навчання фізики. Запропонований приклад навчального проекту для класів з медико-біологічним профілем з використанням ІКТ, в якому учні розглядають та вивчають будову ока, дефекти зору і способи їх виправлення. У статті розкрито зміст понять: навчальний проект, види навчальних проектів, педагог ічні цілі проектного навчання.
  • Ескіз
    Документ
    Формування дослідницької компетентності під час навчання фізики з використанням ІКТ
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Вергун, Ігор Вячеславович; Вергун, Руслана Віталіївна; Трифонова, Олена Михайлівна; Verhun, Igor; Verhun, Ruslana; Tryfonova, Olena
    (uk) Анотація. У даній статті розглянута проблема формування в учнів дослідницької компетентності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) під час навчання фізики. Показано важливість компетентнісного підходу в навчально-виховному процесі та переваги використання ІКТ: індивідуалізація навчання, зростання обсягу виконаних на уроці завдань та ін. Розкрито поняття «дослідницька компетентність» і «дослідницька діяльність», показано зв ’язок між ними. Схематично окреслено організацію навчального процесу при формуванні дослідницької діяльності: виділення навчальної проблематики, можливість самостійно формулювати наявні та виникаючі ідеї, підбір форм та методів формування взаємодії з соціумом, інтерполяція набутих компетентностей для широкого кола фізичних явищ та ситуацій, оцінка та самооцінка учнем одержаних компетентностей. Запропонована гра, яка є сходинкою до вирішення проблемного питання статті та за допомогою якої можна реалізувати переважну більшість вимог програми та дотримуватися дидактичних принципів.