Кафедра природничих наук і методик їхнього навчання
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/62
Переглянути
6 результатів
community.search.results.head
Документ Формування полікультурної компетентності вчителів у сучасному освітньому просторі особливості та виклики(2023) Чінчой, Олександр Олександрович; Клепар, Марія Василівна; Стинська, Вікторія Володимирівна; Chinchoy, Oleksandr Oleksandrovich; Klepar, Mariia Vasylivna; Stynska, Viktoriia Volodymyrivna(ua) Статтю присвячено актуальній проблемі формування полікультурної компетентності вчителів у сучасному освітньому просторі. Визначено, що компетентнісний підхід у освіті переміщує акценти з процесу накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок в площину формування й розвитку в учнів та студентів здатності практично діяти і творчо застосовувати набуті знання і досвід у різних ситуаціях. Проаналізовано мету, зміст, функції полікультурної компетентності вчителя, різні підходи до трактування категорії «полікультурна компетентність». Узагальнено, що полікультурна компетентність - це інтегрована риса особистості, яка формується в процесі навчання і включає в себе комплекс полікультурних знань, навичок, інтересів, потреб, мотивів, цінностей, полікультурних якостей, досвіду, соціальних норм і правил поведінки, необхідних для повсякденного життя та діяльності в сучасному багатокультурному суспільстві. Ця компетентність проявляється у здатності особистості ефективно вирішувати завдання суспільної діяльності через позитивну взаємодію з представниками різних культур. Враховуючи, що головною метою системи формування полікультурної компетентності є підготовка високоосвіченої особистості, яка здатна до творчої діяльності, готова до самореалізації та самовизначення в різних сферах життя, вільна від негативних етнокультурних стереотипів, та має світогляд громадянина світу, який відчуває загальнолюдську відповідальність за майбутнє нашої планети, виокремлено професійно значущі якості полікультурно компетентного педагога: творче ставлення до професійної діяльності; прагнення до новаторства на базі сучасних наукових знань; гуманістичний характер спілкування з учнями; усвідомлення себе носієм національної культури і полікультурності, посередником між культурою і освітою; усвідомлення педагогом важливості національного й полікультурного для розвитку особистості. Зроблено висновок, що враховуючи соціокультурний та культурологічний контексти професійної педагогічної діяльності, можна зробити висновок, що рівень професіоналізму учителя визначається ступенем сформованості його полікультурної компетентності, яка сприяє конструювання взаємин на основі системного утворення «особистість-особистість», культурних способів спілкування та взаємодії.Документ Формування екологічної компетентності студентської молоді(КДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Найдьонова, Галина Георгіївна; Фурдуй, Ярослава Олегівна; Найдёнова, Галина Георгиевна,; Фурдуй, Ярослава Олеговна; Naidonova, Halyna Heorhiivna; Furdui, Yaroslava Olehivna(ua)У пропонованій статті йдеться про необхідність формування в студентської молоді екологічної компетентності. Зазначені умови підвищення ефективності навчально-виховного процесу з формування екологічної компетентності особистості.Документ Проблема компетентнісного підходу у вищій школі(2014) Трифонова, Олена Михайлівна; Трифонова, Елена Михайловна; Trifonova, O.(uk) У статті розглядається проблема формування понять компетенцій, ключових компетенцій, компетентнісного підходу у зарубіжній та українській вищій школі. Виокремлено методологічні основи побудови структури компетентнісного підходу для формування у студентів вищих навчальних закладів готовності до конкурентної праці.Документ Нестандартні задачі з фізики, як засіб формування та розвитку пізнавальної компетентності студентів(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Гур’євська, Олександра Миколаївна; Guryevskaya, O. M.; Подопригора, Наталія Володимирівна; Podoprygora, N. V.(uk) У статті розглядається проблема формування та розвитку пізнавальної компетентності студентів у процесі розв’язування нестандартних задач з фізики. Обґрунтовується, що ключовий характер цієї компетентності виявляється в тому, що більшість її складників належать не лише до предметної (спеціальної фахової) компетентності, але й загальних та інтегральної. Пізнавальна компетентність розглядається як готовність і здатність до набуття нових знань в умовах пізнавальної діяльності, продукування та втілення тих чи інших ідей, освоєння нових напрямів діяльності. Психологічна, теоретична та практична складники готовності до пізнавальної діяльності забезпечують можливості переходу до не стимульованої зовні інтелектуальної діяльність. Переорієнтація освіти на розвиток способів самостійного набуття знань в умовах невизначеності актуалізує проблему цілеспрямованого формування та розвитку пізнавальної компетентності, забезпечуючи здатність молодої людини самостійно розв’язувати навчально-пізнавальні проблеми, що можуть виникнути й у повсякденній і майбутній професійній діяльності. З цих позицій очевидні переваги введення в курс загальної фізики нестандартних задач (завдань) з фізики, розв’язання яких потребує залучення евристичних та дослідницьких методів пізнання, сприяючи активізації пізнавальної діяльності студентів, розвитку їхніх творчих здібностей, критичного мислення тощо.Документ Фундаментальність фізичної освіти – як основа фахової підготовки майбутніх вчителів технологій(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Сірик, Едуард Петрович; Сирык, Е. П.; Siryk, E. P.(uk) У сучасній моделі підготовки фахівців все більшого значення набуває фундаментальна складова фахової підготовки. Фундаменталізація освіти сприяє найбільш швидкому сприйняттю сучасної техніки, забезпечує професійну мобільність педагогів, що в умовах конкуренції на ринку праці стає актуальною у відповідності до вимог сучасної світової економіки.Документ Формування моделюючої компетентності вчителя фізики(2010) Подопригора, Наталія Володимирівна(uk) Розглядається процес формування професійної педагогічної компетентності вчителя фізики, а також формування експериментальних умінь і навичок в учнів в аспекті планування і організації виконання системи експериментальних завдань з фізики у профільній школі.