Кафедра природничих наук і методик їхнього навчання
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/62
Переглянути
2 результатів
community.search.results.head
Документ Інтеграційні процеси природничої освіти(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Подопригора, Наталія Володимирівна; Подопригора, Наталья Владимировна; Podoprygora, Natalia Volodymyrivna; Клоц, Євген Олександрович; Клоц, Евгений Александрович; Klots, Evhen Oleksandrovych(ua) У статті розглядається проблема інтеграції змісту природничих дисциплін. Виявлено дидактичні основи, що забезпечують розв’язання суперечності між вимогами до високого теоретичного рівня навчального матеріалу та його доступністю, наочністю і посильністю в навчанні. Обґрунтовано, що інтеграція як втілення інтегративного підходу до навчання є одним із засобів, який спроможний уніфікувати, об’єднати й сконцентрувати знання на основі взаємопроникнення його елементів, зміцнення й ускладнення зав’язків між ними. Встановлено, що цей процес є набагато ширшим ніж поняття міждисциплінарні зв’язки, та передбачає віддзеркалення в змісті природничих дисциплін тих діалектичних взаємозв’язків, які об’єктивно діють у природі і пізнаються природничими науками. До інтегративних чинників, що забезпечують процес інтеграції в природничій освіті віднесено: складні об’єкти пізнання, методи дослідження, наукові ідеї і теорії, цілі науки і наукові картини світу. До системоутворювальних орієнтирів інтеграції віднесено цілеспрямовану навчально-пізнавальну, науково-практичну, науково-дослідну діяльності студентів. Визначено та схарактеризовано напрями проектування змісту навчання природничих наук відповідно до дидактичних основ розгортання логіки навчальної дисципліни.Документ Методичні особливості вивчення нанотехнологій у шкільній фізичній освіті(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Величко, Степан Петрович; Іваній, Володимир Степанович; Мороз, Іван Олексійович; Ткаченко, Юлія Анатоліївна; Величко, Степан Петрович; Velichko, S. P.; John, V. S.; Frost, I. A.; Tkachenko, Y. A.(uk) Автори статті переконливо доводять, що така нова наукова галузь, як нанотехнології, є пріоритетним науковим напрямком розвитку технологій у ХХІ столітті. Доводиться, що актуальність цієї галузі не викликає сумнівів. Відтак, підготовка майбутніх фахівців у галузі нанотехнологій повинна передбачати ознайомлення учнів із основами нанотехнологій уже у загальноосвітній школі і має стати актуальним завданням шкільної фізичної освіти.Поряд із зазначеним сучасні обставини, що пов’язані із постійним реформуванням та вдосконаленням змісту і методики навчання фізики в середній школі у світлі вимог науково-технічного прогресу, породжують і вельми вагому для шкільної освіти суперечність між потребою формування уявлень про нанотехнології в учнів і недостатньою розробленістю низки методичних питань, які пов’язані як зі змістом, так і з процесом представлення їх у шкільній фізичній освіті. У статті розглянуто методичні особливості вивчення нанотехнологій у шкільному курсі фізики, що обумовлені на сьогодні можливостями розробки спеціальних курсів. Такі курси можуть бути обов’язковими у ході вивчення курсу фізики, можуть бути навчальним предметом за вибором учнів, що реалізується за рахунок шкільного компонента навчального плану. У статті даються конкретні рекомендації щодо методів, форм і засобів для такого елективного курсу. Разом з тим зазначається, що у процесі викладання подібного спецкурсу з нанотехнологій можуть бути широко запровадженні засоби інформаційно-комунікаційних технологій, як це має місце у посібнику для вчителів фізики, який рекомендовано Міністерством освіти і науки України для вивчення рідких кристалів у середній загальноосвітній школі і був відзначений у 2015 році Почесним дипломом лауреата на конкурсі «Видатні науково-практичні досягнення в освіті»